Постанова № 3479782, 25.12.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-8398/08

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2008 року, м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Басової Н.М.

За участю представників сторін:

Позивача: Гура О.В.

Відповідача: Свидло І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Арка Компани” до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «АРКА Компани», звернувся до суду з позовом до ДПІ у Київському районі м. Харкова про визнання протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення:

- №00006/2302/0 від 27.03.08р., №00006/2302/1 від 23.04.08р., №00006/2302/2 від 06.06.08р. про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в розмірі 64524,00 грн.;

- №0000622302/0 від 27.03.08р., №0000622302/1 від 23.04.08р., №0000622302/2 від 06.06.08р. про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 18620,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі Акту виїзної планової документальної перевірки №1243/23-506/32763326 від 11.03.08р.; п.1.31, п.1.32 ст.1, п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4; п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п. 3.1.1 ст.3, п.п. 7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому, позивач зазначає, що Акт виїзної планової документальної перевірки №1243/23-506/32763326 від 11.03.08р. не відповідає «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженому Наказом ДПАУ від 10.08.05р. №327, містить в собі недостовірну інформацію та не може бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Висновок відповідача щодо порушення п.1.31 ст.1, п.п. 4.1.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 3.1.1 ст.3, п.п. 7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок не включення до складу об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість операцій з реалізації паливно-мастильних матеріалів АТЗТ «Гонг» та ПП «Еліта-Трейд» в розмірі 62063,00 грн., позивач вважає безпідставним. Позивач вказує на те, що в Акті перевірки відсутнє будь-яке обґрунтування факту здійснення ТОВ «Арка Компани» додаткової поставки нафтопродуктів на користь АТЗТ «Гонг» та ПП «Еліта-Трейд». Відсутність документів у контрагентів позивача - АТЗТ «Гонг» та ПП «Еліта-Трейд», на які міститься посилання в Акті перевірки та які нібито підтверджують факт здійснення додаткових поставок нафтопродуктів протягом липня 2006 року, також підтверджується актами звірки взаємних розрахунків з зазначеними підприємствами.

Позивач також не погоджується з висновком Акту перевірки щодо порушення ним п.1.32 ст.1, п.5.1 та п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок завищення скоригованих валових витрат декларації з податку на прибуток при отриманні послуг від ФО підприємця ОСОБА_1 в ІІІ кварталі 2006 року в розмірі 110000,00 грн., оскільки зазначені послуги не пов'язані з господарською діяльністю підприємства. Позивач зазначає, що отримання юридичних послуг в сучасних умовах ведення господарської діяльності є необхідною умовою здійснення підприємницької діяльності та безпосередньо пов'язане з процесом підготовки, організації та ведення виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить в собі жодних обмежень щодо включення до складу валових витрат вартості юридичних послуг. Факт отримання юридичних послуг від ФО підприємця ОСОБА_1 протягом 3 кварталу 2006 року підтверджується відповідним актом виконаних робіт, який містить всі необхідні реквізити первинного документа, зазначені в ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи викладене, позивач вважає, що висновки акту виїзної планової документальної перевірки ДПІ у Київському районі м.Харкова №1243/23-506/32763326 від 11.03.08р. є законодавчо необґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Представник позивача в судове засідання прибув та підтримує позовні вимоги, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в судове засідання прибув та проти позову заперечує повністю, свої аргументи виклав у запереченні на адміністративний позов, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень по суті позову вказує на те, що ТОВ «Арка Компани» не відображено в бухгалтерському та податковому обліку у складі реалізації вартість проданого товару АТЗТ «Гонг» по накладній від 12.07.06р. №ГГА-17 на суму 48570,66 грн. (в т.ч. ПДВ - 8095,11 грн.) та ПП «Еліта - Трейд» по накладній від 14.07.06р. №ЕДА-3 на суму 25904,86 грн. (в т.ч. ПДВ - 4317,48 грн.) Таким чином, в порушення п.1.31 ст.1, п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 3.1.1 ст.3, п.п. 7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Арка Компани» при продажу товарів в липні 2006 року на адресу АТЗТ «Гонг» та ПП «Еліта-Трейд» занизило валові доходи на 62063,00 грн. та податкове зобов'язання з ПДВ на 12413,00 грн.

Відповідач також зазначає, що позивач неправомірно включив до складу валових витрат вартість юридичних послуг, наданих ФО підприємцем ОСОБА_1 згідно з договором від 01.08.06р. №2/08. За думкою відповідача, акт виконаних юридичних робіт №1 від 31.08.06р. не відображає зміст та обсяг господарської операції у повному обсязі, як передбачено п.2 ст.9 Закону України від 16.07.99р. №996-14 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому відсутні підстави пов'язати надані юридичні послуги з господарською діяльністю позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що з 31.01.08р. по 04.03.08р. фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Арка Компани» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.06р. по 30.09.07р. За результатами перевірки складено акт від 11.03.08р. №1243/23-506/32763326, яким встановлено порушення ТОВ «Арка Компани» п.1.31, п.1.32 ст.1, п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4; п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п. 3.1.1 ст.3, п.п. 7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі Акту планової документальної перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №00006/2302/0 від 27.03.08р. про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в розмірі 64524,00 грн. та №0000622302/0 від 27.03.08р. про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 18620,00 грн.

Керуючись п.п.5.2.2. п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-3, Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого Наказом ДПА України №29 від 11.12.96р., ТОВ «АРКА-Компани» направляло обґрунтовані Скарги про перегляд податкових повідомлень-рішень №00006/2302/0 та №0000622302/0 від 27.03.08р. спочатку до ДПІ у Київському районі м. Харкова, потім до ДПА у Харківській області та ДПА України. Проте за результатами розгляду поданих позивачем скарг, податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а направлені скарги - без задоволення, про що свідчить Рішення начальника Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 17.04.08р. №5750/10/25-010, Рішення голови ДПА в Харківській області від 03.06.08р. №2118/10/25-103 та Рішення заступника голови ДПАУ від 08.08.08р. №7686/6/25-0115. Крім того, з метою доведення граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланих податкових повідомленнях-рішеннях, позивачу були направлені податкові повідомлення-рішення № 0000622302/1 та № 00006/2302/1 від 23.04.08р., №00006/2302/2 та № 0000622302/2 від 06.06.08р. у відповідності до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПАУ від 21.06.01р. №253.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної податкової служби, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.90р. №509-12 «Про державну податкову службу» передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати документальні планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори.

За результатами перевірки, орган державної податкової служби має складати акт, в якому чітко, об'єктивно та в повній мірі, викладає факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку.

Натомість в порушення ч.2 ст.19 Конституції України та ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу», орган державної податкової служби ні в Акті перевірки, ні в процесуальних документах по справі обґрунтовано не довів, на якій підставі ним було зроблено висновок про здійснення позивачем додаткових поставок протягом перевіряємого періоду. Крім того, відповідач також не довів, чому витрати позивача безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, не можуть бути відображені у складі валових витрат.

Відповідно до п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.п. 3.1.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

П.п. 11.3.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою збільшення валового доходу та датою виникнення податкового зобов'язання вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.1.31 ст. 1 Закону, продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту вручення такого майна набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Вручення (відвантаження) товару покупцю підтверджується відповідними первинними документами.