Ухвала суду № 34749191, 30.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 122/8400/2012

30.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Щепанської О.А. ,

Кондрак Н.Й.

секретар судового засідання Бєлоглазова Ю.О.

за участю сторін:

позивач, ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Центральним РВ Сімферопольського МУ ГУМВС України в АР Крим від 22 вересня 2011 року,

представник відповідача, Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АРК- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

третя особа, ОСОБА_3- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 122/8400/2012 ( 2а-/124/5/13) за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АРК на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя (суддя Кучеренко Н.В. ) від 08.07.2013

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим, 95000)

до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АРК (вул. Толстого, 15, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

третя особа: ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95494)

про зобов'язання здійснити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2001 ОСОБА_2 звернулася до Центрального районного суду м.Сімферополя АРК з адміністративним позовом до Сімферопольського центру соціальних служб для молоді Управління у справах неповнолітніх та молоді Сімферопольської міської ради (далі - СЦССМ), в якому просила визнати неправомірним та скасувати наказ СЦССМ №20-к від 27.04.2001 про накладення відносно неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани, визнати незаконним та скасувати наказ СЦССМ №44-к від 05.07.2001 про звільнення з роботи за ч. 1 ст.40 КЗпП України з посади начальника відділу психолого-педагогічної допомоги, поновивши на роботі на посаді начальника відділу консультативної роботи (у зв'язку зі змінами у найменуванні відділу за новим штатним розписом) та стягнувши середній заробіток за час вимушеного прогулу.

У зв'язку з ліквідацією у 2003 році Управління у справах неповнолітніх, сім'ї та молоді, в якості належного відповідача у справі за клопотанням позивача було залучено судом Виконком Сімферопольської міської ради.

В подальшому позивач неодноразово змінювала свої позовні вимоги.

Рішенням суду від 13.04.2004 позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково, однак, у 2011 році дане рішення Вищим адміністративним судом України скасоване, після чого, при новому розгляді справи, позивачем знову уточнені позовні вимоги.

Позивач остаточно просила визнати неправомірними та скасувати накази СЦССМ №44-к від 05.07.2001, №20-к від 27.04.2001; зобов'язати виконком Сімферопольської міської ради внести до трудової книжки позивача запис про звільнення за ч.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією СЦССМ з 19.06.2003 з виданням відповідного розпорядження, а також внести виправлення в запис трудової книжки ОСОБА_2 №16 від 30.04.1998, вказавши підставу призначення «кадровий резерв» з виданням відповідного розпорядження; зобов'язати виконком Сімферопольської міської ради поновити позивача в рівноцінній посаді, яку позивач займала до 05.07.2001 за спеціальністю з урахуванням кваліфікації; стягнути з виконкому Сімферопольської міської ради компенсацію за час вимушеного прогулу за період з 05.07.2001 по 19.06.2003 у розмірі 8695 грн. з розрахунку 370 грн. на місяць, а також моральну шкоду у розмірі 3 тис. грн.

Позивачем уточнено позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме: просила стягнути його за період з 06.07.2001 та по день ухвалення рішення судом.

28.11.2012, судом запропоновано сторонам у справі вирішити справу мирним шляхом. Виконкомом Сімферопольської міської ради до трудової книжки позивача внесені певні записи, відповідно до виданого у 2007 році розпорядження.

Після чого, позивачем, у зв'язку з некоректністю, на його думку, внесених у її трудову книжку записів, знову неодноразово уточнені позовні вимоги та остаточно залишені наступними: зобов'язати виконком Сімферопольської міської ради внести до трудової книжки позивача зміни такого змісту: запис №21 - «запис на підставі рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 13.04.2004 за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (справа 2-1379) вважати недійсним», запис №22 - «запис під №18 вважати недійсним», запис №23 - «запис за №16 вважати недійсним. Назначена начальником відділу психолого-педагогічної допомоги. Підстава: кадровий резерв від 15.10.1997». У графі 4 - наказ №23-к від 30.04.1998», запис №24 - «запис №19 вважати недійсним. Присвоєне з 01.11.2000 11 (одинадцятого) рангу державного службовця 6-ї категорії посади». У графі 4 - «Розпорядження №928-к від 03.12.2007», запис №25 - «запис під №20 вважати недійсним, звільнена з посади начальника відділу психолого-педагогічної допомоги 19.06.2003 по п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією установи». У графі 4 - «Розпорядження №928-к від 03.12.2007». А також, стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.07.2001 по день ухвалення рішення судом, стягнути моральну шкоду у розмірі 3 тис. грн., витрати на правову допомогу.

Ухвалою Центрального районного суду м.Сімферополя АРК від 03.04.2013 у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_3, який у 2001 році працював заступником директора Сімферопольського центру соціальних служб для молоді та видавав спірні накази щодо позивача.

Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 08.07.2013 позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АРК, третя особа - ОСОБА_3 про зобов'язання здійснити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди - задоволено частково.

Зобов'язано виконком Сімферопольської міської ради внести до трудової книжки ОСОБА_2 зміни наступного змісту: запис №21 - "запис на підставі рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 13.04.2004 за позовом ОСОБА_2 к Виконавчому комітету Сімферопольської міської ради (справа 2-1379) вважати недійсним", запис №22 - "запис під № 18 вважати недійсним", запис №23 - "запис за №16 вважати недійсним. Призначена начальником відділу психолого-педагогічної допомоги. Підстава: кадровий резерв від 15.10.1997". У графі 4 - наказ №23-к від 30.04.1998", запис №24 - "запис №19 вважати недійсним. Присвоєне з 01.11.2000 11 (одинадцятого) рангу державного службовця 6-ї категорії посади". У графі 4 - "Розпорядження №928-к від 03.12.2007", запис №25 - "запис під №20 вважати недійсним, звільнена з посади начальника відділу психолого-педагогічної допомоги 19.06.2003 за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією установи". У графі 4 - "Розпорядження №928-к від 03.12.2007".

Стягнуто з виконкому Сімферопольської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.07.2001 по 19.06.2003 у загальному розмірі 4.855 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 90 коп.

В решті заявлених позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Виконкому Сімферопольської міської ради на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 2150 (дві тисячі сто п'ятсот) грн. 00 коп.

Стягнуто з Виконкому Сімферопольської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 149 (сто сорок дев'ять) грн. 11 коп.

Постанову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах місяця - допущено до негайного виконання.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради АРК звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач та її представник у судовому засіданні 30 жовтня 2013 року з апеляційною скаргою не погодилися, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представники інших сторін у судове засідання 30 жовтня 2013 року не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

До початку судового засідання відповідач надав суду клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу №4-к від 01.11.1996 ОСОБА_2 прийнята на посаду спеціаліста Сімферопольського центру соціальних служб для молоді Управління по справам неповнолітніх та молоді Сімферопольської міської ради. Наказом №23-к від 30.04.1998 року позивач була призначена начальником відділу психолого-педагогічної допомоги. Наказом №36/1-р від 15.09.1998 ОСОБА_2 винесено попередження про неповну службову відповідність, наказом №64-к від 22.12.2000 їй винесена догана за систематичне порушення трудової дисципліни, наказом №20-к від 27.04.2001 винесена догана за несвоєчасне надання планів роботи.

Згідно наказу №44-к від 05.07.2001 ОСОБА_2 була звільнена з займаної посади, у зв'язку з скороченням штату відповідно пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

06.02.2003 рішенням 8-ї сесії Сімферопольської міської ради 24-го скликання №109 «Про центри соціальних служб для молоді» були створені в Залізничному, Київському, Центральному районах центри соціальних служб для молоді, шляхом реорганізації Сімферопольського центру соціальних служб для молоді.

У відповідності до рішення 10-ої сесії 24-го скликання №167 від 19.06.2003 «Про внесення змін в рішення 8-ї сесії Сімферопольської міської ради 24-го скликання від 06.02.2003 №109 «Про центри соціальних служб для молоді»», реорганізація була змінена на ліквідацію. Сімферопольський центр соціальних служб для молоді - ліквідований.

Рішенням 9-ої сесії Сімферопольської міської ради 24-го скликання від 17.04.2003 №128 «Про апарат Сімферопольської міської ради і його виконавчих органів» затверджена структура Сімферопольської міської ради і його виконавчих органів.

Рішенням виконкому Сімферопольської міської ради від 25.04.2003 №695 «Про заходи з виконання рішення 9-ої сесії Сімферопольської міської ради 24 скликання від 17.04.2003 №128 «Про апарат Сімферопольської міської ради і його виконавчих органів»», Управління у справах неповнолітніх, сім'ї та молоді Сімферопольської міської ради - ліквідовано і створено нове Управління у справах неповнолітніх, сім'ї, молоді, фізичної культури та спорту Сімферопольської міської ради.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 13.04.2004 у цивільній справі №2-1379/04 за позовом ОСОБА_2 до Виконкому Сімферопольської міської ради про поновлення на роботі, зміни формулювання звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, скасування про порушення трудової дисципліни, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Так, суд вирішив: змінити ОСОБА_2 формулювання звільнення, вказавши, що ОСОБА_2 звільнена з посади начальника відділу психолого-педагогічної допомоги управління у справах неповнолітніх та молоді Сімферопольського центру соціальних служб для молоді за п.1 ст.40 КЗпП України з 07.07.2001 (у зв'язку з ліквідацією установи); зобов'язати виконавчий комітет Сімферопольської міської ради внести в трудову книжку ОСОБА_2 запис про присвоєння їй з 01.11.2000 11 рангу 6-ої категорії державного службовця, внести зміни в наказ директора Сімферопольського центру соціальних служб для молоді від 30.04.1998 №23-к, доповнивши його посиланням підстави - кадровий резерв від 15.10.1997; зобов'язати виконавчий комітет Сімферопольської міської ради здійснити відповідні записи в трудову книжку ОСОБА_2 у відповідності до даного рішення в частині причин та строків її звільнення. В задоволенні решти позовних вимог - судом ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду АРК від 20.09.2004 вищезазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Після цього, ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 03.12.2004, роз'яснено рішення суду від 13.04.2004 в тій частині, що вважати дату звільнення ОСОБА_2 - 19.06.2003, тобто, дату ліквідації Сімферопольського центру соціальних служб для молоді.

Також, суд першої інстанції, дослідивши питання щодо пред'явлення позову до належного відповідача (про що зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07.06.2011) дійшов висновку, що належним відповідачем є саме виконком Сімферопольської міської ради, оскільки встановлено, що Сімферопольський центр соціальних служб для молоді був державним органом та здійснюючи свою діяльність підпорядкувався виконкому Сімферопольської міської ради.

Згідно з п.а пп.4 ч. 1 ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування», до повноважень виконавчих органів місцевих рад належить здійснення у встановленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Відповідно до ст.52 цього ж Закону, виконавчий комітет координує діяльність відділів, управлінь і інших виконавчих органів ради, підприємств, установ і організацій, які належать до комунальної власності відповідної територіальної громади. Має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

У відповідності до п.12 Положення про Сімферопольський центр соціальних служб для молоді (Додаток №1 до рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №701 від 27.04.2001, діяльність СЦССМ фінансується за рахунок місцевого бюджету.

Судом також встановлено, що 03.12.2007 Сімферопольським міським головою було видане розпорядження №928-к про внесення записів у трудову книжку ОСОБА_2 Дане розпорядження було видане на підставі вищевказаного рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 13.04.2004.

Відповідачем 28.11.2012 були внесені до трудової книжки позивача певні записи, відповідно до виданого розпорядження, а саме: «На підставі рішення Центрального районного суду м.Сімферополя від 13.04.2004 за позовом ОСОБА_2 к Виконавчому комітету Сімферопольської міської ради (справа 2-1379), запис під №18 «Внести зміни до наказу директора Сімферопольського центру соціальних служб для молоді від 30.04.1998, №23-к та доповнити його посиланням «Підстава: кадровий резерв від 15.10.1997», запис №19 «Внести у трудову книжку ОСОБА_2 запис про присвоєння їй з 01.11.2000 11 (одинадцятого) рангу державного службовця 6-й категорії посади», запис під №20 «змінити формулювання та дату звільнення ОСОБА_2, вказав, що ОСОБА_2 звільнена з посади начальника відділу психолого-педагогічної допомоги управління по справам неповнолітніх та молоді Сімферопольського центру соціальних служб для молоді 19.06.2003 по п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією установи».

Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом №58 Міністерства Праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п. 2.9. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та ін. мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

Судова колегія погоджується з висновками суду щодо внесення відповідачем до трудової книжки позивача некоректних записів стосовно присвоєння позивачу рангу держслужбовця та звільнення з посади начальника відділу психолого-педагогичної допомоги управління по справах неповнолітніх та молоді Сімферопольського центру соціальних служб для молоді у зв'язку з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, оскільки у трудовій книжці ОСОБА_2 зазначено, що вказані записи внесені на підставі рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 03.04.2004 за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (справа 2-1379/04), однак це рішення суду скасоване ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 червня 2011 року.

Правильність внесення чи невнесення вказаних записів до трудової книжки впливає на безперервний стаж позивача.

Судом встановлено, що розпорядження відповідача 2007 року, хоча і видавалося виключно на підставі судового рішення, але досі не скасовано, більш того, виконано відповідачем у 2013 році під час нового судового розгляду.

Тобто, своїми діями, у тому числі, щодо зміни дати звільнення позивача з роботи, відповідач, по-суті, погодився з неправомірністю її звільнення у 2001 році.

Таким чином, спірним питання є виключно правильність (коректність) внесення відповідачем записів у трудову книжку позивача, а не законність дій (рішення) щодо звільнення позивача з роботи у 2001 році.

Крім того, 05.07.2001 року, тобто, у день видачі наказу про її звільнення, позивач була тимчасово непрацездатною.

Також, Відповідач, внесши до трудової книжки позивача відповідні зміни щодо дати звільнення -з 2001 року на 2003 рік, фактично визнав неправильність її звільнення у 2001 році, тому висновки суду щодо стягнення на користь позивача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, згідно довідки №153 від 27.05.2002 про середню заробітну плату позивача є правомірними.

Обґрунтованими, на думку судової колегії, є і висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 2003 року по день рішення судом та стягнення моральної шкоди.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для часткового задоволення вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційна скарга без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АРК на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 08.07.2013 у справі №122/8400/2012 ( 2а-/124/5/13) - залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 08.07.2013 у справі № 122/8400/2012 ( 2а-/124/5/13) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 4 листопада 2013 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис Н.Й. Кондрак

З оригіналом згідно

Суддя Н.П.Горошко