Рішення № 34792862, 11.11.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/12486/2012

Провадження № 2/344/3914/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіБабій О.М.

секретаряСивухіної Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про стягнення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», в якому, з урахуванням збільшених та уточнених позовних вимог, просив стягнути із Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в свою користь 151 067,70 грн. Позов мотивував тим, що у звязку з невиконанням та неналежним виконанням умов Додаткових угод, укладених між ним та відповідачем, ПАТ КБ «Приватбанк» зобовязане сплатити йому штраф у визначеному даними угодами розмірі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Посилався на те, що ПАТ КБ «Приватбанк» було в повному обсязі виконано умови Додаткових угод, а тому підстави для стягнення з Банку штрафних санкцій відсутні.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 13 квітня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Кредитну угоду №105К, відповідно до умов якої ОСОБА_1 отримав від відповідача кредит в сумі 30 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12 квітня 2012 року.

В забезпечення виконання зобовязань за вищевказаним кредитним договором між сторонами 26 квітня 2007 року було укладено Договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку приміщення магазину (цегла), загальною площею 106,2 кв.м., за адресою: с. Жураки, вул. Лесі Українки, буд. 1а, Богородчанський р-н, Івано-Франківська обл.

06 жовтня 2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Додаткову угоду до Кредитної угоди №105К від 13 квітня 2007 року (надалі «Додаткова угода 1»), за змістом якої Кредитор і Позичальник домовилися, що в рахунок повного виконання Кредитної угоди № 105К від 13 квітня 2007 року Позичальник оплачує 29 000,00 дол. США не пізніше 31 жовтня 2011 року на рахунок 29099052518980 для погашення: сальдо кредиту, простроченого кредиту, нарахованих відсотків, прострочених відсотків, комісії, пені (пункт 1).

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди 1 після виконання Позичальником п.1 Додаткової угоди і оплати 29 000,00 дол. США на рахунок Кредитора, кредитна угода №105К від 13.04.2007 р., договір іпотеки від 26.04.2007 р. та договір поруки №105К від 13.04.2007 р., вважаються розірваними. Банк протягом 10 календарних днів з моменту оплати здійснює дії щодо зняття обтяжень із майна Позичальника, яке надане банку в іпотеку відповідно до Договору іпотеки від 26.04.2007 р. Після здійснення Позичальником оплати 29 000,00 дол. США Кредитор не може висувати до Позичальника жодних грошових та матеріальних претензій, які випливають із кредитної угоди № 105К від 13.04.2007 р.

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди 1 після виконання Позичальником п.1 даної Додаткової угоди Кредитор зобовязується протягом 5 календарних днів з моменту оплати подати в суд заяву про закриття провадження в справі, яка перебуває на розгляді в суді, а саме: в Богородчанському районному суді Івано-Франківської області цивільна справа № 2-331/2010 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №105К від 13.04.2007 р.

За невиконання чи несвоєчасне виконання будь-якою із сторін даної Додаткової угоди своїх зобовязань винна сторона сплачує іншій стороні угоди штраф в розмірі 10 відсотків від суми, визначеної в п. 1 даної Додаткової угоди, за кожне допущене порушення (пункт 4 Додаткової угоди 1).

19 вересня 2006 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Кредитний договір №204К, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав від Відповідача кредит в сумі 50 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18 вересня 2011 року.

В забезпечення виконання зобовязань за вищевказаним кредитним договором між Позивачем та Відповідачем 28 вересня 2006 року було укладено Договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку адміністративно-складське приміщення, загальною площею 369,6 кв.м., що зазначене в плані літерою «А», магазин загальною площею 46,4 кв.м., що зазначене в плані літерою «Б», номер за РПВН 9190608, яке розташоване за адресою: вул. ОСОБА_3 (вул. Гагаріна), 10а, смт. Богородчани Івано-Франківської обл.

06 жовтня 2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Додаткову угоду до Кредитного договору №204К від 19 вересня 2006 року (надалі «Додаткова угода 2»), за змістом якої Кредитор і Позичальник домовилися, що в рахунок повного виконання Кредитного договору №204К від 19 вересня 2006 року Позичальник оплачує 51 000,00 дол. США не пізніше 07 жовтня 2011 року на рахунок 29097052518766 для погашення: сальдо кредиту, простроченого кредиту, нарахованих відсотків, прострочених відсотків, комісії, пені (пункт 1).

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди 1 після виконання Позичальником п.1 Додаткової угоди і оплати 51 000,00 дол. США на рахунок Кредитора, кредитний договір №204К від 19.09.2006 р., договір іпотеки від 28.09.2006 р. та договір поруки № 204К від 19.09.2006 р., вважаються розірваними. Банк протягом 5 календарних днів з моменту оплати здійснює дії щодо зняття обтяжень із майна Позичальника, яке надане банку в іпотеку відповідно до Договору іпотеки від 28.09.2006 р. Після здійснення Позичальником оплати 51 000,00 дол. США Кредитор не може висувати до Позичальника жодних грошових та матеріальних претензій, які випливають із кредитного договору № 204К від 19.09.2006 р.

За невиконання чи несвоєчасне виконання будь-якою із сторін даної Додаткової угоди своїх зобовязань винна сторона сплачує іншій стороні угоди штраф в розмірі 10 відсотків від суми, визначеної в п. 1 даної Додаткової угоди, за кожне допущене порушення (пункт 3 Додаткової угоди 2).

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі «ЦК України») зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України), зокрема, з договору.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (статті 526, 527 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 належним чином виконав покладені на нього пунктами 1 додаткових угод зобовязання шляхом внесення 27 жовтня 2011 року та 07 жовтня 2011 року на рахунки відповідача 29 000 доларів США та 51 000 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями (а.с.13,21).

Позивач вказує, що відповідачем порушено умови додаткових угод, а саме у визначений 10-денний строк з моменту оплати ОСОБА_1 коштів, Банком не було вчинено дій щодо зняття обтяжень на обєкт іпотеки відповідно до договору іпотеки від 26 квітня 2007 року та від 28 вересня 2006 року. Однак суд з даним висновком погодитись не може виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про іпотеку», в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникає відповідно до закону або рішення суду (включаючи податкову заставу, предметом якої є нерухоме майно), підлягають реєстрації відповідно до законодавства у тому ж реєстрі, в якому реєструються обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникла відповідно до договору.

Заборона на відчуження набуває пріоритету та виникає з моменту реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, який діє відповідно до ОСОБА_4 про Єдиний реєстр заборон відчуження обєктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09 червня 1999 року № 31/5, яке діяло на момент виниклих правовідносин.

Відповідно до вказаного ОСОБА_4 з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна це документ, який свідчить про внесення реєстраційного запису до Реєстру заборон або про відсутність такого запису.

У Реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна формуються чотири види витягів: про наявність/відсутність заборони та арешту нерухомого майна; про наявність/відсутність заборони та арешту нерухомого майна на запит органу державної влади; про наявність/відсутність арешту нерухомого майна; розширений витяг про наявність/відсутність заборони та арешту нерухомого майна на запит органу державної влади.

З аналізу наведеного вбачається, що при укладенні договорів щодо відчуження нерухомого майна перевіряється відсутність обтяжень в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, оскільки воно є основним у порівнянні з реєстром іпотек.

Таким чином, обтяження підлягає обовязковій реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, а тому й зняття обтяження здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей про зняття обтяження до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, а не до реєстру іпотек.

З матеріалів справи вбачається, що 07 жовтня 2011 року позивач вніс на рахунок Банку 51 000 доларів США, а 11 жовтня 2011 року останній звернувся до приватного нотаріуса із заявою про виключення обтяження обєкта нерухомого майна позивача (а.с.21,35,36).

Зі змісту квитанції від 27 жовтня 2011 року вбачається, що позивачем на рахунок відповідача внесено 29 000 доларів США, того ж дня Банком надіслано лист на адресу приватного нотаріуса із заявою про виключення обтяження обєкта нерухомого майна стосовно нерухомого майна позивача (а.с.13,59).

Таким чином, висновок позивача про порушення Банком строків щодо зняття обтяжень спростовуються матеріалами справи. Строк вчинення нотаріусом дії щодо зняття заборони відчуження обєктів нерухомого майна в даному випадку правового значення не має.

На виконання умов п.3 додаткової угоди до кредитного договору від 13 квітня 2007 року ПАТ КБ «Приват Банк» 02 листопада 2011 року звернувся до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області із заявою про залишення позовної заяви Банку до ОСОБА_1, ОСОБА_2 без розгляду.

Суд звертає увагу на те, що самою додатковою угодою встановлено термін, протягом якого сторони повинні виконати зобовязання, проте умовами додаткової угоди не передбачено за якою підставою підлягає закриттю провадження по справі за заявою Банку (а.с.12).

Як вбачається зі змісту ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 60 ЦПК України на сторін покладено обовязок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто твердженнях, які самі по собі потребують доведення.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213- 215 ЦПК України, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про стягнення штрафу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 11 листопада 2013 року.

Суддя Бабій О.М.