Вирок № 34720481, 23.09.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

415/5441/13-к

1-КП/415/529/13

ВИРОК

Іменем України

23.09.2013 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого суддіГрибанової Л.О.

за участю:

секретаряДемченко Е.Є.,

прокурораКім Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Нижня-Дуванка Сватівського району Луганської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, судимого 12 березня 1999 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.140 ч.2, ст.17 ст.140 ч.3, ст.140 ч.3, ст.42 КК України (1960 року) до 6 років позбавлення волі, 02 вересня 2003 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.70 ч.1, ст.71 КК України (2001 року) до 6 років 6 місяців позбавлення волі, 22 травня 2012 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік 6 місяців, 12 серпня 2013 року Лисичанським міським судом за ст.15 ч.3 ст.185 ч.2, ст.71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, не зареєстрованого, мешкаючого у місті Лисичанську Луганської області, вулиця Свердлова, 356/13,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України,

встановив:

26 березня 2013 року, в нічний час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши, в стані алкогольного спяніння, до будинку №123 по вулиці Карбишева міста Лисичанська, повторно, таємно викрав 10 штук столових скляних тарілок, на суму 100 гривень, металеву кувалду, вагою 7 кг, вартістю 50 гривень, молоток з деревяною ручкою, вагою 0,5 кг, вартістю 40 гривень, металевий лом, вагою 8 кг, вартістю 60 гривень, 4 штуки штикових лопат, на суму 80 гривень, 10 штук рижкових (гайкових) ключів, розмірами: 8х10 мм 1 штука, вартістю 3 гривні, 10х12 мм 3 штуки, на суму 9 гривень, 13х14 мм 2 штуки, на суму 8 гривень, 17х19 мм 2 штуки, на суму 12 гривень, 19х22 мм 2 штуки, на суму 12 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 374 гривні.

02 квітня 2013 року, в нічний час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою з невстановленою особою, матеріали кримінального провадженні відносно якої виділено в окреме провадження, проникнувши, в стані алкогольного спяніння, до будинку №123 по вулиці Карбишева міста Лисичанська, повторно, таємно викрали 2 штуки чавунних колосників, зальною вагою 15 кг, на суму 60 гривень, сталеву пічну духовку, вагою 3 кг, вартістю 69 гривень, 4 штуки чавунних пічних плит, розмірами 10х2 мм кожна, загальною вагою 8 кг, на суму 240 гривень, паливневі чавунні дверцята (топки), розмірами 300х400 мм, вагою 5 кг, вартістю 36 гривень, паливневі чавунні дверцята (топки), розміром 300х150 см, вагою 2 кг, вартістю 20 гривень, 3 штуки металевих кутів, розмірами 300х300 мм, загальною вагою 3 кг, на суму 4 гривні 50 копійок, металевий умивальник, вартістю 120 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 549 гривень 50 копійок, а також, належну потерпілій ОСОБА_2 металеву тачку, вартістю 120 гривень, спричинивши останній майнову шкоду на вказану суму.

На початку травня 2013 року, в денний час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи, в стані алкогольного спяніння, за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_4, по вулиці Карла Маркса, 120, міста Лисичанська, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав 30 м мідної проводки марки «ВВ-2х4», на суму 180 гривень, спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєнні злочинів, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень відмовився, і, відповідая на питання, пояснив, що час та місце скоєння ним кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися у дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, завдана потерпілим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальна шкода не відшкодована, з причин перебування під вартою.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні інкримінованих останньому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, приймаючи до уваги вищенаведене, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, та, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, а також, у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, поєднаного з проникненням у житло, доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ст.185 ч.2 та ст.185 ч.3 КК України, відповідно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості (ст.185 ч.2 КК України) та тяжких злочинів (ст.185 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_1 не працює, має постійне місце проживання і за місцем мешкання характеризується позитивно (а.с.154), у скоєному щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів, а також, наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 тяжкого захворювання, з яким останній перебуває на обліку у Лисичанському обласному протитуберкульозному диспансері (а.с.156).

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає скоєння злочинів в стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин, приймаючи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, активну поведінку щодо розкриття злочинів, а також, обставини, що пом'якшують і обставину, що обтяжує покарання, і, разом з тим, беручи до уваги щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1, який в судовому засіданні вибачався за скоєне, наявність у останнього тяжкого захворювання, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями ст.185 ч.2 КК України та ст.185 ч.3 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисні та корисливі злочини, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості (ст.185 ч.2 КК України) та тяжких (ст.185 ч.3 КК України), крім того, в період відбування покарання за попереднім вироком суду за скоєння аналогічного злочину, у зв'язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо лише із застосуванням покарання, пов'язанного з ізоляцією від суспільства у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає.

Так як обвинувачений ОСОБА_1 скоїв більш одного злочину, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, за сукупністю злочинів: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочини, передбачені ст.185 ч.2 та ст.185 ч.3 КК України, викладені в данному вироку, до винесення вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 12 серпня 2013 року, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.4 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю злочинів: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Питання щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 учасниками зазначеного кримінального провадження не ставилося.

У зв'язку з проведенням судових товарознавчих експертиз за №1304113/254 від 22 квітня 2013 року (а.с.75-76) та за №1308087/254 від 15 серпня 2013 року (а.с.123), витрати на залучення експертів у сумі 343 гривні (а.с.74) та у сумі 343 гривні (а.с.124), відповідно, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання:

за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки,

за ст.185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення покарання, призначенного за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 12 серпня 2013 року, покаранням, призначеним за данним вироком, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

686 (шістьсот вісімдесят шість) гривень за проведення судових товарознавчих експертиз.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: