Справа № 210/3236/13-ц
Провадження №2/210/1358/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" листопада 2013 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чайкіної О.В.,
при секретарі Ромашевському В.Є.,
за участі представників сторін:
позивача:ОСОБА_1
відповідачів:
ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання»ОСОБА_2
ВВДФССВНВНВне зявився
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства „Криворізький завод гірничого обладнання, ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в звязку з ушкодженням здоров'я. В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що пропрацювала з 01.11.2001р. по 31.05.2009р. машиністом крана в термообрубувальному цеху ЗАТ «КЗГО» (ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання»), звільнилася за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію. За висновком МСЕК від 05.08.2009року їй встановлено 25% втрати професійної працездатності - первинно у зв'язку з професійним захворюванням. Актом розслідування хронічного профзахворювання форми П-4 від 24.06.2009 р. встановлені причини профзахворювання: тривала робота в умовах виробничого пилу, концентрація якого в повітрі робочої зони перевищувала ГДК, та визнані винні особи, якими є Відповідач ПАТ «КЗГО». У зв'язку з профзахворюванням на протязі тривалого часу вона страждає від задишки при незначному фізичному навантаженні та ходьбі, утруднення дихання, кашлю з виділенням слизового харкотиння, відчуття важкості, слабкості, підвищеної стомлюваності. Крім того, порушено її відносини у сімї, вона стала безпорадною, що негативно впливає на її психологічний стан. У звязку з професійним захворюванням легень вона не має змоги працевлаштуватись на іншу роботу. Також зазначає, що змушена постійно вживати ліки, проходити регулярно амбулаторне та стаціонарне лікування. Усе це призводить до постійних душевних переживань та глибоких моральних страждань. Крім того, вважає, що поряд із підприємствами, шкоду має відшкодувати і ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, оскільки ним не виконанні покладені на нього законодавством обовязки в частині перевірки стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань. У звязку з цим, Позивач звернулася до суду з відповідним позовом та просить у відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» 100 000,00грн., а також з Відповідача ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області 100 000,00грн.
За клопотанням позивача, до початку розгляду справи по суті, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області моральної шкоди у розмірі 100 000,00грн. ухвалою суду від 11.11.2013року залишено без розгляду.
Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не зявилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги відносно Відповідача ПАТ «КЗГО» підтримала у повному обсязі з мотивів, викладених у позові. Зазначала, що факт отримання її довірителькою професійного захворювання встановлено і підтверджено належними доказами, наслідком втрати на 25 % професійної працездатності є відповідні моральні страждання та переживання ОСОБА_3, яка тривалий час пропрацювала на підприємстві Відповідача. Також зазначила, що у звязку з професійним захворюванням легень, позивач змушена постійно лікуватись, вживати велику кількість медикаментів.
Представник відповідача ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» - ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Зазначав, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивач добровільно працювала на підприємстві. Відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, Позивач свідомо приймала запропоновані їй умови праці, отримувала додаткові пільги та компенсації. Подані Позивачем докази не є доказами наявності моральної шкоди. Позивача звільнено у зв'язку з виходом на пенсію, що підтверджує те, що Позивач, добровільно скористався своїм правом на працю.
Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці, Позивач пропрацювала на підприємстві Відповідача ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» на посаді машиніста крана в термообрубувальному цеху з 01.11.2001року і по 31.05.2009р.; 31.05.2009 року звільнена за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію /а.с. 16,20/.
Згідно з актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 24.06.2009 р. (акт за формою П-4), складений комісією представниками: Саксаганської СЕС, підприємства відповідача, відповідно якого в пункті 17 встановлено причину отримання професійного захворювання: перевищення рівну пилу в повітрі робочої зони на протязі 23 років 11 міс. пил з вмістом діоксиду кремнію до 10% в концентрації від 4,71мг/м3 до 9,17мг/м3, при ГДК 4,0мг/м3. В пункті 19 зазначено винних осіб у порушенні вимог ст. 153 КЗпП Украйни, ст.. 13 Закону України «Про охорону праці», а саме: керівництво ВАТ «КЦРЗ» та ЗАТ «КЗГО» (правонаступник - Відповідач) в період роботи ОСОБА_5 /а.с. 8-10/.
Як вбачається із довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності від 05.08.2009 року серії ДНА-02 № 032598 позивачу ОСОБА_3 первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності 25 % (ХОЗЛ) безстроково /а.с. 11/.
Таким чином, суд вважає, що самим фактом втрати Позивачем професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, яке виникло через вплив шкідливих факторів під час роботи протягом тривалого часу на підприємстві ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» їй спричинена моральна шкода, яка згідно ст. 237-1 КЗпП України має бути відшкодована за рахунок відповідачів.
За таких обставин, вимоги Позивача до ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» є обґрунтованими і не суперечать чинному законодавству.
Наявність професійного захворювання у Позивача також підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема наданими виписними епікризами та виписками з медичних карток стаціонарного хворого, з яких убачається, що Позивач з приводу отриманих професійних захворювань неодноразово проходила стаціонарне та амбулаторне лікування в закладах охорони здоровя. Відповідно медичних документів Позивачу рекомендовано: нагляд лікарів, прийом медикаментів, щорічні курси амбулаторного та стаціонарного лікування, оздоровлення в санаторії - профілакторії, санаторно - курортне лікування пульмонологічного профілю, тощо /а.с. 23-30/.
