Ухвала суду № 34742531, 05.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 р.Справа № 814/2276/13-а

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Шляхтицького О.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Посторонка І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків (правонаступник Окружної Державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Окружної Державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення від 15.05.2013р. № 0000222320, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" звернулося до суду з адміністративним позовом до Окружної Державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС, Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві з вимогами про скасування податкового рішення повідомлення № 0000222320 від 15.05.2013 року та стягнення з Державного бюджету України податку на додану вартість у сумі 51 981 777, 00 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївській глиноземний завод" задоволений. Скасовано податкове рішення повідомлення № 0000222320 від 15.05.2013 року. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївській глиноземний завод" суму податку на додану вартість, що належить відшкодуванню у розмірі 51 981 777,00 грн..

В апеляційній скарзі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «МГЗ» з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2013р., результати якої оформлено актом від 19.04.2013 № 5Т№ 407/40-40/33133003.

У висновках вказаного акту (п.4.2) зазначається, що позивачем в результаті порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ у декларації за січень 2013 року на 51 981 777,00 грн..

Зазначений висновок а акті перевірки обґрунтовано тим, що в наданих ТОВ «МГЗ» до перевірки платіжних дорученнях на перерахування коштів постачальникам товарів/послуг у попередніх до січня та в січні 2013 року періодах відсутня інформація щодо податкових накладних та вантажних митних декларацій, по яким сплачено ПДВ.

На підставі висновків викладених в Акті перевірки, 15.05.2013р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000222320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2013р. на 51 981 77грн,. а також застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 25 990 888,5 грн..

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов до наступних висновків, з якими погоджується колегія суддів.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті (статті 200), має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг (п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України)

В Акті перевірки податковим органом зазначено, що при заповненні позивачем платіжних доручень ним порушено норми п.3.18 додатку 2 до Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість; ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»; п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22, а саме: в платіжних дорученнях позивача на перерахування коштів відсутнє посилання на номер вантажної митної декларації та номер податкової накладної.

Інших порушень з боку ТОВ „МГЗ", під час проведення перевірки, ДПІ виявлено не було, а факт проведення оплати (перерахування коштів) позивачем по господарським операціям на виконання укладених договорів податковим органом не заперечувався. Відсутні такі заперечення і в апеляційній скарзі.

Таким чином, за підтвердження податковим органом в акті перевірки фактів наявності та правильності визначення позивачем: від'ємного значення за грудень 2012 року в сумі 51981777грн.; залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в сумі 51981777грн.; від'ємного значення за січень 2013 року в сумі 42531701грн. (стор. 33-44 акту перевірки), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки при проведені перевірки ДПІ не встановлено жодних порушень, щодо обчислення позивачем сум податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сум податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, та різниця між ними є позитивною, то така сума належить бюджетному відшкодуванню.

Крім того, згідно з п.200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Статтею 200 п. 200.15 ПК передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В свою чергую, встановивши неправомірне винесення відповідачем податкового повідомлення - рішення, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування та застосовано штрафні фінансові санкції, суд першої інстанції правомірно зазначив, що в разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в платіжних дорученнях інформації щодо податкових накладних та ВМД по яким сплачено ПДВ, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки як обґрунтовано зазначено в рішенні суду першої інстанції, правові норми, на які посилається відповідач (ст.51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»; п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті) не містять вимог щодо заповнення платіжних доручень, де обов'язково повинні бути зазначені номери та дати вантажних митних декларацій та податкових накладних, а зазначення в платіжному дорученні номеру дати податкової накладної фізично неможливо, оскільки такий бухгалтерських документ як податкова накладна виписується продавцем товарів /послуг вже після проведення оплати покупцем в день здійснення проплати.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 листопада 2013 року.

Головуючий:

Судді: