Ухвала суду № 34768581, 31.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 1011/495/12 Головуючий у 1-й інстанції: Селюков О.Г. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

31 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Хрімлі О.Г.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області на постанову Згурівського районного суду Київської області від 27 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ. Зокрема, частиною першою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є імперативною нормою, встановлюється перелік адміністративних справ, щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.

Крім того, зазначені у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому частиною четвертою ст.183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.

При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостій цієї статті.

Тому порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Згурівського районного суду Київської області від 27 липня 2012 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та залишити позовну заяву позивача без розгляду або закрити провадження у справі (за текстом апеляційної скарги). Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4, який є інвалідом III групи з дитинства довічно (а.с.10 - копія свідоцтва про укладення шлюбу; а.с. 10 - копія свідоцтва про народження; а.с. 11 - копія довідки; а.с. 13 - копія посвідчення).

16 березня 2012 року позивач звернулась до відповідача з письмовим зверненням № 8/Б-01 про призначення їй пенсії за віком як матері інваліда з дитинства, на яке Пенсійним фондом України у Згурівському районі Київської області листом від 23 березня 2012 року № 8/н-01 відмовлено позивачу у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з тим, що згідно з довідкою від 25 січня 2012 року № 10 (рішення Згурівської ЛКК) інвалідність наступила до 8-річного віку (а.с. 20).

На підставі медичного висновку від 13 травня 1995 року № 7 та довідки Згурівської ЦРЛ від 25 січня 2012 року № 10 (Рішення Згурівської ЛКК) встановлено, що інвалідність з дитинства ОСОБА_4 наступила до восьмирічного віку. (а.с. 25-26).

Позивач на момент її звернення до відповідача за призначенням дострокової пенсії за віком досягла 50 років та мала більше 30 років страхового стажу (а.с. 6, а.с.53-59).

Відповідно до п. 3 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Згідно Інструкції про встановлення груп інвалідності від 07 квітня 2004 року № 183 залежно від ступеня обмеження життєдіяльності встановлюють I, II, III групи інвалідності, а також причини інвалідності: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; трудове каліцтво; професійне захворювання; поранення тощо.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .

Відповідно до п. 24 даного порядку при призначенні пенсій жінкам, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку (чотирнадцятирічного), з 01.01.2006 року - шестирічного (чотирнадцятирічного) віку, матерям інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть.

Згідно п. 25 вищезазначеного порядку визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком установи охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що управлінням Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області неправомірно було відмовлено в призначенні позивачу дострокової пенсії за віком відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як матері інваліда з дитинства.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає їх обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Згурівського районного суду Київської області від 27 липня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Хрімлі О.Г.

Літвіна Н.М.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Хрімлі О.Г.

Літвіна Н. М.