Постанова № 34728722, 07.11.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2013 року Справа № 5013/1533/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І. – доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є,

при секретарі судового засідання Литвин А.П.,

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2012 року у справі №5013/1533/12

за позовом: публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача: комунального підприємства “Теплоенергетик”, м. Кіровоград

про стягнення 1 951 082, 78 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі-позивач) звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з комунального підприємства «Теплоенергетик» м. Кіровоград (далі-відповідач) суму боргу - 1 594 651 грн. 30 коп., інфляційні втрати - 21 895 грн. 20 коп., 3% річних – 42 502 грн. 87 коп., пені-180 407 грн. 82 коп., 7% штрафу-111 625 грн. 59 коп..

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2012 року у справі №5013/1533/12 (суддя – Коротченко Л.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 805 066 грн. 07 коп., з яких: 1 594 651 грн. 30 коп. основний борг, 21 895 грн. 20 коп.- інфляційні втрати, 42 502 грн. 87 коп. – 3% річних, 90 203 грн. 91 коп. - пені, 55 812 грн. 79 коп. - штраф, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 36 290 грн. 14 коп. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

1. Поновити строк на подання апеляційної скарги та прийняти апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.12.12 у справі №5013/1533/12 до апеляційного провадження;

2. Скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.12.12р. у справі №5013/1533/12 в частині відмови у стягненні 90 203, 91 грн. пені та 55 812, 79 грн. штрафу 7 відсотків;

3. В оскарженій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з комунального підприємства “Теплоенергетик” на користь публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 90 203, 91 грн. пені та 55 812, 79 грн. штрафу 7 відсотків;

4. В іншій частині рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.12.12 у справі №5013/1533/12 залишити без змін;

5. Судові витрати покласти на Відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді Крутовських В.І. (доповідач), суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є..

24.09.2013 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2012 року у справі №5013/1533/12 без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія ,,Нафтогаз України” – без задоволення.

До Дніпропетровського апеляційного господарського суду 26.09.2013 року надійшла заява від відповідача про розгляд справи без участі представника відповідача.

У судове засідання 01.10.2013 року оголошена перерва до 07.11.2013 року.

У судове засідання 07.11.2013 року представники сторін не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.2013 року №28.

В матеріалах справи відсутні будь-які клопотання або заяви із зазначенням поважності підстав відсутності в судовому засіданні представників сторін.

У судовому засіданні 07.11.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення, приймаючи до уваги наступне.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2012 року у справі №5013/1533/12 щодо часткової відмови позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження усіх істотних обставин справи та підлягає скасуванню в цій частині, але не може бути прийняте до уваги з нижче наведеного.

По справі встановлено, що між позивачем-продавцем та відповідачем-покупцем 30.09.2011 року укладено договір №14/2429/11 на купівлю-продаж природного газу.

Додатковими угодами №1 від 30.09.2011р. та №2 від 11.10.2011р. до вказаного договору вносилися зміни щодо розміру ціни за природний газ.

Предметом договору є зобов’язання продавця передати у власність покупця у четвертому кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», далі-газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов’язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Приймання-передачі газу переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункти 3.3. та 3.4. договору).

Пунктом 6.1. договору сторони передбачили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно пункту 7.2. договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1. договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі семи відсотків від суми простроченого платежу.

Зазначений договір було підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

Відповідно до актів приймання-передачі природного газу, позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 12 026 833 грн. 41 коп. (а.с. 17-19).

Згідно розрахунку заборгованості, який був наданий позивачем при зверненні до господарського суду, відповідач частково розрахувався за отриманий природний газ, сплатив 10 432 182 грн. 11 коп..

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплати неустойки.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося вище, відповідно до пункту 7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов оплати за фактично спожиті обсяги газу, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Доказів сплати заборгованості за поставлений природний газ у сумі 1 594 651 грн. 30 коп. відповідачем надано не було, в зв'язку з чим, господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем порушено строки оплати отриманої продукції і даний факт не заперечується відповідачем, у зв’язку з чим позивач у відповідності до п. 7.2 договору нарахував 180 407 грн. 82 коп. пені та 111 625 грн. 59 коп. 7% штрафу. Поданий позивачем розрахунок пені та штрафу є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи, не оскаржується відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 12.12.2012 року звертався з клопотанням до господарського суду про зменшення розміру пені та штрафу. Посилаючись на те, що однією з основних причин виникнення заборгованості за газ перед позивачем є несвоєчасна оплата споживачами послуг з теплопостачання, зокрема, бюджетними організаціями в зв’язку з затримкою виділення коштів із бюджету і додатково зазначив, що загальна опалювальна площа комунального підприємства «Теплоенергетик» у м. Кіровограді становить 775 877, 91 кв.м., з яких 3331 216, 87 кв.м. - населення та 340 021, 52 кв.м. – бюджетні споживачі (а.с. 39). Перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (стаття 23 Закону України "Про державний бюджет на 2012 рік").

Також відповідач звертає увагу суду на те, що бюджетні організації мають значну заборгованість перед відповідачем, оскільки бюджетом не виділяються кошти для оплати послуг теплопостачання, а з мешканцями м. Кіровограда систематично укладаються договори на реструктуризацію заборгованості за теплопостачання (а.с. 40-42).

Згідно статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Слід також зауважити, що незважаючи на вказані вище обставини, відповідачем оплачено більшу частину вартості отриманого природного газу (отримано 12 026 833 грн. 41 коп., борг- 1 594 651 грн. 30 коп.).

В даному випадку сплата штрафних санкцій у повному обсязі зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а й інші інтереси, зокрема можливість постачання теплової енергії населенню та бюджетним державним організаціям.

Таким чином, колегія суддів погоджується, що господарський суд правомірно скористався своїм процесуальним правом передбаченим статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарському суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 приймаючи рішення зі спору, господарський суд повинен мати на увазі, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про теплопостачання» державна підтримка у сфері теплопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених законом про Державний бюджет України та місцевими бюджетами на відповідний рік, а також коштів на проведення науково-дослідних робіт з удосконалення систем теплопостачання та енергозбереження..

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи відповідачем була погашена більша частина заборгованості, відсутня компенсація з Державного бюджету різниці в тарифах на теплову енергію, затримка виділення коштів бюджетним організаціям для погашення заборгованості та зобов'язання відповідача у складних фінансових умовах надавати споживачам своєчасно послуги належної якості з теплопостачання

Отже, колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому висновки господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2012 року у справі №5013/1533/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.11.2013 року.

Головуючий суддя В.І. Крутовських

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко