Постанова № 34719449, 06.11.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№243/5254/13-а

№ 2-а/243/217/2013

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 року Слов"янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Руденко Л.М.

при секретарі Кобец О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Словянську та Словянському районі Донецької області про поновлення строку на подачу адміністративного позову, про визнання відмови Управління праці та соціального захисту населення Слов»янської міської Ради у перерахунку допомоги при народжені третьої дитини протиправною, зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Слов»янської міської ради здійснити перерахунок та виплатити недоотриману суму допомоги з розрахунку суми допомоги при народженні ОСОБА_2 як третьої, а не другої дитини, у розмірі передбаченому ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» з урахуванням фактично виплачених сум, -

В С Т А Н О В И В:

03.05.2013р. до Слов"янського міськрайонного суду звернулася з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Словянську та Словянському районі Донецької області про поновлення строку на подачу адміністративного позову, про визнання відмови Управління праці та соціального захисту населення Слов»янської міської Ради у перерахунку допомоги при народжені третьої дитини протиправною, зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Слов»янської міської ради здійснити перерахунок та виплатити недоотриману суму допомоги з розрахунку суми допомоги при народженні ОСОБА_2 як третьої, а не другої дитини, у розмірі передбаченому ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» з урахуванням фактично виплачених сум, мотивуючи його тим, що 21.11.1992р. вона вступила до шлюбу з ОСОБА_3, та 21.07.1998р. народила доньку - ОСОБА_4. Згодом, 29.04.2000р. вона народила другу доньку - ОСОБА_5. 31.10.2007р. шлюб між нею та ОСОБА_3 розірвано, та, за домовленістю між нами, донька ОСОБА_5 проживає з батьком. 15.05.2009р. вона вступила в шлюб з ОСОБА_6 та 13.06.2009р. народила сина ОСОБА_2. При звернені 18.08.2009р. до Управління праці та соціального захисту населення Слов»янської міської ради щодо нарахування та отримання допомоги при народжені дитини - ОСОБА_2, їй було призначено допомогу по народженню дитини, і з червня 2009р. по червень 2011р. таку допомогу вона отримувала. Не отримавши виплати допомоги після червня 2011р., вона в листопаді 2012р. звернулася за роз»ясненням до УПСЗН Слов»янської міської ради, чому така допомога припинена. Згідно відповіді УПСЗН Слов»янської міської ради № с-0396-2.1.-6.3. від 08.11.2012, за фактом народження ОСОБА_2 мені нарахована та виплачена допомога по народженню другої дитини, а не третьої, а саме в розмірі 25 000 грн. При цьому, УПСЗН Слов»янської міської ради, у своєму листі послалося на п. 13 Постанови КМ України № 1751 від 27.12.2001р. «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми» в якому зазначено, що розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків, визначається з урахуванням кількості живо народжених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа відмовилася, а також дітей, які передані на вихованні іншій особі.

Як зазначено у листі УПСЗН Слов»янської міської ради, вона має право на одержання допомоги, визначеної у розмірі при народженні другої дитини, оскільки моя друга дитина ОСОБА_5 до народження третьої дитини не перебувала на моєму утриманні, а проживала з колишнім моїм чоловіком ОСОБА_3 Також, як зазначено у листі УПСЗН Слов»янської міської Ради, нею, при зверненні за призначенням допомоги, не надано свідоцтво про народження другої дитини ОСОБА_5, та у довідці про склад сім»ї відомості про дитину ОСОБА_5 відсутні.

З таким роз»ясненням вона була не згодна, а тому 24.04.2013 звернулася із заявою до УПСЗН Слов»янської міської ради про проведення перерахунку належної їй виплати та з вимогою здійснити доплату з розрахунку суми допомоги, як при народженні третьої, а не другої дитини.

