Ухвала суду № 34720759, 31.10.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

4

Справа №349/593/13-ц

Провадження №22ц/779/2486/2013

Категорія 27

головуючий у 1інст. Поглод О.В.

суддя-доповідач Фединяк В.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Фединяка В.Д.

суддів: Бойчук І.В., Мелінишин Г.П.

секретаря Драганчук У.М.

з участю представника банку

Рокецької С.В.,

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Рогатинського районного суду від 02 вересня 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось в суд з указаним позовом і зазначало, що 05 липня 2006 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір № б/н відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 3600.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картці. Проте позичальник належним чином не виконує умови кредитного договору. У зв'язку з цим, станом на 12 березня 2013 року має заборгованість за кредитом в сумі 22864.96 грн, з яких: 3594.70 грн. - заборгованість за кредитом; 17705.26 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 500.00 грн. - штраф (фіксована частина); 1065.00 - штраф (процентна складова), яку просив стягнути з відповідача.

Рішенням Рогатинського районного суду від 02 вересня 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про задоволення позову, вказуючи на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права й ухвалив помилкове рішення. На думку апелянта, суд не врахував того, що закінчення строку дії картки не звільняє відповідача від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії кредитного договору.

У судовому засіданні представник ПАТ КБ «Приватбанк» підтримала доводи апеляційної скарги, просить задовольнити цю скаргу.

ОСОБА_4 заперечив вимоги апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмови у задоволенні позову за спливом строку позовної давності, суд першої інстанції виходив з того, що термін дії кредитного договору 12 місяців з дня його підписання, який за умовами пролонгований на такий же строк, тобто з 05.07.2006 року по 05.07.2008 року. Звернувшись до суду з позовом 4 квітня 2013 року позивач пропустив трирічну позовну давність встановлену ст.257 ЦК України.

Висновок суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом установлено, що 05 липня 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 було укладено договір № б/н відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 3600 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картці. Згідно зазначеного договору 05.07.2006 року відповідач отримав 3600 грн. та цей вступив в силу з моменту його підписання.

Відповідності п. п.6 - 6.14 Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов'язався здійснювати оплату послуг позивача відповідно до тарифів у строки, передбачені умовами цього договору, здійснювати погашення обов'язкових мінімальних платежів з першого дня наступного розрахункового періоду до п'ятнадцятого числа наступного місяця включно. При цьому відповідачу було встановлено розмір щомісячного обов'язкового мінімального платежу у відсотках від фактичної суми кредитної заборгованості згідно обраного тарифного пакету.

Згідно п.9.12 Умов та правил надання банківських послу кредитний договір діє протягом 12 місяців. Якщо одна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, договір пролонговується на такий же строк.

Установлено, що з часу отримання кредиту у розмірі 3600 грн., відповідач не погашає кредит та проценти за користування грошима. Даного факту позивач не заперечує і підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як роз'яснено в п.3.3 розділу 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29 травня 2013 року умова укладеного сторонами договору про те, що останній діє до повного виконання зобов'язань не є умовою про збільшення позовної давності, оскільки остання за своєю правовою природою є певним періодом у часі (частина перша статті 251, стаття 256 ЦК України), який починається від конкретного дня і спливає також у певний момент часу.

Згідно роз'яснень даних у п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», враховуючи положення п. 7ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Так як між сторонами укладено споживчий кредит, то позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Таким чином, судом першої інстанції прийшов до правильного висновку, що перебіг строку позовної давності відповідно п.9.12 Умов та правил надання банківських послу почався з 05.07.2008 року. Позов пред'явлено до суду лише 4 квітня 2013 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що списавши в 2011 році з карткового рахунку відповідача кошти на погашення кредиту, за згоди останнього перервано позовну давність, оскільки про списання банком таких котів не було відомо відповідачу.

Інші доводи скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому не можуть бути підставою для скасування по суті правильного рішення суду лише з одних формальних міркувань.

За таких обставин, колегія суддів вважає оскаржуване рішення таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити. Рішення Рогатинського районного суду від 02 вересня 2013 року

в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України країни з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.

Головуючий-суддяВ.Д. Фединяк

Судді: І.В.Бойчук

Г.П.Мелінишин