Рішення № 34732198, 25.10.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5472/13-ц

Провадження № 2/752/2405/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25.10.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Крекотень О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення частки в праві спільної сумісної власності, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 у березні 2013 року звернувся у суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання права користування житловим приміщенням. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що з 29 серпня 1990 р. він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 Під час шлюбу ними була придбана квартира АДРЕСА_1, яка, на думку позивача, є спільним майном подружжя, оскільки була придбана за грошові кошти, отримані подружжям від продажу квартири АДРЕСА_2, яка належала на праві власності його дружині. Позивач вважає, що вказана квартира також була спільним сусісним майном їх подружжя, оскільки він надавав нотаріально посвідчену згоду на її продаж.

Після придбання спірної квартири між сторонами у справі погіршилися стосунки , почалися непорозуміння та сварки. Відповідач змінила замки у вхідних дверях квартири та не дає позивачу можливості зареєструватися у квартирі.

У липні 2013 року позивач ОСОБА_1 подав у суд уточнену позовну заяву до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення частки в праві спільної сумісної власності. (а.с. 56) В обґрунтування даної позовної заяви позивач посилається на те, що квартира АДРЕСА_1, на його думку, є спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_3, оскільки була придбана під час його перебування у шлюбі з ОСОБА_2 Дану квартиру ОСОБА_2 зареєструвала на їх спільного сина ОСОБА_3, хоча, як стверджує позивач, не мала на це права, а тому позивач просить визначити, що йому належить ? частка в праві власності на дану квартиру.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися судом.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, а також дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 серпня 1990 року відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві був зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що підтверджується даними свідоцтва про шлюб, повторно виданого 03 листопада 2012 р. (а.с. 8)

Згідно свідоцтва про народження, виданого 06.04.1990 р. відділом РАГС Ватутінського РВК м. Києва, ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя ОСОБА_3 народився син ОСОБА_3. (а.с. 61)

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно листа № 9379 (И-2013) від 19.04.2013 р. КМ «Київське БТІ» квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 10.09.2012 р. Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу № 1333-С/К1 від 03.09.2012 р. (а.с. 46)

Згідно технічного паспорту, виготовленого КП «Київське БТІ» станом на 01 липня 2011 року, спірна квартира є однокімнатною, житловою площею 19,6 кв.м. Також у квартирі є кухня, площею 13,9 кв.м, санвузол, площею 4,8 кв.м, передпокій, площею 10,9 кв.м. Квартира обладнана балконом, площею 1,4 кув.м. (а.с. 106-107)

З документів, наданих за запит суду Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс», вбачається, що 11 травня 2010 року між ТОВ «Територіальне між господарче об'єднання «Ліко-холдинг» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений попередній договір № 120/10/В-56 до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру будівельний номер АДРЕСА_1. (а.с. 93) 12 травня 2010 року ОСОБА_2 сплатила за майнові права на спірну квартиру згідно умов вказаного договору від 11.05.2010 р. 297 060 грн., що підтверджується квитанцією № 09423701 від 12.05.2010 р. (а.с. 104 зв.)

21 травня 2010 року між ТОВ «Територіальне між господарче об'єднання «Ліко-холдинг» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 120/10/В-56. (а.с. 96) Згідно п. 1.1 даного договору ОСОБА_2 придбала майнові права на спірну квартиру.

17 грудня 2010 року між ТОВ «Територіальне між господарче об'єднання «Ліко-холдинг», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав № 120/10/В-56 від 21.05.2010 року, за умовами якої відбулася заміна сторони покупця у договорі купівлі-продажу майнових прав № 120/10/В-56 від 21.05.2010 р. з відповідача ОСОБА_2 на спільного сина сторін у справі - ОСОБА_3 (а.с. 99)

У подальшому, 14 червня 2012 року між ТОВ «Територіальне між господарче об'єднання «Ліко-холдинг» та новим покупцем ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 2 до Договору купівлі-продажу майнових прав № 120/10/В-56 від 21.05.2010 р., за умовами якої у зв'язку з уточненням фактичної площі спірної квартири покупець зобов'язувався оплатити вартість різниці площі, а також у зв'язку з введенням будинку, в якому міститься спірна квартира, в експлуатацію, ОСОБА_3 була передана квартира АДРЕСА_1. (а.с. 100)

28 липня 2012 р. ОСОБА_3 сплатив 6540 грн. за різниці площі по спірній квартирі, що підтверджується квитанцією № 12603.1194.1. (а.с. 104)

06 серпня 2012 р. між ТОВ «ТМО «Ліко-Холдинг» та ОСОБА_3 був підписаний акт № 216 прийому-передачі квартири АДРЕСА_1. (а.с. 101)

Таким чином, судом встановлено, що на час судового розгляду квартира АДРЕСА_1 належить сину сторін у справі - ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Статтею 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, згідно ч. 2 вказаної статті особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В уточненій позовній заяві ОСОБА_1 просить визначити, що йому належить ? частка в праві власності на спірну квартиру. Як на правову підставу своїх вимог, позивач посилається на ст. 355 (поняття і види права спільної власності), 368 (право спільної сумісної власності) та 370 (виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності) ЦК України.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може погодитись з доводами позивача про те, що спірна квартира є спільним сумісним майном подружжя, оскільки в судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності сину позивача - ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 10.09.2012 р. Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу № 1333-С/К1 від 03.09.2012 р.

в судовому засіданні позивач не оспорює набуття права власності на спірну квартиру його сином ОСОБА_3, вищевказане свідоцтво про право власності на квартиру не є предметом спору, а також позивач не заявляє позовних вимог про визнати за ним права власності на частину спірної квартиру в порядку поділу спільного майна подружжя.

Оскільки спірна квартира на праві власності не зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2, з якою позивач перебуває у шлюбі, у суду відсутні підстави вважати,що дане нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2.

Правових підстав для визначення частки позивача у праві власності на спірну квартиру, суд також не вбачає.

За таких підстав в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 необхідно відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 316, 317, 319, 321, 325, 355, 368 та 370 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 12, 30, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення частки в праві спільної сумісної власності відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: