Рішення № 348019, 28.11.2006, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2006 р.

Справа № 7/310-3895

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув справу

за позовом: Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 1, 47300

до відповідача: Державного підприємства „Збаразький завод продтоварів”, м. Збараж, вул. Ш. Алейхема, 1, 47302

за участю представників сторін:

позивача: Стецько Наталія Юріївна –довіреність № 2303110 від 10.04.06р.;

відповідача: Ковалишин Володимир Йосипович –директор підприємства (посвідчення № 135 від 30.06.05р.).

Суть справи:

Збаразька міжрайонна державна податкова інспекція звернулася з позовною заявою про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках № 260021241, № 2602057, № 26040594901, № 26042594909, № 26043594908 у ТОД АППБ „Аваль”, МФО 338501, № 20627536650300, № 26005536650001, № 26050536650001 у ТФ ЗАТ КБ „Приватбанк”, МФО 338783, № 2600055201060 у філії Збаразького відділення № 6356 Ощадбанку України, МФО 398132 Державного підприємства „Збаразький завод продтоварів”.

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

Учасникам судового процесу роз’яснено права та обов’язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відповідач не заперечує проти арешту рахунків у банківських установах які відкриті попереднім керівництвом заводу крім основного рахунку № 260021241 в ТОД АППБ „Аваль” м. Збараж, МФО 338501, код 00379850, оскільки його арешт зупинить господарську діяльність підприємства.

Позивач в засіданні 07.11.2006р. подав заяву про уточнення позовних вимог в якій просить застосувати арешт коштів строком на 1968 на рахунках ДП „Збаразький завод продтоварів” № 260021241, № 2602057, № 26040594901, № 26042594909, № 26043594908 у ТОД АППБ „Аваль”, МФО 338501, № 20627536650300, № 26005536650001, № 26050536650001 у ТФ ЗАТ КБ „Приватбанк”, МФО 338783, № 2600055201060 у філії Збаразького відділення № 6356 Ощадбанку України, МФО 398132 Державного підприємства „Збаразький завод продтоварів”.

Суд, розглянувши заяву, приймає її до розгляду, як таку що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

- виконуючим обов’язки начальника Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції, на підставі подання начальника ТВПМ УПМ ДПА в Тернопільській області від 09.10.2006р., відповідно до пп. 9.3.9. п. 9.3. ст. 9 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон № 2181), 11.10.2006р. прийнято рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку ДП „Збаразький завод продтоварів” у ТОД АППБ „Аваль”, ТФ ЗАТ КБ „Приватбанк”, Філії Збаразького відділення № 6356 Ощадбанку України для забезпечення можливості погашення податкового боргу, у зв’язку з порушенням посадовими особами підприємства пп. 9.1.2,. п. 9.1. Закону № 2181.

В обґрунтування своїх вимог податкова інспекція посилається на те, що підставою для застосування такого заходу, який вважається адміністративним арештом є несплата державним підприємством податків та порушення умов податкової застави, а саме без погодження із податковим органом укладено договір оренди з приватним нотаріусом Футуймою В.Б., згідно якого передало орендарю в строкове платне користування приміщення належне позивачу на праві власності та яке перебувало в податковій заставі. Як на доказ, що підтверджує дані факти інспекція посилається на акт перевірки № 004/24/00379850 від 27.07.2006р. проведеної на предмет дотримання підприємством п. 8.6. ст. 8. Закону 2181 за період з 01.11.2004р. по 01.07.2006р..

Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, давши оцінку поданим позивачем доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При цьому суд виходив із наступного:

- згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється згідно пп. 9.3.9. п. 9.3. Закону 2181 за рішенням суду в порядку, передбаченому законодавством. Звертаючись з заявою, податкова інспекція відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України повинна підтвердити певними засобами доказування обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Обставини та порядок застосування адміністративного арешту активів платників податків, передбачено статтею 9. Закону 2181. Однією з таких обставин, згідно пп. а пп. 9.1.2. даного закону є порушення платником податків правил відчуження активів, визначені п.8.6.ст.8 Закону 2181.

Поданий податковою інспекцією акт перевірки № 004/24/00379850 від 27.07.2006р. не підтверджує порушення позивачем п.8.6.ст.8 Закону 2181 , оскільки:

- відповідно до пп. 8.6.1 п. 8.6. статті 8 Закону 2181 платник податків, активи якого перебувають в податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ним, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, а саме:

а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків(інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Як випливає із матеріалів справи, майно підприємства перебуває в податковій заставі з 19.01.2005р., про що свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна , виданого реєстратором Тернопільської філії Інформаційного центру.

Станом на 20.10.2006р. за даними довідки податкової інспекції від 20.10.2006р. за підприємством рахується непогашений податковий борг в сумі 261335,82грн..

В процесі дії податкової застави між ДП „Збаразький завод продтоварів” (орендодавець) та приватним нотаріусом Збаразького районного нотаріального округу Футуймою Вікторією Богданівною (орендар) укладено 05.08.2005р. договір оренди приміщення, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове оплатне користування приміщення площею 24 м2 (три нежитлові кімнати), яке знаходиться за адресою: м. Збараж, вул. Шолом Алейхема, 1, Збаразького району, Тернопільської області.

Майно передане в оренду є загальнодержавною власністю, а тому порядок укладення та виконання договору регулюється Законом України „Про оренду державного та комунального майна „ , відповідно до ст.23 якого передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. Дане засвідчено і в п. 1.2. договору оренди, який був об”єктом перевірки. Отже, доводи інспекції , що позивач відчужив майно шляхом укладення договору оренди є безпідставними.

Що стосується лізингової оренди, поняття якої наведено в Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств” і про дану господарську операцію зазначено в пп. 8.6.1 п. 8.6. статті 8 Закону 2181 , то при укладанні такого виду договору лізингоодержувач набуває право власності на таке майно. Передача у лізинг майна , що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування або володіння , проводиться в порядку передбаченому Законом України „Про фінансовий лізинг” .

Оскільки, податкова інспекція не довела суду факту відчуження підприємством активів шляхом укладення договору лізингу, а отже не довела і наявність обставин для застосування арешту активів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 82, 84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя М.С. Стадник