Одночасно вона направила до УПСЗН Слов»янської міської ради копію свідоцтва про народження моєї другої дитини ОСОБА_5, але на свою заяву отримала відповідь УПСЗН Слов»янської міської Ради № с-0145-2.1,-6.2 від 14.05.2013 про відмову в перерахунку належної їй виплати та здійснення доплати недоотриманої суми допомоги з розрахунку суми допомоги при народженні ОСОБА_2 як третьої, а не другої дитини. Лист УПСЗН містив обґрунтовування, аналогічні відповіді від 08.11.2012р.

Вважає відмову УПСЗН Слов»янської міської Ради в перерахунку належної їй виплати та здійснення доплати недоотриманої суми допомоги з розрахунку суми допомоги при народженні ОСОБА_2 як третьої, а не другої дитини, протиправною та необгрунтованою.

Так, допомога при народжені дитини передбачена Законом України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми».

Згідно ст. 10 допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну).

Згідно ст. 11 цього Закону допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. У разі народження (встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Згідно ст. 12 цього Закону допомога при народженні дитини надається у розмірі 12240 грн. - на першу дитину, 25000 грн. - на другу дитину, 50000 грн. - на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 грн., другої дитини - 4840 грн., третьої та наступної дитини - 5000 грн., решта на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на другу дитину - 24 місяців, на третю і наступну дитину - 36 місяців, рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України .

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми»:

- п. 10. «допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання»;

- п. 11. «для призначення допомоги при народженні дитини органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи: 1) заява одного з батьків (опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці; 2) копія свідоцтва про народження дитини; 3) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв'язку з народженням дитини, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану, Особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей, подають також довідку про склад сім'ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги»;

- п. 12. «допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини»;

- п. 13. «допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини. Допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2007р., надається у розмірі 12240 грн. - на першу дитину, 25000 грн. - на другу дитину, 50000 грн. - на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 грн., другої дитини - 4840 грн., третьої та наступної дитини - 5000 грн., решта суми на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців (620 грн. щомісяця), на другу дитину - 24 місяців (840 грн. щомісяця), на третю і наступну дитину - 36 місяців (1250 грн. щомісяця) рівними частинами.

Розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилась, а також дітей, які передані на виховання іншій особі.

Тобто, цим пунктом встановлено виключний перелік обставин, на підставі яких при визначенні розміру допомоги при народженні дитини не враховуються раніше народженні, а саме не враховуються діти від виховання яких особа, якій призначається допомога (її чоловік, дружина) відмовилась, а також діти, які передані на виховання іншій особі, та повнолітня дочки (повнолітній син) чоловіка, які не були усиновлені дружиною.

Жодної з зазначених обставин, відносно не врахування раніше народжених нею дітей при визначенні розміру та строку виплати допомоги при народженні третьої дитини - ОСОБА_2, не має.

Сам факт проживання другої її дитини ОСОБА_5 у колишнього чоловіка ОСОБА_3 не є підставою для відмови у виплаті їй допомоги по народженню саме третьої дитини, оскільки батьківських прав відносно своєї доньки ОСОБА_5 я не позбавлялася, від виховання дитини не відмовлялася, в примусовому порядку дитина в мене не відбиралася та не передавалася на виховання іншій особі, а місце її проживання вирішено за спільною згодою батьків, що відповідає вимогам ст. 160 СК України.

Згідно п.13 Постанови КМ України №1751 від 27.12.2001р. розмір допомоги визначається з урахуванням кількості живонароджених дітей, які до народження дитини перебували на утриманні особи. Згідно копій свідоцтв про народження у неї народилася третя живонароджена дитина - ОСОБА_2

Існуючий Порядок не передбачає обов'язкового перебування у шлюбі з батьком дитини для отримання відповідної допомоги та вказує на можливість отримання такої допомоги як матір»ю, так і батьком.

З вересня 2007 р. її донька ОСОБА_5 проживає разом з батьком ОСОБА_3 окремо від неї, місце проживання доньки визначено між нею та колишнім чоловіком - ОСОБА_3, за спільною згодою, що визнано рішенням Слов»янського міськрайонного суду від 19.09.2007р.

Вона постійно приймає участь у вихованні своєї доньки ОСОБА_5, часто спілкується з нею, добровільно систематично приймає участь у забезпеченні в матеріальному плані (купуючи одяг, предмети побуту та надаючи грошові кошти), займається її оздоровленням. Претензій матеріального характеру до неї з боку як доньки ОСОБА_5, так і колишнього чоловіка ОСОБА_3 не має. Надання нею матеріальної допомоги доньки ОСОБА_5 носить постійний та суттєвий характер, та є, фактично, «утриманням» дитини.

Також, як зазначено у листі УПСЗН Слов»янської міської Ради, нею, при зверненні за призначенням допомоги, не надано свідоцтво про народження другої дитини ОСОБА_5, та у довідці про склад сім»ї відомості про дитину ОСОБА_5 відсутні.

У наданій до УПСЗН довідці про склад сім»ї відомості про дитину ОСОБА_5 відсутні, у зв»язку з тим, що вона переважно мешкає з батьком ОСОБА_3, шлюб з яким розірвано.

Не надання до УПСЗН копії свідоцтва про народження другої її доньки ОСОБА_5 пов»язано з тим, що у отриманні такого свідоцтва мені було відмовлено працівником УПСЗН Слов»янської міської ради у зв»язку з, нібито, відсутності необхідності цього свідоцтва при тому що донька ОСОБА_5 мешкає з батьком, окремо від мене.

Проте, обізнаність працівників УПСЗН Слов»янської міської Ради про наявність у неї другої дитини ОСОБА_5 підтверджуються її відповідною заявою щодо мешкання її у свого батька в Житомирській області.

Надання будь-яких документів при зверненні до УПСЗН Слов»янської міської Ради за призначенням допомоги, та спілкування з цього приводу з працівниками управління, було для неї вкрай ускладнено тим, що вона є інвалідом третьої групи з дитинства з вадами слуху (вроджена глухота, що супроводжується відсутністю мови) та без допомоги перекладача жестової мови не розуміє сказане іншою людиною, та сама не може спілкуватися через свою відсутність мови.

Оскільки такого перекладача при зустрічі та спілкуванні з працівниками УПСЗН Слов»янської міської Ради не було, нею не було зрозуміло вимоги, які надавалися працівниками управління та можливі наслідки ненадання чи надання не в повному обсязі документів та інформації для подальшого призначення державної допомоги при народженні третьої дитини.

Вже після отримання письмової відповіді УПСЗН Слов»янської міської Ради № с-0396-2.1.-6.3. від 08.11.2012, нею зрозуміло, що ненадання, у тому числі й свідоцтва про народження другої доньки ОСОБА_5, потягло призначення їй допомоги при народженні другої дитини, а не третьої.

При цьому, як на час звернення до УПСЗН Слов»янської міської Ради для призначення допомоги при народженні дитини, так і на теперішній час, у неї наявне свідоцтво про народження її другої дитини - ОСОБА_5. Як зазначалося нею вище, таке свідоцтво не було прийняте працівниками УПСЗН Слов»янської міської Ради з ініціативи останніх. Не розуміючи розмови та не усвідомлюючи вимог, які ставляться до порядку та строків подання документів для отримання допомоги при народженні дитини, вона не наполягала на наданні цього свідоцтва.

Як вказано нею вище, нею одночасно із заявою від 24.04.2013р. до УПСЗН Слов»янської міської ради про проведення перерахунку належної їй виплати направлено до УПСЗН Слов»янської міської ради копію свідоцтва про народження її другої дитини ОСОБА_5.

Таким чином, при розгляді її звернення від 24.04.2013р. до УПСЗН Слов»янської міської ради та відмови у проведення перерахунку належної їй виплати та здійснення доплати недоотриманої суми допомоги з розрахунку суми допомоги при народженні ОСОБА_2 як третьої, а не другої дитини, в УПСЗН Слов»янської міської ради були наявні всі необхідні документи, передбачені законодавством, для задоволення її звернення та проведення такого перерахунку.

Вона відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», звернулася за призначенням допомоги при народженні дитини у 12 місячний термін з дня народження дитини, а саме 18.08.2009 року, із заявою і пакетом документів ди призначення допомоги при народженні дитини.

Тобто, вона звернулася за призначенням допомоги на третю дитину у визначений законом строк і на час звернення за призначенням допомоги, враховуючи вищезазначені обставини, мала право на призначення допомоги на сина ОСОБА_2, як на третю дитину.

Розмір та строк виплати їй допомоги при народженні сина ОСОБА_2, має визначатися з урахуванням двох її раніше народжених дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Вважає, що перерахунок допомоги по народженню третьої дитини повинен робити відповідач.

Поновлення строку для оскарження у зв'язку з його пропуском з поважних причин: про порушення свого права на отримання допомоги при народженні дитини вона повинна була дізнатися в липні 2011 року у зв»язку із припиненням її виплати.

Проте, оскільки, вона, як зазначено вище, інвалід з дитинства 3 групи з вадами слуху (вроджена глухота, що супроводжується відсутністю мови) та без допомоги перекладача жестової мови не може спілкуватися через свою глухоту й відсутність мови, тому, після припинення в липні 2011 року отримання нею допомоги, вона самостійно була не взмозі з»ясувати підстави припинення виплати їй допомоги.

Тільки в жовтні 2012 року зустрілася з перекладачем жестової мови, який допоміг їй спілкуватися з іншими людьми та підготувати листа від 22.10.2012р. до УПСЗН Слов»янської міської Ради, з відповіді на який вона 16.01.2013р. фактично і дізналася про причини припинення нарахування допомоги.

Не погоджуючись з відповіддю, вона 24.04.2013р. звернулася із заявою до УПСЗН Слов»янської міської ради щодо проведення перерахунку належної їй виплати та з вимогою здійснити доплату з розрахунку суми допомоги, як при народженні третьої, а не другої дитини.

20.05.2013р. на свою заяву отримала відповідь УПСЗН Слов»янської міської Ради № с-0145-2.1-6.2 від 14.05.2013 про відмову в перерахунку належної мені виплати та здійснення доплати недоотриманої суми допомоги з розрахунку суми допомоги при народженні ОСОБА_2 як третьої, а не другої дитини.

Відповідно до частин 1,2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, причиною пропущення строку для звернення до суду є суттєві обмеження у спілкуванні через наявні у неї вади слуху (вроджена глухота, що супроводжується відсутністю мови), переважне проживання у 2011-2012 роках з чоловіком у Житомірській області, зайнятість доглядом за двома дітьми-інвалідами, у тому числі й малолітньою, які потребують постійного нагляду.

З огляду на вищевказане, вважає що строк на оскарження рішення УПСЗН

Слов»янської міської Ради про відмову в перерахунку належної їй виплати та здійснення доплати недоотриманої суми допомоги з розрахунку суми допомоги при народженні ОСОБА_2 як третьої, а не другої дитини, потрібно поновити на підставі ст. 289 КУпАП як пропущений з поважних причин.

Згідно вимогам ч.2 ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта власних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Просила суд:

1. поновити строк на подачу адміністративного позову.

2. визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Слов»янської міської Ради у перерахунку їй допомоги при народжені третьої дитини протиправною;

3. зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Слов»янської міської ради здійснити перерахунок та виплатити їй недоотриману суму допомоги з розрахунку суми допомоги при народженні ОСОБА_2 як третьої, а не другої дитини, у розмірі передбаченому ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» з урахуванням фактично виплачених сум.

Позивач та її представник ОСОБА_7, в судовому засіданні підтримали позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в м. Словянську та Словянському районі Донецької області ОСОБА_8, в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог мотивуючи свої заперечення тим, що: УПСЗН при призначенні та виплаті одноразової допомоги при народженні дитини керується Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 "Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги сім'ям з дітьми".

Відповідно до ст. 10 Закону та п. 10 Порядку допомога при народжені дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Особи, що звернулися за призначенням допомоги при народженні другої дитини і наступних дітей, подають також довідку про склад сім'ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги (п. 11 Порядку).

Розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному із батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилися, а також дітей, які передані на виховання іншій особі, та повнолітньої дочки (повнолітнього сина) чоловіка, які не були усиновлені дружиною (п. 13 Порядку).

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася 18.08.2009 року до УПСЗН з заявою про призначення одноразової допомоги при зародженні другої дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2. У заяві позивачка зазначила, що її донька, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає та перебуває на утриманні свого батька у Житомирській області, згідно рішення Слов'янського міськрайонного суду від 19.09.2007 року та просила призначити допомогу при народженні сина, як на другу дитину. Для призначення державної соціальної допомоги ОСОБА_1 надала довідку про склад сім'ї, в якій відомості про доньку ОСОБА_5 відсутні. Свідоцтво про народження доньки ОСОБА_5 позивачка до заяви не надавала. Копії документів додаються.

Враховуючи вищезазначені обставини, ОСОБА_1 призначено державну соціальну допомогу на сина у розмірі при народженні другої дитини (25000 грн.), яку вона одержала у повному обсязі, а саме: з 01.06.2009 р. по 30.06.2009 р. 4840 грн. одноразово, з 01.07.2009 р. по 30.06.2011р. - 840 грн. щомісяця.

Крім того, позивачка неодноразово зверталася з заявами щодо виплати одноразової державної допомоги при народженні дитини до УПСЗН та отримувала вичерпні відповіді. Копії відповідей додано до адміністративного позову.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Батьки зобов'язані виховувати та розвивати свою дитину, піклуватися про її здоров»я, фізичний, духовний та моральний розвиток (ст. 150 СК України).

При цьому, відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Враховуючи вище зазначене прийняття участі у вихованні доньки, спілкування з нею, надання матеріальної допомоги та її оздоровлення є обов'язок матері, але це не є підставою вважати, що на утриманні у позивачки перебуває троє дітей, оскільки дівчинка, згідно рішення суду, передана на виховання батьку - ОСОБА_3, та мешкає разом з ним в Житомирській області.

Виходячи із викладеного, державна соціальна допомога позивачці ОСОБА_1 Управлінням надається відповідно до чинного законодавства України, відповідачем не порушено норм чинного законодавства. Управління, як орган місцевого самоврядування, діє лише в межах чинного законодавства та делегованих повноважень, а покладені на нього функції виконує в межах чинного законодавства та під контролем вищих органів системи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 159, 162 КАС України просив у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Словянську та Словянському районі Донецької області про поновлення строку на подачу адміністративного позову, про визнання відмови Управління праці та соціального захисту населення Слов»янської міської Ради у перерахунку допомоги при народжені третьої дитини протиправною, зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Слов»янської міської ради здійснити перерахунок та виплатити недоотриману суму допомоги з розрахунку суми допомоги при народженні ОСОБА_2 як третьої, а не другої дитини, у розмірі передбаченому ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» з урахуванням фактично виплачених сум, відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, свідка ОСОБА_3, дослідивши додані сторонами документи, всебічно і повно з»ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

У відповідності до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову пропозицію, згідно якої Конституція України та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати та розвивати свою дитину, піклуватися про її здоров»я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Згідно до ст. 10 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та п. 10 Порядку допомога при народжені дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

У судовому засіданні з вірогідністю було встановлено, що:

- ОСОБА_1 народила від ОСОБА_3 двох доньок: ОСОБА_4, 21.07.1998р. народження та ОСОБА_5, 29.04.2000р. народження; а від ОСОБА_6 народила сина - ОСОБА_2, 13.06.2009р. народження. Дані факти у судовому засіданні крім пояснень позивача, свідка ОСОБА_3, підтверджуються свідоцтвами про народження вище вказаних дітей, де вказано, що їх матір»ю є ОСОБА_1 (а.с.14,15,18);

- ОСОБА_1 звернулася 18.08.2009 року до УПСЗН з заявою про призначення одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за даною дитиною до досягнення нею трирічного віку, а семе сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2;

- на час народження ОСОБА_2, 13.06.2009р., ОСОБА_1 мала вже двох дітей - ОСОБА_4, 21.07.1998р. народження та ОСОБА_5, 29.04.2000р. народження;

- за домовленістю між собою, яка потім була затверджена рішенням суду ОСОБА_4, 21.07.1998р. народження залишилася мешкати разом з матір»ю ОСОБА_1, а ОСОБА_5, 29.04.2000р. народження - разом з батьком ОСОБА_3

- ОСОБА_1 разом зі своєю сім»єю фактично мешкає у по вул. Шевченко, 53, с. Сокіпьча Попільнянського району Житомірської області, незважаючи на те, що зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4»янськ, АДРЕСА_1;

- в даному населеному районі проживає її колишній чоловік ОСОБА_3, разом з яким на теперішній час, з пояснень ОСОБА_3, як свідка, проживає двоє доньок - ОСОБА_4, 21.07.1998р. народження та ОСОБА_5, 29.04.2000р. народження; а на час народження ОСОБА_2 - 13.06.2009р., мешкала з батьком лише ОСОБА_5, 29.04.2000р. народження, старша дитина - ОСОБА_4, 21.07.1998р. народження, мешкала з матір»ю ОСОБА_1 позивачем по справі.

- ані батько ані матір двох дівчат - ОСОБА_4, 21.07.1998р. народження та ОСОБА_5, 29.04.2000р. народження, не були позбавлені батьківських прав відносно своїх дітей, тим паче кожен з них піклується обома дівчатками, незважаючи на те, що одна мешкає у батька, а інша у матері.

Так, у суді свідок ОСОБА_3 пояснив, що під час розлучення, вони з дружиною ОСОБА_1, домовились, що одна з доньок залишиться проживати з ним, а друга з ОСОБА_1, але при цьому кожен з них має право в будь-який час спілкуватися з дітьми, надавати усіляку допомогу щодо утримання та виховання дівчаток. В свою чергу ОСОБА_1 допомагає йому матеріально утримувати ОСОБА_5, оскільки остання потребує саме материнської уваги та материнських порад, якби не допомога позивачки, то йому б було б важко займатись вихованням ОСОБА_5. На сьогоднішній час у нього також мешкає ще і ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_1 приходиться важко вправлятися з малолітнім сином, але остання постійно спілкується з дочками, надає матеріальну допомогу на їх утримання.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми»:

- п. 10. «допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання»;

- п. 11. «для призначення допомоги при народженні дитини органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи: 1) заява одного з батьків (опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці; 2) копія свідоцтва про народження дитини; 3) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв'язку з народженням дитини, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану, Особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей, подають також довідку про склад сім'ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги»;

- п. 12. «допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини»;

- п. 13. «допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини. Допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2007р., надається у розмірі 12240 грн. - на першу дитину, 25000 грн. - на другу дитину, 50000 грн. - на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 грн., другої дитини - 4840 грн., третьої та наступної дитини - 5000 грн., решта суми на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців (620 грн. щомісяця), на другу дитину - 24 місяців (840 грн. щомісяця), на третю і наступну дитину - 36 місяців (1250 грн. щомісяця) рівними частинами.

Розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилась, а також дітей, які передані на виховання іншій особі.

Таким чином, пунктом 13 Постанови Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» встановлено виключний перелік обставин, на підставі яких при визначенні розміру допомоги при народженні дитини не враховуються раніше народженні, а саме не враховуються діти від виховання яких особа, якій призначається допомога (її чоловік, дружина) відмовилась, а також діти, які передані на виховання іншій особі, та повнолітня дочки (повнолітній син) чоловіка, які не були усиновлені дружиною.

Жодної з зазначених обставин, відносно не врахування раніше народжених ОСОБА_1 дітей при визначенні розміру та строку виплати допомоги при народженні третьої дитини - ОСОБА_2, не має.

Сам факт проживання другої дитини позивача - доньки ОСОБА_5, у колишнього чоловіка ОСОБА_3 не є підставою для відмови у виплаті ОСОБА_1 допомоги по народженню третьої дитини, оскільки батьківських прав відносно своєї доньки ОСОБА_5 ОСОБА_1 не позбавлялася, від виховання дитини не відмовлялася, в примусовому порядку дитина в неї не відбиралася та не передавалася на виховання іншій особі, а місце проживання ОСОБА_5 вирішено за спільною згодою батьків, що відповідає вимогам ст. 160 СК України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач не заперечує того факту, що позивачка неодноразово зверталася з заявами щодо виплати одноразової державної допомоги при народженні дитини до УПСЗН та отримувала вичерпні відповіді.

Відмовляючи ОСОБА_1 у виплаті державної допомоги при народженні третьої дитини, УПСЗН посилається на те, що друга дитина донька ОСОБА_5, 29.04.2000р. народження, мешкає разом з батьком у Житомірській області, а тому її матір, не повинна отримувати, а також на п. 13 Постанови КМ України № 1751 від 27.12.2001р. «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми» в якому зазначено, що розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків, визначається з урахуванням кількості живо народжених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа відмовилася, а також дітей, які передані на вихованні іншій особі.

Але у суді відповідач не міг довести, що ОСОБА_1 відмовилася від своєї доньки ОСОБА_5, що остання передана на виховання іншим особам, а також дитина не знаходиться на утримання своєї матері ОСОБА_1

Крім того, суд звернув свою увагу на те, що ОСОБА_1 інвалідом з дитинства 3 групи з вадами слуху (вроджена глухота, що супроводжується відсутністю мови) та без допомоги перекладача жестової мови не може спілкуватися через свою глухоту й відсутність мови, а коли вона приходила до УПСЗН, де відсутній такий перекладач, то не мала змоги отримати кваліфіковані роз»яснення, щодо нарахування та одержання державної соціальної допомоги при народженні дитини. Факт відсутності такого перекладача в УПСЗН не заперечує і сам відповідач.

У своїх вимогах ОСОБА_1 просила суд поновити строк на подачу адміністративного позову, виклавши ті обставини, які нею перелічені у позові і в існуванні яких не заперечує відповідач.

Враховуючи вище викладене суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження у суді і підлягає задоволенню у повному обсязі шляхом поновлення строку на подачу адміністративного позову; визнання відмови Управління праці та соціального захисту населення Слов»янської міської Ради у перерахунку їй допомоги при народжені третьої дитини протиправною; зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Слов»янської міської ради здійснити перерахунок та виплатити їй недоотриману суму допомоги з розрахунку суми допомоги при народженні ОСОБА_2 як третьої, а не другої дитини, у розмірі передбаченому ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» з урахуванням фактично виплачених сум.

Стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що всі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно з вимогами ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 19, 92 Конституції України, ст.ст. 141,150,180 Сімейного кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми»; ст.ст.10, 11, 12, 76, 79, 158, 159-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Словянську та Словянському районі Донецької області про поновлення строку на подачу адміністративного позову, про визнання відмови Управління праці та соціального захисту населення Слов»янської міської Ради у перерахунку допомоги при народжені третьої дитини протиправною, зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Слов»янської міської ради здійснити перерахунок та виплатити недоотриману суму допомоги з розрахунку суми допомоги при народженні ОСОБА_2 як третьої, а не другої дитини, у розмірі передбаченому ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» з урахуванням фактично виплачених сум, задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на подачу адміністративного позову.

Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Слов»янської міської Ради у перерахунку ОСОБА_1 допомоги при народжені третьої дитини протиправною.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Слов»янської міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги з розрахунку суми допомоги при народженні ОСОБА_2 як третьої, а не другої дитини, у розмірі передбаченому ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» з урахуванням фактично виплачених сум.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: