Вирок № 34720128, 25.09.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

415/3664/13-к

1-КП/415/330/13

ВИРОК

Іменем України

25.09.2013 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого суддіГрибанової Л.О.

за участю:

секретаряДемченко Е.Є.,

прокурораСохікян С.Ш.,

потерпілогоОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Глухаринне Среднєканського району Магаданської області, РФ, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, судимого 18 грудня 2000 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.17 ст.140 ч.3, ст.140 ч.3, ст.42 ч.1 КК України (1960 року) до 4 років позбавлення волі, 25 жовтня 2007 року Ленінським районним судом міста Полтава за ст.185 ч.2, ст.199 ч.1, ст.263 ч.2, ст.70 ч.1 КК України (2001 року) до 3 років позбавлення волі, 22 листопада 2007 року Машівським районним судом Полтавської області за ст.185 ч.3, ст.70 ч.4 КК України (2001 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 12 грудня 2007 року Ленінським районним судом міста Полтава за ст.186 ч.2, ст.71 КК України (2001 року) до 4 років 1 місяця позбавлення волі, 04 листопада 2011 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.309 ч.1 КК України (2001 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України (2001 року), з випробуванням на 1 рік, 30 травня 2012 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст.185 ч.2, ст.309 ч.2, ст.70 ч.1, ст.71 КК України (2001 року) до 2 років 1 місяця позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

встановив:

25 лютого 2012 року, приблизно о 16 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши на подвір'я будинку №24 по вулиці Орджонікідзе міста Лисичанська, повторно, таємно викрав дах до автомобілю марки «УАЗ», модель « 3303», вагою 50 кг, вартістю 150 гривень, передню частину даху до автомобілю марки «УАЗ», модель «3962», вагою 16 кг, вартістю 48 гривень, дах до автомобілю марки «Москвич», модель «2140», вагою 32 кг, вартістю 96 гривень, капот до автомобілю марки «ВАЗ», модель «2106», вагою 11 кг, вартістю 33 гривні, двері до автомобілю марки «УАЗ», модель «3303», вагою 16 кг, вартістю 48 гривень, балку переднього мосту автомобілю марки «Москвич», модель «2140», з нижнім важелем і правої маточиною, вагою 30 кг, вартістю 90 гривень, та лист заліза, розмірами 1х1м, товщиною 2 мм, з кріпленням у вигляді чотирьох підставок з отворами під водостічну трубу, вагою 10 кг, вартістю 30 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 майнову шкоду на загальну суму 495 гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, зазначивши, що час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися у дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує, наявнісь огорожі на території подвір'я будинку №24 по вулиці Орджонікідзе міста Лисичанська, звідки ним було скоєно крадіжку майна потерпілого ОСОБА_1, не заперечує, з переліком викраденного згоден. У скоєному щиро розкаявся, завдана потерпілому ОСОБА_1 матеріальна шкода відшкодована повністю: частково поверненням викраденного, частково грошима.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї провини, вина останнього у скоєнні інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладеного в данному вироку, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 25 лютого 2012 року, у вечірній час, він, приїздивши до будинку №24 по вулиці Орджонікідзе міста Лисичанська, территорію якого він використовує як дачну ділянку, встановив відсутність на подвір'ї належного йому майна металевих запчастин до транпортних засобів різних марок, зокрема, даху до автомобілю марки «УАЗ-3303», передньої частини даху до автомобілю марки «УАЗ-3962», даху до автомобілю марки «Москвич-2140», капоту до автомобілю марки «ВАЗ-2106», дверей до автомобілю марки «УАЗ-3303», балки переднього мосту автомобілю марки «Москвич-2140», та листа заліза, розмірами 1х1м. Загальна вага металевих деталей склала біля 150 кг. Територія будинку №24 по вулиці Орджонікідзе міста Лисичанська має огорожу з металевими воротами та наявністю запираючого пристрію. Матеріальна шкода відшкодована частково шляхом повернення викраденого.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показав, що 25 лютого 2012 року, в денний час, у зв'язку з наявністю у нього в користуванні автомобіля марки «АЗЛК» з причепом, він, за проханням обвинуваченого ОСОБА_2, допоміг останньому перевезти металеві вироби, зокрема, металеві запчастини до транпортних засобів різних марок, з подвір'я будинку №24 по вулиці Орджонікідзе міста Лисичанська до малознайомого чоловіка, який займався прийомом металобрухту та адресу якого вказав безпосереднью обвинувачений ОСОБА_2 Транспортуючи металеві вироби, був впевнений щодо належності останніх обвинуваченому ОСОБА_4 Перелік металевих виробів достименно назвати не може у зв'язку з сплиненням певного часу.

Крім вищевикладеного, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, викладеного в данному вироку, підтверджується наступними дослідженими та перевіренними у судовому засіданні доказами, сприйнятими безпосередньо судом під час судового розгляду.

Із картки первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону за №128/1198 від 25 лютого 2012 року (а.с.2) вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 повідомив до правоохоронних органів щодо скоєного відносно останнього злочину в період часу з 12 години 24 лютого 2012 року до 18 години 25 лютого 2012 року, таємного викрадання майна, зокрема, металевих виробів, шляхом проникнення на територію подвір'я будинку №24 по вулиці Орджонікідзе міста Лисичанська.

Із протоколу огляду місця події від 26 лютого 2012 року (а.с.4-7) вбачається, що співробітниками міліції, в присутності понятих, в ході огляду подвір'я будинку №24 по вулиці Орджонікідзе міста Лисичанська, встановлено навність огорожі та металевих дверей з запираючим пристроєм на территорії двору вказанного будинку.

Із протоколу огляду місця події від 15 березня 2012 року (а.с.53-54) з фототаблицею (а.с.55-58) вбачається, що співробітниками міліції, в присутності понятих, в ході огляду подвір'я будинку №47 по вулиці Рози Люксембург міста Лисичанська, виявлено та вилучено дах до автомобілю марки «УАЗ», фрагмент передньої частини даху до автомобілю марки «УАЗ», дах до автомобілю марки «Москвич», капот до автомобілю марки «ВАЗ», каркас дверей до автомобілю марки «УАЗ», вага яких, відповідно до протоколу огляду місця події від 21 травня 2013 року (а.с.251-253) з фототаблицею (а.с.254-255), на підставі проведеного взважування, складає 50 кг, 16 кг, 32 кг та 16 кг, відповідно.

Із протоколу відтворення обстановки та обставин події від 15 березня 2012 року (а.с.62-64) з фототаблицею (а.с.65-68) вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2, в присутності понятих, добровільно розповів співробітникам міліції щодо скоєного ним злочину, зазначивши, що 25 лютого 2012 року, в денний час, проникнувши на подвір'я будинку потерпілого ОСОБА_1, по вулиці Орджонікідзе міста Лисичанська, таємно викрав металеві вироби у вигляді різноманітних запчастин до транспортних засобів різних марок, і, самостійно провівши слідчо-оперативну групу по вулиці Орджонікідзе міста Лисичанська, вказав на будинок №24, з подвір'я якого і було ним викрадено вказане майно, яке, в подальшому, було перевезено до пункту прийому металобрухту, додатково вказавши безпосередньо на хвіртку, через яку він потрапив до двору вказанного будинку, а також, зазначивши попередні місця розташування викрадених об'єктів на території подвір'я.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №1305222/254 від 22 травня 2013 року (а.с.261-262) вартість викраденого у потерпілого ОСОБА_1 майна, станом на момент скоєння кримінального правопорушення, тобто, станом на 25 лютого 2012 року, з урахуванням зносу і наявних ознак експлуатації, за умови вільного ціноутворення на территорії України, в сумі складає 495 гривень, зокрема, даху до автомобілю марки «УАЗ», модель « 3303», вагою 50 кг, 150 гривень, передньої частини даху до автомобілю марки «УАЗ», модель «3962», вагою 16 кг, 48 гривень, даху до автомобілю марки «Москвич», модель «2140», вагою 32 кг, 96 гривень, капоту до автомобілю марки «ВАЗ», модель «2106», вагою 11 кг, 33 гривні, дверей до автомобілю марки «УАЗ», модель «3303», вагою 16 кг, 48 гривень, балки переднього мосту автомобілю марки «Москвич», модель «2140», з нижнім важелем і правої маточиною, вагою 30 кг, 90 гривень, листу заліза, розмірами 1х1м, товщиною 2 мм, з кріпленням у вигляді чотирьох підставок з отворами під водостічну трубу, вагою 10 кг, 30 гривень.

Із довідки ТОВ «Сервіс-М» (а.с.77) вбачається, що станом на 25 лютого 2012 року, вартість закупівлі металобрухту, а саме, лому чорних металів ДСТУ 41-21-2002, вид 3, вид 501, складає 02 гривні 10 копійок за 1 кг.

Із розписки потерпілого ОСОБА_1 від 15 березня 2012 року (а.с.59) вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 отримав від працівників міліції належні саме останньому дах до автомобілю марки «УАЗ», фрагмент передньої частини даху до автомобілю марки «УАЗ», дах до автомобілю марки «Москвич», капот до автомобілю марки «ВАЗ», та каркас дверей до автомобілю марки «УАЗ».

За таких обставин, приймаючи до уваги викладене у вироку, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, з проникненням у інше сховище, доведено і дії останнього вірно і обгрунтовано кваліфіковані органами досудового розслідування за ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (ст.185 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_2 не працює, має постійне місце проживання і за місцем мешкання характеризується позитивно (а.с.42), у скоєному щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин, а також, приймаючи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, і, разом з тим, беручи до уваги вищевикладене, щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2, який в судовому засіданні вибачався за скоєне, наявність обставин, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, активну поведінку обвинуваченого щодо розкриття злочину, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 скоїв умисний, корисливий злочин, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, крім того, в період відбувавння покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисного злочину, у зв'язку з чим, на переконання суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливо лише із застосуванням покарання, пов'язанного з ізоляцією від суспільства у виді позбавлення волі, що, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України, викладений в данному вироку, до винесення вироку Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 травня 2012 року (а.с.142-143), при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.4 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання, за сукупністю злочинів: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4, відповідно до постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 21 травня 2012 року (а.с.130), слід обчислювати з 21 травня 2012 року, оскільки, строк тримання під вартою, згідно до ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється з моменту взяття під варту.

У зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи за №1305222/254 від 22 травня 2013 року (а.с.261-262), витрати на залучення експертів у сумі 343 гривні (а.с.263), підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_1 не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

дах до автомобілю марки «УАЗ», фрагмент передньої частини даху до автомобілю марки «УАЗ», дах до автомобілю марки «Москвич», капот до автомобілю марки «ВАЗ», каркас дверей до автомобілю марки «УАЗ», що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1 (а.с.59-60),

підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_1

Керуючись ст.373, ст.374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення покарання, призначенного за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 травня 2012 року, покаранням, призначеним за данним вироком, визначити обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 21 травня 2012 року. Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання термін тримання під вартою з 28 березня 2012 року до 20 травня 2012 року, включно.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013),

343 (триста сорок три) гривні за проведення судової товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі:

дах до автомобілю марки «УАЗ», фрагмент передньої частини даху до автомобілю марки «УАЗ», дах до автомобілю марки «Москвич», капот до автомобілю марки «ВАЗ», каркас дверей до автомобілю марки «УАЗ», що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1,

повернути потерпілому ОСОБА_1

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: