Ухвала суду № 34733123, 06.11.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3540/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Ковальчук О.В.

представника позивача: Слюсар О.В.

представника відповідача (апелянта): Радзіковської І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек-Інвест" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення та стягнення сум податкового відшкодування , -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Барлінек-Інвест» (ТОВ «Барлінек-Інвест») звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (ДПІ у м. Вінниці), Державної податкової адміністрації у Вінницькій області (ДПА у Вінницькій області), Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 травня 2010 року №0000040701/0 та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за квітень 2009 року в розмірі 168668 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року даний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у м. Вінниці подала апеляційну скаргу і ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

ДПІ у м. Вінниці подала касаційну скаргу за результатами розгляду якої Вищий адміністративний суд України 31 липня 2013 року виніс ухвалу про скасування ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року і постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року та направлення адміністративної справи на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

Так, за результатами нового розгляду даної справи, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Головне управління Міндоходів у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечила, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що позивачем 19 травня 2009 року подано до ДПІ у м. Вінниці податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року, в якій визначено бюджетне відшкодування в розмірі 6888618 грн., а також подано розрахунок та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Так, ДПА у Вінницькій області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Барлінек-Інвест» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01 лютого 2009 року по 01 травня 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 лютого 2009 року по 01 квітня 2009 року, за результатами якої складено акт від 01 липня 2009 року №65/2340/34004579.

За результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено завищення позивачем від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду), на 222177 грн.; завищення частини залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) на 194565 грн.; завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2009 року на 194565 грн. і визначено її в розмірі 6694053 грн.

Дані висновки податкового органу базувались на відповіді ДПІ у Солом'янського районі м. Києва, згідно якої податкова накладна від 16 березня 2009 року №21, включена позивачем до складу податкового кредиту квітня 2009 року, на суму податку на додану вартість 168667,90 грн., яка його контрагентом, а сме ТОВ "Бекер Акрома Україна" не виписувалась.

На підставі акта перевірки, 20 травня 2010 року ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення №0000040701/0, яким ТОВ «Барлінек-Інвест» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2009 року на суму 168668 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач оскаржив його до Вінницького окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення відповідача прийняте не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (Закон №168) (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п. п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Підпунктом 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 зобов'язано податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п. п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 даного Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як встановлено судом першої інстанції, у березні 2009 року ТОВ "Бекер Акрома Україна" видало позивачу податкові накладні на загальну суму 1998451,40 грн., в тому числі податок на додану вартість - 333075,24 грн.: №17 від 02 березня 2009 року на суму 339575,70 грн., №19 від 13 березня 2009 року на суму 212680 грн., №20 від 13 березня 2009 року на суму 434187,77 грн. та №21 від 16 березня 2009 року на суму 1012007,63 грн.

Також, згідно виписок банку за період з 01 березня 2009 року по 31 березня 2009 року оплата з боку позивача за отриманий товар в березні 2009 року на адресу ТОВ "Бекер Акрома Україна" склала всього 521607,54 грн., в тому числі податок на додану вартість 86934,59 грн., а сааме: 03 березня 2009 року в сумі 49250,64 грн. та 06 березня 2009 року в сумі 472356,90 грн. Інших оплат на адресу цього контрагента з боку позивача в березні 2009 року не відбувалось.

Більше того, судом першої інстанції встановлено те, що податкова накладна №21 від 16 березня 2009 року на суму податку на додану вартість 168667,90 грн. не була фактично оплачена позивачем постачальнику товарів, а відтак не могла відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" взяти участь в розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2009 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а також те, що відповідачами неправомірно позбавлено позивача бюджетного відшкодування податку на додану вартість та отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень цих законів.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12 листопада 2013 року .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.