Рішення № 34716691, 05.11.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/9379/13-ц

Провадження № 2/361/3221/13

05.11.2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретарі Телепі Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Держземагентства у Броварському районі Київської області третя особа Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності та зобов»язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

У жовтні 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із даним позовом, в якому просять суд визнати за ними в рівних частинах право власності на земельну ділянку площею 0,0498 га (кадастровий номер 3221287201:01:066:0060) для ведення садівництва, що знаходиться на території садівничого товариства «Строітель-1» в АДРЕСА_2 та розташовані на ній споруди; зобов»язати Управління Держземагентства у Броварському районі Київської області видати державний акт про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0498 га (кадастровий номер 3221287201:01:066:0060) для ведення садівництва, що знаходиться на території садівничого товариства «Строітель-1» в АДРЕСА_2, оформлений на спадкодавця -ОСОБА_4 спадкоємцю за заповітом ОСОБА_1

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4

При житті останній 10.07.2009 року склав заповіт, яким належну йому земельну ділянку площею 0,0498 га кадастровий номер 3221287201:01:066:0060 для ведення садівництва, що знаходиться на території садівничого товариства «Строітель-1» в АДРЕСА_2 та розташовані на ній споруди заповів в рівних частинах на їх користь.

У визначений законом строк, вони як спадкоємці за заповітом звернулися до нотаріальної контори з питань прийняття спадщини.

Разом з тим постановою Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори від 16.05.2012 року їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з підстав відсутності у спадкодавця правовстановлюючого документу на земельну ділянку. Вважають, що спірна земельна ділянка входить до складу спадщини померлого ОСОБА_4, тому вони як спадкоємці за заповітом мають право на визнання права власності в судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення аналогічні фабулі позовної заяви. Додав, що при житті померлий ОСОБА_4 не мав державного акту на право власності на спірну земельну ділянку, отримати його не встиг. Вважає, що для того, щоб підтвердити право спадкодавця на земельну ділянку потрібно отримати відповідній витяг у сільській раді чи садівничому кооперативі.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилися, подали заяви з проханням слухати дану справу у їх відсутності, за участі представника, позовні вимоги підтримують.

Відповідач Управління Держземагентства у Броварському районі Київської області в судове засідання не з»явився, надіслав листа з проханням слухати дану справу у відсутності представника, керуючись наявними матеріалами справи та доказами.

Третя особа Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора в судове засідання не з»явилася, про день і час розгляду даної справи повідомлялася належним чином, на запит суду надіслала спадкову справу. Суд розглядає дану справу на підставі наявних в ній даних.

Вислухавши пояснення представника позивачів, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_1, видане відділом реєстрації смерті у м. Києві 14.06.2010 року.

Після його смерті відкрилася спадщина на належне майно

10.07.2009 року ОСОБА_4 склав заповіт згідно з яким заповів в рівних частинах ОСОБА_1 та ОСОБА_6 належну йому земельну ділянку площею 0,0498 га (кадастровий номер 3221287201:01:066:0060) для ведення садівництва, що знаходиться на території садівничого товариства «Строітель-1» в АДРЕСА_2 та розташовані на ній споруди, що підтверджується заповітом, посвідченим державним нотаріусом Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори, зареєстрованим в реєстрі за № 3413.

Зі спадкової справи до майна померлого ОСОБА_4, початої 29.11.2010 року вбачається, що позивачі 29.11 та 13.12 2010 року подали заяви про прийняття спадщини померлого ОСОБА_4 Спадкоємець за законом ОСОБА_7 та спадкоємець, який має право на обов»язкову частку у спадщині ОСОБА_8 відмовився від прийняття спадщини та обов»язкової частки у спадщині. Спадкоємець ОСОБА_9 від права на обов»язкову частку у спадщині померлого ОСОБА_4 відмовилася, заявила намір прийняти спадщину за законом.

18.05.2011 року ОСОБА_9 видано свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно у вигляді 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 та грошові вклади з усіма належними відсотками і нарахованою компенсацією.

Постановою державного нотаріуса Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори від 16.05.2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку 0,0498 га (кадастровий номер 3221287201:01:066:0060) для ведення садівництва, що знаходиться на території садівничого товариства «Строітель-1» в АДРЕСА_2, яка належала померлому ОСОБА_4 з підстав відсутності документів на право власності на вказану земельну ділянку.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за заповітом відповідно до ст. 1217 ЦК України.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Нормою ст. 126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

У ст.126 ЗК України наведено виключний перелік документів, які посвідчують право на земельну ділянку, до них належать: державний акт на право власності на земельну ділянку.

Оскільки спадкодавець за життя не одержав державного акту на право власності на земельну ділянку та відповідно не зареєстрував його, він не набув права власності на цю земельну ділянку, а тому це право не входить до складу спадщини і не може бути визнано за позивачами в порядку спадкування за заповітом.

Вимоги позивачів щодо визнання права власності на споруди, розташовані на земельній ділянці є необґрунтованими з огляду на недоведеність фактів їх знаходження на земельній ділянці та належності до спадкової маси майна померлого ОСОБА_4

При цьому, на думку суду, Управління Держземагентства у Броварському районі Київської області не є належним відповідачем по вимозі позивачів про визнання права власності у порядку спадкування, так як не є спадкоємцем ні за заповітом ні за законом.

При розгляді даної справи по суті, суд в порядку ч. 4 ст. 10 ЦПК України сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, роз'яснив представнику позивачів право на заміну первісного відповідача та залучення співвідповідача передбачене ст. 33 ЦПК України, а також попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Частиною 1 статті 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вирішуючи питання по суті вимог позивачів про зобов»язання Управління Держземагентства у Броварському районі Київської області видати державний акт про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0498 га (кадастровий номер 3221287201:01:066:0060) для ведення садівництва, що знаходиться на території садівничого товариства «Строітель-1» в АДРЕСА_2 оформлений на спадкодавця -ОСОБА_4 спадкоємцю за заповітом ОСОБА_1, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даної вимоги з огляду на її безпідставність. Крім того, спірні правовідносини не можуть вирішуватися у спосіб зобов»язання вчинити дії.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Держземагентства у Броварському районі Київської області третя особа Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності та зобов»язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Н. П. Маценко