Суд не може погодитися із запереченнями представника Відповідача, що Позивач була ознайомлена із шкідливими умовами праці, погодилася з ними, через що відсутня вина підприємств у заподіянні шкоди, оскільки той факт, що роботодавець ознайомив свого працівника з умовами праці, в тому числі її шкідливими факторами, не позбавляє підприємств від законодавчо встановленого обовязку забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку - показники виробничого пилу як шкідливих факторів, що стали причиною отримання професійного захворювання Позивачем, перевищували гранично - допустимі концентрації, а причиною цього було саме недосконалість робочих місць, як визначено висновками комісії при розслідуванні профзахворювання.
Крім того, Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 24.06.2009 року не оскаржено підприємством-відповідача у встановленому законодавством порядку. Підстав вважати його не дійсним судом не встановлено.
Судом також встановлено, що Постановами Відділу виконавчої дирекції ФСС НВ України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 25.09.2009р. за № 0407/16191/16191.1/2 Позивачу призначена одноразова допомога у звязку з стійкою втратою професійної працездатності у розмірі 35812,75 грн., а за № 0407/16191/16191.1/3 - щомісячні виплати у відшкодування втраченого заробітку в розмірі по 358,13 грн. на місяць /а.с. 21-22/. Тобто, Фонд свої обовязки, передбаченні законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, перед Позивачем виконав.
В свою чергу, Позивач звертався до Відповідача ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» із заявою про виплату моральної шкоди, однак отримала відмову /а.с. 13/.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.
Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», № 3235-IV, від 20 грудня 2005 р. зупинено дію положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині відшкодування шкоди, завданої застрахованим особам Фондом, на 2006рік, згідно з Законом України від 19.12.2006 р. № 489-V їх дію зупинено на 2007рік, а Законом України від 23.02.2007 р. за № 717-V - виключено.
За таких обставин, відповідальність за шкоду, завдану Позивачу, покладено саме на роботодавців.
Що стосується доводів представника Відповідача ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» про те, що Позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення їй моральної шкоди в зв'язку з втратою працездатності, то вони не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки уже самим фактом втрати Позивачем професійної працездатності в результаті трудової діяльності на підприємстві відповідачів йому спричинена моральна шкода. При цьому, суд враховує, що відповідно до вимог ч.1 ст.6, ст.13 Закону України Про охорону праці обов'язок створити безпечні умови праці покладено на роботодавця.
Крім того, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» роз'яснено, що судам необхідно враховувати те, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (у тому числі й виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної/немайнової/шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Частина 1 статті 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої професійним захворюванням, повинен вирішуватися на підставі норм КЗпП України при доведеності виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах (ст.153 КЗпП України) та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є спором, що виникає із трудових правовідносин.
З врахуванням викладених обставин справи, суд вбачає наявність спричинення Позивачу моральної шкоди, яку йому повинен відшкодувати Відповідач «Криворізький завод гірничого обладнання», як власник підприємства, яке не створили працівнику безпечні умови праці, що підтверджується актом форми П-4 від 24 червня 2009 року, що призвело до ушкодження його здоров'я на виробництві, та моральних страждань потерпілої.
У судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю Позивача була заподіяна шкода, вона отримала професійне захворювання, втратила працездатність в розмірі 25% на безстроковий термін. Позивач переносить щоденно фізичний біль та моральні переживання. При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками отриманого професійного захворювання, Позивачеві порушено звичайний життєвий ритм, нормальні життєві зв'язки, у звязку з чим остання переносить моральні страждання та переживання.
Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає часткової компенсації.
Оцінивши в сукупності всі докази у справі, суд вважає доведеним спричинення Відповідачем ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» Позивачеві шкоди здоровю, провину відповідача в її спричиненні та причинно-наслідковий звязок між винною поведінкою відповідача та настанням у Позивача негативних наслідків, а звідси й завдання йому моральної шкоди.
Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням встановлених судом обставин характеру спричиненої шкоди, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути на її користь з ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» - 10000,00 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які Позивач переживала протягом тривалого часу та які переносить на теперішній час.
Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, суд виходить із того, що вина Відповідача у спричинені моральної шкоди доведена (пункт 19 Акту за формою П-4 від 24.06.2009року, а.с. 8-10), і Відповідач має нести відповідальність за не створення безпечних умов на робочому місці. При цьому суд зазначає, що Відповідачем ПАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» не спростовано, що Позивач працювала на підприємстві Відповідача протягом тривалого часу в умовах перевищення рівнів пилу в повітрі робочої зони (а.с. 9).
Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» Позивач звільнений від сплати судового збору. Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи викладене, керуючись рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008р., ст.ст. 10, 11, 27, 60,88, 213- 215 ЦПК України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. 23. 1167 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства „Криворізький завод гірничого обладнання про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Криворізький завод гірничого обладнання (код ЄДРПОУ 31550176) на користь ОСОБА_3, 29.05.1959р.н., р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 моральну шкоду, завдану ушкодженням здоровя, повязаного з виконанням трудових обовязків у розмірі 10000,00 (десять тисяч) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Криворізький завод гірничого обладнання (код ЄДРПОУ 31550176) на користь держави судові витрати у розмірі, у розмірі 229,40 грн.
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
ОСОБА_6
Судове рішення № 34718262, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 11.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 210/3236/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: