Постанова № 34769014, 07.11.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/7682/13-а

2а/106/254/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2013 року Євпаторійській міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючої судді Кротової Л.В.

при секретарі Чернюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії АР Крим адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Заозерненської селищної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Заозерненської селищної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії . Свої вимоги мотивує тим, що 15.07.2013 року вона звернулася до відповідача із клопотанням та доданими до нього графічними матеріалами стосовно її гарантованого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки. У своєму клопотанні вона просила визначити та виділити їй у власність земельну ділянку без її погодження, орієнтовною площею 0,10 га в межах смт. Заозерне АР Крим з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва. Після звернення з клопотанням вона отримала від Селищної ради лист №870/02-14 від 05.08.2013р. та копію рішення Заозернінської селищної ради 45 сесії шостого скликання від 31.07.2013 року №6-45/23 за підписом селищного голови «Про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розбору проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га в межах смт. Заозерне для індивідуального дачного будівництва» в якому вказано, що їй у зв'язку з тим, що території для індивідуального дачного будівництва генеральним планом смт. Заозерне не визначені. Вважає дії відповідача такими, що порушують її права , законі інтереси та не відповідають чинному законодавству . В зв'язку з чим, просить визнати протиправними дії відповідача, скасувати рішення Заозернінської селищної ради від 31.07.2013 року та зобов'язати вчинити певні дії-винести на засіданні сесії селищної ради та розглянути її подання.

Позивачка у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце слухання справи сповіщена належним чином, від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю, просила заявлені вимоги задовольнити.

Представник відповідача Заозернінської селищної ради у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, пояснив, що клопотання позивачки було розглянуто в межах компетенції, у встановлений законом місячний термін. Зазначив, що Рішенням селищної ради позивачці відмовлено у задоволенні заяви, оскільки Генеральним планом смт. Заозерне території для індивідуального дачного будівництва не визначені.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає можливим розглянути справу в відсутність позивачки та в позові відмовити з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Заозернінської селищної ради 45 сесії шостого скликання від 31.07.2013 року №6-45/23 за підписом селищного голови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,10 га в межах смт. Заозерне для індивідуального дачного будівництва відмовлено, в зв'язку з тим, що території для індивідуального дачного будівництва генеральним планом смт. Заозерне не визначені (а.с.33).

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю фізичних та юридичних осіб гарантується у конституційному порядку. Це право набувається і реалізується громадянами та юридичними особами виключно відповідно до закону.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, підставами для скасування рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства України, визначеній законом компетенції органу, який видав це рішення. Обов`язковою умовою визнання акту незаконним є також порушення у зв'язку із його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.

У відповідності із статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно статті 12 Земельного Кодексу України, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

У відповідності зі статті 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до вимог статті 152 Земельного Кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

У свою чергу, статтею 25 цього ж Закону передбачено, що місцеві ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією, цим та іншими законами до їх відання.

За змістом наведених правових норм, надання органам місцевого самоврядування повноважень щодо отримання земельних ділянок у власність чи користування громадянам, дає право Заозерненської селищної Раді приймати положення щодо визначення порядку обліку громадян та порядку надання земельних ділянок у власність у порядку безоплатної передачі земель комунальної власності або у користування на умовах оренди.

Судом встановлено, що рішенням від 31.07.2013 року на пленарному засіданні 45 сесії шостого скликання Заозерненської селищної ради , згідно з визначеним законодавством України порядком розгляду клопотань щодо надання земельних ділянок у власність громадянам, було розглянуто клопотання позивачки та прийняте рішення , яким відмовлено у задоволенні заяви (а.с.33).

З виписки з протоколу 45 сесії 6 скликання Заозерненської селищної Ради вбачається, що сесія правомочна для прийняття рішень - рішення про затвердження Положення прийнято більшістю голосів - 17 депутатов.( а.с. 34).

Таким чином, суд вважає, що порядок прийняття відповідачем рішення від 31.07.2013 року №6-45/23 «Про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,10 га в межах смт. Заозерне для індивідуального дачного будівництва», регламентований п.34 ч.1 ст. 26, ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування України», ст.. 12.116,118, 122 Земельного кодексу України, доказів того, що рішення було прийняте всупереч вимогам чинного законодавства позивачкою не надано.

Так, відповідно до п. «а» та «б» ст.12 Земельного кодексу України визначені повноваження органів місцевого самоврядування, до яких належить такі функції, як розпорядження землями територіальної громади міста та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу.

Положеннями ст. 121 Земельного кодексу України визначені норми безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у певних розмірах. Для індивідуального дачного будівництва в селищах - надається земельна ділянка не більше 0,10 гектара.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до клопотання від 15.07.2013 року позивачка просила Заозернінську сільську раду визначити та виділити їй у власність земельну ділянку без її погодження , орієнтованою площею 0,10 га в межах смт. Заозерне АР Крим з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, та розглянути це питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін (а.с.15-17). Посилаючись на те, що на момент звернення до Заозерненської селищної ради м. Євпаторія в публічному доступі була відсутня інформація щодо наявності вільних земельних ділянок (комунальної власності), таким чином не маючи іншої можливості конкретизувати бажану земельну ділянку в клопотанні позивачка надає свою згоду на отримання будь-якої земельної ділянки (з цільовим призначенням для індивідуального будівництва) орієнтованою площею до 0,10 га в межах с. Заозерне м. Євпаторії АР Крим, у відповідності до цього позивачка додала до клопотання графічні матеріали з визначеною територією на який вона бажає отримати земельну (а.с.37).

Відповідно до відповіді від 05.08.2013 року №870/02-14 Заозернінської селищної ради Рішенням селищної ради позивачці відмовлено у задоволенні заяви, оскільки Генеральним планом смт. Заозерне території для індивідуального дачного будівництва не визначені (а.с.18).

Суд не приймає до уваги доводи позивачки про те, що вона визначила абстрактну територію бажаної земельної ділянки, тому що на момент звернення до Заозерненської селищної ради з клопотанням від 14.06.2013 року в публічному доступі була відсутня інформація щодо наявності вільних земельних ділянок (комунальної власності), оскільки позивачка звернулася до селищної ради не дочекавшись відповіді на її запити від 14 липня 2013р.( а.с.35-36) .

Передчасне звернення з клопотанням про отримання безоплатно у власність земельної ділянки, орієнтовним розміром до 0,10га в абстрактних межах Заозерненської селищної ради, з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва (а.с.37) порушило вимоги ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що Заозерненською селищною радою прийнято рішення з врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, такою відмовою не порушено права та інтереси позивача по справі.

Таким чином, дії відповідача можуть вважатися такими, що здійснені на підставі закону в межах повноважень, у зв'язку з чим вимоги позивачки про визнання протиправними дій відповідача, скасування рішення Заозернінської селищної ради від 31.07.2013 року та зобов'язання вчинити певні дії-винести на засіданні сесії селищної ради та розглянути її подання не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 90 та 94 КАСУ судовий збір у сумі 34грн.41 коп. та витрати на правову допомогу у сумі 700 гривень позивачки не відшкодовуються.

На підставі ст. ст. 12,121,152,181 Земельного кодексу України, ст. ст. 7 - 12, 71, 86, 94, 159, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Заозерненської селищної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.

Під час судового засідання, яке відбулося 07.11. 2013 р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 11.11.2013 р.

СУДДЯ Л.В.КРОТОВА