Ухвала суду № 34732223, 29.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

29 жовтня 2013 р. справа № 804/12185/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до директора Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Кадевича Сергія Георгійовича про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними і протиправними, та визнання нормативно - правових актів незаконними і протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2013 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до директора Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Кадевича Сергія Георгійовича (далі - директор Новомосковського МЦЗ Кадевич С.Г., відповідач) в якому, з урахуванням подання уточненого адміністративного позову від 15.10.2013 р. (а.с. 36-50) просить:

- поновити строк на оскарження нормативно - правових актів у зв'язку з поважними причинами можливого пропуску строку;

- задовольнити клопотання про поновлення строку на оскарження факту застосування нормативно - правових актів;

- визнати дії відповідача незаконними та протиправними;

- визнати нормативно - правові акти незаконними та протиправними;

- задовольнити клопотання про витребування у відповідача всі наявні в нього докази, що стосуються позовних вимог для підтвердження.

Адміністративний позов не відповідав вимогам ст. ст. 105 - 107 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 20.09.2013 р. був залишений без руху, з наданням строку для усунення недоліків (а.с. 28-29). На виконання ухвали суду від 20.09.2013 р., позивач надав до суду відповідну заяву з додатками на усунення недоліків у зазначений судом строк (а.с. 32-54). До матеріалів позовної заяви позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду (а.с. 51-52).

Ухвалою суду від 16.10.2013 р., після усунення позивачем недоліків позовної заяви, за уточненою позовною заявою, відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні на 29.10.2013 р. для розгляду клопотання позивача про поновлення строків звернення до адміністративного суду (а.с. 1).

У попереднє судове засідання 29.10.2013 р. викликані сторони не прибули.

24.10.2013 р. позивач, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, повідомлений належним чином та у передбачені строки про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 93), до суду не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, із заявою про неможливість прибуття або про відкладення розгляду попереднього судового засідання не звернувся. В клопотанні про поновлення строків звернення до суду просив розгляд адміністративного позову здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами (а.с. 51-52).

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 94), до суду не прибув, розгляд справи у попередньому судовому засіданні просив здійснювати без його участі, оскільки згідно наказу № 126-в від 14.10.2013 р. перебуває у щорічній відпустці з виїздом за межі Дніпропетровської області (а.с. 92). 28.10.2013 р. відповідач надав до суду письмові заперечення з додатками проти позову (а.с. 58-92) в яких повідомив суду, що з позивачем існує декілька справ (а.с. 63-82), розгляд яких вирішено по суті, та зазначив, що доводи ОСОБА_1 викладені в клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду не можуть бути взяті до уваги, оскільки поважних причин, які б перешкоджали звернутися до суду в період з 13.07.2011 р. по 18.09.2013 р. в клопотанні не наведено, у зв'язку із чим просив в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Частиною 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено вичерпний перелік рішень, які може прийняти суддя за наслідками підготовчого провадження.

Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками підготовчого провадження суд у порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

За викладених обставин, відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у сукупності нормам чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований та з 28.12.2010 р. перебував на обліку у Новомосковському міськрайонному центрі зайнятості, як шукаючий роботу.

04.01.2011 р. ОСОБА_1 отримав статус безробітного за заявою, в якій зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с. 85).

27.05.2011 р. Новомосковським МЦЗ був направлений запит до Державного реєстратора Новомосковської РДА про надання довідки з Єдиного державного реєстру щодо інформації про наявність в реєстрі ОСОБА_1

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_1 з 01.03.2010 р. зареєстрований в Новомосковській РДА Дніпропетровської області як фізична особа-підприємець (а.с. 86-87).

Отже, Новомосковським МЦЗ було встановлено, що ОСОБА_1 приховав факт своєї реєстрації як приватного підприємця в період перебування на обліку в центрі зайнятості, та соціальна допомога була отримана ним незаконним шляхом.

На підставі акту перевірки № 7-П-2011 від 24.06.2011 р. про розслідування страхових випадків за обґрунтованості виплат матеріального забезпечення (а.с. 91) Новомосковським МЦЗ було встановлено порушення ОСОБА_1 Закону України «Про зайнятість населення», яким не передбачено виплату допомоги по безробіттю в разі реєстрації особою як приватним підприємцем. За результатами складеного акту перевірки директором Новомосковським МЦЗ Кадевич С.Г. було прийнято рішення відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та 25.06.2011 р. за № 1044 на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення щодо відшкодування коштів виплачених як безробітному в сумі 3 436,83 грн. (а.с. 88).

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення 13.07.2011 р. ОСОБА_1 було отримано повідомлення про відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю (а.с. 89). Отже, 13.07.2011 р. ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав, свобод, та інтересів.

Також матеріалами справи підтверджено, що 22.07.2011 р. за результатами перевірки Новомосковського МЦЗ, Новомосковським міжрайонним прокурором було направлено позовну заяву до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про стягнення незаконно отриманих коштів з ОСОБА_1, як допомоги по безробіттю в сумі 3 436,83 грн. (а.с. 63-65).

19.10.2011 р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом було винесено постанову по справі № 2а/0470/9610/11, в якій позов Новомосковського міжрайонного прокурора було задоволено в повному обсязі (а.с. 66-69).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку 30.07.2013 р. колегією суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду було залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 2а/0470/9610/11 залишено без змін (а.с. 71-73).

Судове рішення по справі № 2а/0470/9610/11 набрало законної сили, та Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист Новомосковському міжрайонному прокурору про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно отриманих коштів у сумі 3 436,83 грн. (а.с. 83).

Разом з тим, до письмових заперечень відповідачем надано вирок Новомосковського міськрайонного суду від 25.01.2013 р. (а.с. 74-78), з якого також вбачається, що ОСОБА_1 з липня 2011 року був обізнаний про дії та нормативно - правові акти, які він оскаржує у даній позовній заяві, з якою звернувся лише у вересні 2013 р.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що саме 13.07.2011 р. є дата, коли ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, при зверненні 18.09.2013 р. до суду із адміністративним позовом про визнання дій директора Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Кадевича Сергія Георгійовича незаконними і протиправними, та визнання нормативно - правових актів незаконними і протиправними, позивачем не дотримано встановленого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного суду України шестимісячного строку звернення до суду щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.

За наслідками пропущення строків звернення до адміністративного суду, статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ч. 5 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо в ході підготовчого провадження суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду недоведеним, суд не вбачає поважних причин пропуску строку звернення, отже, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 100, 111, 121, 128, 160, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду за адміністративном позовом ОСОБА_1 до директора Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Кадевича Сергія Георгійовича про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними і протиправними, та визнання нормативно - правових актів незаконними і протиправними - відмовити повністю.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до директора Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Кадевича Сергія Георгійовича про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними і протиправними, та визнання нормативно - правових актів незаконними і протиправними - залишити без розгляду.

Копію ухвали про залишення адміністративного позову без розгляду направити всім сторонам по справі.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно із частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник