Постанова № 34720872, 22.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2013 року Справа № 812/6121/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі: Захарової Ю.О.

за участю сторін:

представників позивача - ТОВ «АСТР»: Яновської Н.О., Бороздіної І.В.

представника відповідача - Первомайська ОДПІ Головного управління

Міндоходів у Луганській області: Артюхової Л.Т,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТР" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 27.06.2013 №0000482201, -

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТР" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому позивач, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.06.2013 №0000482201 на суму 11845,50 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АСТР» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських відносин з ТОВ «ВКФ Мілана» та ТОВ «БК «ПАЛАЦЦО», за наслідками якої складено акт перевірки від 19.06.2013. У висновках акту перевірки зазначено, що позивачем в порушення п. п. «а» п. 185.1. ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України завищено податкові зобов'язання у сумі 42932,00 грн., встановлено завищення податкового кредиту у сумі 41677,00 грн., а також що за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 7897,00 грн. На підставі акту перевірки Первомайською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000482201 від 27.06.2013, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7897,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 3948,50 грн. Позивач не погоджується із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та вважає його протиправним з наступних підстав.

ТОВ «АСТР», згідно довідки з ЄДРПОУ, займається будівництвом будівель, роздрібною та оптовою торгівлею пальним, роздрібною торгівлею фармацевтичними товарами. Між позивачем та контрагентами ТОВ «ВКФ Мілана» та ТОВ «БК «ПАЛАЦЦО» були укладені договір на поставку товарів та договір підряду з виконання робіт. Для підтвердження реальності виконання зазначених договорів ТОВ «АСТР» було надано копії договорів та всіх первинних документів, якими повинні оформлюватися господарські операції з реалізації товарів. На виконання вимог п.201.1. ст.200 Податкового кодексу України позивачем, під час реалізації товарів, та контрагентами позивача були виписані податкові накладні, копії яких були надані для перевірки податковому органу.

Позивач та його контрагенти у період, що перевіряється є зареєстрованими платниками податку на додану вартість, що підтверджується актом перевірки від 19.06.2013. На думку позивача, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є належні первинні документи, що містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, установленим чинним законодавством для первинних документів, і які фіксують факт здійснення конкретної господарської операції, тобто, видаткова накладна або акт приймання виконаних робіт є первинними документами бухгалтерського обліку, що фіксують факт здійснення господарської операції чи отримання виконаних робіт/послуг від контрагентів ТОВ «ВКФ Мілана» та ТОВ «БК «ПАЛАЦЦО». ТОВ «АСТР» декларувало податкові зобов'язання та включало в податковий період нарахованих (сплачених) податків у зв'язку з придбанням товарів і відносило до податкового кредиту тільки суми податку, які підтверджені податковими накладними, підписаними уповноваженими особами і скріпленими печаткою. Порушень вказаних норм податкового законодавства відповідачем не встановлено.

На думку позивача, акт перевірки від 19.06.2013 містить лише посилання, як на підставу нікчемності, на відомості, викладені в актах перевірки або в актах про неможливість проведення зустрічних звірок інших платників податків, з якими позивач не мав господарських відносин. Це не доводить факту безтоварності правочинів, укладених між Позивачем та його контрагентами, він ґрунтується лише на припущеннях ревізора-інспектора щодо безтоварності господарських операцій, що є суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки всі висновки зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Всі товари і послуги були використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується відповідними первинними документами. Результати, відображені у первинних документах та даних податкового обліку позивача, фактично настали внаслідок відповідних дій позивача та його контрагентів.

На підставі викладеного позивач вважає, що господарські операції ТОВ «АСТР» з його контрагентами є реальними та оформлені необхідними документами, і тому витрати, понесені позивачем, правомірно були включені до податкового кредиту відповідних періодів.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові. Просили суд задовольнити позовні вимоги та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.06.2013 №0000482201.

Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, надав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що фахівцями Первомайської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АСТР» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «ВКФ «Мілана» та ТОВ «БК «Палаццо», за результатами якої складено акт від 19.06.2013, на підставі якого 27.06.2013 прийнято податкове повідомлення - рішення №0000482201. За результатами перевірки встановлено порушення позивачем п. п. «а» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ПК України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42932,00 грн. та завищення податкового кредиту в сумі 41677,00 грн. за перевіряємий період.

При перевірці Первомайською ОДПІ було використано податкову інформацію за наслідками перевірок інших платників податків про виявлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а саме акти щодо неможливості проведення зустрічної звірки - акт Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС від 18.04.2013, акт Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС від 09.04.2013, акт Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС від 17.04.2013, акт перевірки від 14.05.2013. В ході перевірок було виявлено, що контрагенти позивача не знаходяться за місцезнаходженням та відсутність можливостей щодо ведення господарських операцій. У зв'язку з неможливістю підтвердити місцезнаходження постачальників, податкові накладні, видані ТОВ «АСТР», вважаються оформленими з порушенням вимог ПК України.

Також представник відповідача посилається на те, що у контрагентів відповідача анульовані свідоцтва платника ПДВ, позивачем не надано документів, які підтверджують розрахунки між підприємствами.

На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТР» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 21.08.1998 за №13881200000000136 (т. 1, а. с. 16), про що внесено запис до ЄДР підприємств та організацій України (т. 1, а. с. 18-19). Згідно свідоцтва №16492895 зареєстрований платником податку на додану вартість 02.09.1998 (т. 1, а. с. 17).

Як вбачається з матеріалів справи, Первомайською ОДПІ на адресу позивача були направлені листи №1859/22-019/490 від 04.06.2013 та №1858/22-019/489 від 04.06.2013 про надання інформації та її документального підтвердження щодо реальності здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «БК «Палаццо» за період з 01.01.2011 по 31.03.2013 (т. 2, а. с. 21) та ТОВ «ВКФ «Мілана» за період з 01.05.2012 по 31.12.2012 (т. 2, а. с. 2).

На виконання зазначених вище запитів, позивачем листами від 14.06.2013 №71 (т. 1, а. с. 156-158) та від 19.06.2013 №72 (т. 1, а. с. 159) були надані необхідні фінансово-бухгалтерські документи для підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «АСТР» та його контрагентами ТОВ «БК «Палаццо» та ТОВ «ВКФ «Мілана».

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 14.06.2013 по 18.06.2013, відповідно до наказу Первомайської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області від 13.06.2013 №3 та повідомлення №1/22/21821439 від 13.06.2013, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ВКФ «Мілана» та з ТОВ «БК «Палаццо» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, про що складений акт від 19.06.2013 №6/22/21821439 (а. с. 20-47), згідно якого виявлено порушення:

- п. п. «а» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ВКФ «Мілана» за період з 01.05.2012 по 31.08.2012 в сумі 42932,00 грн., в тому числі за травень 2012 року - 19120,00 грн., за червень 2012 року - 9718,00 грн., за серпень 2012 року - 14094,00 грн.; за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 встановлено завищення податкового кредиту у сумі 41677,00 грн., в тому числі за травень 2012 року - 8933,00 грн., за червень 2012 року - 18893,00 грн., за серпень 2012 року - 13851,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ВКФ «Мілана»;

- п. п. «а» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Палаццо» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 занижено суму податку на додану вартість в сумі 7897,00 грн., в тому числі за червень 2012 року - 7897,00 грн.

В ході проведення перевірки ТОВ «АСТР» відповідачем були використані дані акту перевірки Ірпінської ОДПІ Київської області від 17.04.2013 №131/22-4/31748459 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Палаццо» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за листопад 2012 року» (т. 2, а. с. 26 зв.-29), акту перевірки Ірпінської ОДПІ Київської області від 09.04.2013 №113/22-4/31748459 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Палаццо» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків за період з 01.05.2012 року по 30.06.2012 року» (т. 2, а. с. 30 зв.-37), акту перевірки Бориспільської ОДПІ від 18.04.2013 №214/22-1/30523272 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВКФ «Мілана» з питань дотримання вимог законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах із ТОВ «Маркітант груп» за період з 01.05.2012р по 30.06.2012р, з 01.08.2012 по 31.08.2012р, з 01.11.2012 по 03.11.2012» (т. 2, а. с. 39-49), акту перевірки від 14.05.2013 №156/22-4/31748459 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БК «Палаццо» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2011 по 30.04.2013.

На підставі акту перевірки Первомайською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області 27.06.2013 винесено податкове повідомлення-рішення №0000482201 (т. 1, а. с. 48), згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 11845,50 грн., з яких за основним платежем - 7897,00 грн., за штрафними санкціями - 3948,50 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, окрім іншого, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII зі змінами та доповненнями, рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ВКФ «Мілана» були укладені договори на поставку ТМЦ, саме:

- згідно договору №0512 від 03.05.2012 ТОВ «ВКФ «Мілана» зобов'язується поставити, а ТОВ «АСТР» прийняти та оплатити товар, загальна вартість якого становить 110961,09 грн., з яких податок на додану вартість 18493,52 грн. (т. 1, а. с. 49-50);

- згідно договору №№0612 від 01.06.2012 ТОВ «ВКФ «Мілана» зобов'язується поставити, а ТОВ «АСТР» прийняти та оплатити товар, загальна вартість якого становить 55994,92 грн., з яких податок на додану вартість 9332,49 грн. (т. 1, а. с. 80-81);

- згідно договору №№0812 від 01.08.2012 ТОВ «ВКФ «Мілана» зобов'язується поставити, а ТОВ «АСТР» прийняти та оплатити товар, загальна вартість якого становить 83106,00 грн., з яких податок на додану вартість 13851,00 грн. (т. 1, а. с. 97-98).

За вказаними договорами було поставлено кокс ливарний КЛ2+60, двотавр 30 ст.3 ГОСТ 8239-80, труба д. 100х4,5 мм ст.3 пс ГОСТ 8734-75, кутник 63х63х5 ст.3 ГОСТ 8509-33, підшипник №312, токарно-револьверний верстат модель 1Д325П б/у, фрезерний верстат модель 675 б/у, труба чавунна б/у.

Як доказ формування податкового кредиту по взаємовідносинам із TOB ВКФ «Мілана», ТОВ «АСТР» надало до матеріалів справи належним чином завірені копії первинних фінансово-бухгалтерських документів, а саме: податкові накладні (т. 1, а. с. 51, 54, 58, 63, 65, 69, 82, 85, 100, 103, 105), видаткові накладні (т. 1, а. с. 52, 55, 59, 62,64, 68, 83, 84, 99, 102, 104), товарно-транспортні накладні (т. 1, а. с. 53, 56-57, 60-61, 86-87, 101). Отримували поставлений товар зав. центр. Складом Головина Н.В. за довіреністю №112 від 16.05.2012, №146 від 21.06.2012, №175 від 28.08.2012 (т. 1, а. с. 66, 95, 106). Транспортування товару здійснювалось автотранспортом позивача, а саме автомобіль ЗИЛ 4314 12 НОМЕР_1, водій ОСОБА_7, про що свідчать подорожні листи (т. 2, а. с. 17-20).

Також в судовому засіданні встановлено, що 01.06.2012 між позивачем та ТОВ «БК «Палаццо» було укладено договір підряду №П-2706 (т. 1, а. с. 108-112). Відповідно до даного договору ТОВ «АСТР», як замовник, доручає, а ТОВ «БК «Палаццо», як підрядник, зобов'язується з власних матеріалів здійснити власними або залученими силами та засобами комплекс ремонтно-будівельних робіт, а саме поточний ремонт автозаправної станції №4 ТОВ «АСТР» за адресою: м. Первомайськ, вул. Куйбишева, 24.

На підтвердження факту реальності виконання умов зазначеного вище договору позивачем до матеріалів справи були долучені належним чином завірені копії: податкової накладної №103 від 27.06.2012 (т. 1, а. с. 113), довідки про вартість виконаних робіт за червень 2012 року (т. 1, а. с. 114-115), акту приймання виконаних робіт за червень 2012 року №103 (т. 1, а. с. 116-126), довідки щодо договірної ціни на виконання будівельних робіт (т. 1, а. с. 127-128), відомості ресурсів до локального кошторису2-1-1 на загальнобудівельні роботи (т. 1, а. с. 129-131), підсумкової відомості ресурсів (т. 1, а. с. 132-136), локального кошторису 2-1-1 на загальнобудівельні роботи (т. 1, а. с. 137-152), дефектного акту від 27.06.2012 (т. 1, а. с. 153-155), свідоцтва №100349806 про реєстрацію ТОВ «БК «Паллацо» платником ПДВ (т. 2, а. с. 15).

Проаналізувавши вказані фінансово-господарські документи суд прийшов до висновку, що взаємовідносини між позивачем ТОВ «АСТР» та його контрагентом ТОВ «ВКФ «Мілана» та ТОВ «БК «Палаццо» з виконання умов вище зазначених договорів мали реальний характер, податковий кредит було сформовано правомірно, із додержанням всіх необхідних умов, встановлених діючим законодавством України.

Отже, з огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що право на податковий кредит у ТОВ «АСТР» виникло, оскільки при виконанні умов договорів, укладених 03.05.2012, 01.06.2012 та 01.08.2012 з ТОВ «ВКФ «Мілана» та 01.06.2012 з ТОВ «БК «Палаццо», було дотримано всі обов'язкові умови для виникнення такого права, а саме - придбання послуг та товарів з метою їх використання у господарській діяльності, передбаченого чинним законодавством.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на акти перевірок контрагентів позивача ТОВ «ВКФ «Мілана» та ТОВ «БК «Палаццо» як на доказ безтоварності господарських операцій ТОВ «АСТР», оскільки зазначені акти стосуються діяльності інших юридичних осіб, а не позивача, не спростовують наданих позивачем доказів виконання господарських угод та, фактично, стосуються взаємовідносин контрагентів позивача з іншими юридичними особами, тобто, господарських операцій другої ланки. Позивач не може відповідати за порушення норм діючого законодавства, які можливо були вчинені його контрагентами.

Згідно Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

За таких обставин суд вважає податкове повідомлення рішення 27.06.2013 №0000482201 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11845,50 грн. протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивачем надано докази про оплату судового збору у сумі 155,00 грн. (а. с. 2). Враховуючи, що позовні вимоги задовольняються судом повністю, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати у сумі 155,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТР" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 27.06.2013 №0000482201 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.06.2013 №0000482201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «АСТР» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7897,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 3948,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача ТОВ «АСТР» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 155,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 28 жовтня 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва