Рішення № 34748830, 06.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18240/13 06.11.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙКЮЖН»

до Міністерства доходів і зборів України

про стягнення 889 000, 00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Дешевий О.А. - директор

Від відповідача: Ткаченко В.П. - по дов. №99-99-10-17/25 від 25.04.2013р.

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙКЮЖН» про стягнення з Міністерства доходів і зборів України 889 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 було порушено провадження у справі № 910/18240/13 та призначено її до розгляду на 14.10.2013.

В судовому засіданні 14.10.2013р. оголошувалась перерва до 06.11.2013р.. відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні 06.11.2013р. підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що відповідачем платіжне доручення про перерахування позивачу грошових коштів в сумі 889 000 грн. направлено для виконання до Державного казначейства.

В судовому засіданні 06.11.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

12 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙКЮЖН » (надалі позивач) та Державною митною службою України було укладено Договір № 124/3 про закупівлю послуг за державні кошти.

Відповідно до умов пункту 1 Договору позивач зобов'язався у 2012 році надати Державній митній службі України послуги, зазначені в п.1.2 договору, а відповідач - прийняти і оплатити зазначені послуги.

Згідно з п. 3.1 Договору ціна договору (послуг) становить 889 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 14 833,33 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору:

« 4.1. «розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення виконавцем рахунку на оплату та після підписання сторонами акту приймання-передачі послуг.

4.3 Замовник проводить оплату послуг протягом 5 банківських днів з дати фактичного надходження коштів до Державного бюджету України та реєстраційний рахунок на зазначені цілі»

У відповідності до п. 5.1 договору термін надання послуг до 20.12.2012 року.

На виконання умов договору позивач передав, а Державна митна служба України прийняла результати наданих послуг. Даний факт підтверджується:

актом № 6019 від 18.10.2012 року про передачу права на використання програмних продуктів згідно договору №124/3 від 12.10.2012р.

актом №6304 від 20.12.2012р. приймання - передачі послуг згідно договору №124/3 від 12.10.2012р., на загальну суму 889 000,00 грн.

В свою чергу Державна митна служба України не здійснила жодних розрахунків з позивачем за надані ним послуги згідно з договором № 124/3 від 12.10.2012 року.

Указом Президента України від 18 березня 2013 року №141/2013 створено Міністерство доходів і зборів України та визначено, що Міністерство є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.

Розпорядженням Кабінету міністрів України від 20 березня 2013 р. № 166-р надано погодження пропозиції Міністерства доходів і зборів щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Міністерство функцій і повноважень Державної податкової служби та Державної митної служби, що припиняються.

Згідно із інформацією в оголошенні №4985, опублікованому в Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №239 (4) від 11.02.2013 року, стосовно Державної митної служби України було прийнято рішення про її реорганізацію шляхом приєднання до Міністерства доходів і зборів України.

22.02.2013 року позивач направив на ім'я Голови комісії з реорганізації Державної митної служби України заяву вих. №45/10 «про пред'явлення майнових вимог кредитором» в якій просив визнати позивача кредитором боржника - Державної митної служби України та її правонаступника (Міністерства доходів і зборів України) на суму 889 000,00 грн., а також включити кредиторські вимоги Позивача на суму 889 000,00 грн. в передавальний акт Державної митної служби України до її правонаступника (Міністерства доходів і зборів України).

01.05.2013 між позивачем та Державною митною службою України (відповідачем) був підписаний акт звірки взаєморозрахунків за договором №124/3 від 12.10.2012 року, згідно з яким кредиторська заборгованість Державної митної служби України на користь позивача станом на 01.05.2013 року складає 203 900,00 грн.

26.06.2013 року між позивачем, Державною митною службою України (замовник) та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору №180/3 від 11.12.2012 року відповідно до положень якої, сторони дійшли згоди, що зобов'язання Державної митної служби України за Договором №124/3 від 12.10.2012 року покладаються на її правонаступника - Міністерство доходів і зборів України, а саме: здійснення оплати кредиторської заборгованості у сумі 889 000,00 грн.

Враховуючи викладене, за договором №124/3 від 12.10.2012 року фактично відбулась заміна первісного боржника Державної митної служби України на його правонаступника - Міністерство доходів і зборів України, стосовно зобов'язання сплатити на користь позивача заборгованість у повному обсязі на суму 889 000,00 грн.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач суму основного боргу в розмірі 889 000 грн. не сплатив позивачу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Міністерства доходів та зборів України (04053, м. Київ. Львівська площа, 6-8, код ЄДРПОУ 38516786) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Айкюжн» (03142, м. київ, вул.. Василя Стуса, 35-37, код ЄДРПОУ 35908770) 889 000 грн. основного боргу, 17 780 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено: 08.11.2013 р.

Суддя Трофименко Т. Ю.