Ухвала суду № 34733099, 02.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 р.Справа № 818/4680/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2013р. по справі № 818/4680/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м.Сумах

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 00058817.05/24588 від 15.05.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "орендна плата за землі державної та комунальної власності", з урахуванням штрафних санкцій, в загальному розмірі 19 143,69 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2013р. позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 15 травня 2013 року № 00058817.05/24588 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землі державної та комунальної власності у сумі 3 508,02 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 877,01 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, ФО-П ОСОБА_1, зазначає, що оскаржувана постанова в частині відмови в задоволенні позову прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню з підстав, які викладені ним в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, має ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 76), перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Сумах.

У період з 22.04.13 р. по 23.04.13 р. фахівцями ДПІ у м. Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 22.04.2013 року, за наслідками якої складено Акт № 1473/17-1208/2603418593/92 від 29.04.13 року (далі - Акт перевірки), (а.с. 54-57).

Згідно з висновками Акту перевірки, встановлено порушення позивачем вимог п.п.288.1-288.4, п. 286.2 ПК України, в результаті чого донараховано до сплати в бюджет орендної плати за землю в сумі 15 178,93 грн.

15 травня 2013 року на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00058817.05/24588 про збільшення суми грошового зобов'язання позивача за платежем орендна плата за землі державної та комунальної власності за основним платежем у сумі 15 178,93 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 3964,76 грн. (а.с. 7).

Відповідно тексту Акту перевірки, підставами для висновку про заниження позивачем орендної плати за землю стали наступні обставини.

За період з 29.07.2011р. по 22.04.2013р. ФОП ОСОБА_1 був платником орендної плати за землю.

02 лютого 2011 року ОСОБА_1 укладений з Сумською міською радою договір оренди земельної ділянки державної комунальної власності, зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Суми за № 591013664000845 від 29.07.2011 року, площею 984 кв.м. за адресою АДРЕСА_1. Орендна плата на рік становить 4,0 % від нормативної грошової оцінки землі. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 607157,52 грн. Річна сума орендної плати за землю згідно вищезазначеного договору оренди землі становить 24286,30 грн. (2023,86 грн. на місяць).

Згідно п. 286.2 ст.286 Податкового Кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. На 2013 рік декларація плати за землю ФОП ОСОБА_1 не подавалась.

Рішенням господарського суду Сумської області по справі № 5021/237/2012 від 28.08.12 року позов Сумської міської ради до ФОП ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, розірвано договір оренди земельної ділянки № 883 від 02.02.2011 р., зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Суми за № 591013664000845, укладений між Сумською міською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (а.с. 9-11).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 року по справі № 5021/237/2012 в задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - відмовлено, повернуто апеляційну скаргу без розгляду (а.с. 12).

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.12 р. по справі № 5021/237/2012 касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено, ухвалу ХАГС від 04.10.2012 року скасовано, справу направлено до ХАГС для здійснення перегляду рішення господарського суду Сумської області від 28.08.2012 року в апеляційному порядку (а.с. 13, 14).

Постановою ХАГС від 25.02.2103 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено, рішення господарського суду Сумської області від 28.08.2012 року по справі № 5021/237/2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Сумської міської ради відмовлено (а.с. 16-18).

Таким чином, з 10.09.12 р. (з моменту набрання чинності рішенням господарського суду від 28.08.12 р.) по 25.02.13 р. (дата скасування рішення суду першої інстанції апеляційним судом) договір оренди земельної ділянки від 02.02.11 р. був розірваний.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем після розірвання договору оренди в судовому порядку не було виконано обов'язок щодо повернення земельної ділянки орендодавцеві, позивач був зобов'язаний сплачувати орендну плату за період, коли договір оренди був розірваний в судовому порядку, але земельна ділянка не була повернута Сумській міській раді.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що спір між сторонами виник стосовно обов'язку позивача сплачувати орендну плату у період, коли договір оренди був розірваний в судовому порядку.

Підпунктом 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового Кодексу України визначено, що плата за зе млю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до п.п. 14.1.136 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України орендна плата за зе мельні ділянки державної та комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом 288.2 статті 288 Податкового Кодексу України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3 статті 288 Податкового кодексу України).

Відповідно п. 288.1 ст. 288 Податкового Кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Як передбачено пунктом 2.4. договору оренди земельної ділянки від 02.02.2011 року, у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду, та придатному для подальшого використання за цільовим призначенням. Передача земельної ділянки здійснюється за актом прийому-передачі у десятиденний строк з моменту припинення або розірвання договору.

Розділом 3 даного договору передбачено, що орендна плата справляється також і у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору.

Пунктом 5.8. договору встановлено, що у разі припинення або розірвання цього договору орендар має забезпечити виконання умов повернення земельної ділянки, визначених у п. 2.4. цього договору.

Отже, договором оренди передбачено обов'язок орендаря у разі розірвання договору повернути земельну ділянку за актом прийому-передачі, а також сплачувати орендну плату у разі тимчасового невикористання земельної ділянки з поважних причин.

Судом встановлено, що після розірвання договору оренди у судовому порядку земельна ділянка за актом прийому-передачі позивачем орендодавцеві повернута не була, тобто вказана земельна ділянка продовжувала перебувати у фактичному володінні позивача і останній мав змогу користуватися нею.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються положеннями пунктів 2.4. та 5.8 договору, які передбачають необхідність повернення земельної ділянки на підставі акту прийому-передачі у випадку припинення і розірвання договору, тобто незалежно від того, в судовому чи позасудовому порядку це відбулось.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2013р. по справі № 818/4680/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.