Ухвала суду № 34714640, 06.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/36761/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Мироненка О.В., Сороки М.О., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 як представника ОСОБА_5 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року у справі за позовом Кілійського районного центру зайнятості до ОСОБА_5 про стягнення незаконно отриманої допомоги, -в с т а н о в и л а:Кілійський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення незаконно отриманої допомоги.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2010 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 4064,53 гривень (р/р 37172304900234, УДК в Одеській області, код 828011, код ЄДРПОУ 20991760, Кілійське відділення ФСС по безробіттю).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2010 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, ОСОБА_4 як представник ОСОБА_5 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що 10 грудня 2008 року ОСОБА_5 надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю.

11 серпня 2010 року Кілійським районним центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо застрахованої особи ОСОБА_5, за результатами якого складено акт № 479.

Перевіркою встановлено, що відповідач отримала винагороду у ІІ кварталі 2009 року

від комерційного банку «Приватбанк» за договором про надання банківських послуг, в той же час відповідач знаходилась на обліку в Кілійському районному центрі зайнятості з 10 грудня 2008 року по 11 січня 2010 року.

Вважаючи, що відповідачем безпідставно отримано допомогу по безробіттю з

квітня 2009 року по січень 2010 року на суму 4064 грн. 53 коп. позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» видами забезпечення є допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітної.

Положенням статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» закріплено, зокрема, право Фонду стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Згідно з положеннями статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пункту 4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20 березня 2006 року, центри зайнятості під час проведення перевірки взаємодіють з органами державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, державними реєстраторами, управліннями праці та соціального захисту населення, відділами (управліннями) субсидій шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом та під час роботи за кордоном,виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами, ведення особистого селянського господарства тощо.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач на момент звернення до центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітної та призначення допомоги по безробіттю була обізнана щодо можливих подальших виплат від ПАТ «Приватбанк».

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не досліджено договір про надання банківських послуг ОСОБА_5 з комерційним банком «Приватбанк» та інші обставини, які впливають на виплату допомоги по безробіттю відповідачу, з урахуванням приписів законодавства, що регулює відповідні правовідносини.

Згідно з вимогами частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судами неповно з'ясовані обставини справи, - а тому постановлені рішення не можна вважати законними і обґрунтованими, та постановленими з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - поверненню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 як представника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року у справі - скасувати.

Справу за позовом Кілійського районного центру зайнятості до ОСОБА_5 про стягнення незаконно отриманої допомоги - повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: