Постанова № 34714271, 06.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Справа № 910/6303/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКозир Т.П.суддівГубенко Н.М. Гольцової Л.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на рішення від та на постанову відгосподарського суду міста Києва 30.05.2013 Київського апеляційного господарського суду 16.07.2013у справі господарського суду№ 910/6303/13 міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД"доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"пророзірвання договору банківського рахунку та стягнення 52 230,42 грн. у судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Пономаренко Є.В.;- відповідача Кобець О.В.;ВСТАНОВИВ:

02.04.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про розірвання договору банківського рахунку № 10/2006/100011772 від 23.06.2006 та стягнення 52 230, 42 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.05.2013 у справі № 910/6303/13 (суддя Пінчук В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 (колегія суддів у складі: Дикунська С.Я. - головуючий суддя, судді Алданова С.О., Скрипка І.М.), розірвано договір банківського рахунку № 10/2006/100011772 від 23.06.2006, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра"; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" 46 132,77 грн. - залишок коштів, що обліковуються на рахунку № 26008003042001, номер якого змінено на № 26007230999001, 1 853,44 грн. - залишок коштів, що обліковуються на рахунку № 26003003042501, номер якого змінено на № 26002230999501, 4 244,21 грн. пені.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 у справі № 910/6303/13, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для розірвання договору банківського рахунку № 10/2006/100011772 від 23.06.2006 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД", визначених позивачем, грошових коштів, що обліковуються на рахунку № 26008003042001, номер якого змінено на № 26007230999001, грошових коштів, що обліковуються на рахунку № 26003003042501, номер якого змінено на № 26002230999501 та пені.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачено договором банківського рахунка або законом (ст. 1068 ЦК України).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (ст. 1074 ЦК України).

Відповідно до ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку в цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) в цьому чи в іншому банку у встановлений законом або банківськими правилами строк, якщо інший строк не передбачено договором або звичаями ділового обороту.

Статтею 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Відповідно до ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0, 1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. (п. 32.2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

При прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дослідивши умови договору банківського рахунку № 10/2006/100011772 від 23.06.2006; встановивши, що згідно з п. 9.1 договору рахунок може бути закритий на підставі заяви клієнта; з метою закриття банківського рахунку № 26008003042001 в українській гривні позивачем на адресу відповідача 27.07.2012 було надіслано заяву № 698 про закриття вищезгаданого банківського рахунку та перерахування залишку коштів на ньому на рахунок позивача в ПАТ "ПУМБ", та до виконання було надано відповідне платіжне доручення; у відповідь на дану заяву відповідач зазначив, що платіжне доручення не може бути прийняте до виконання, оскільки рахунок № 26008003042001 було закрито 16.03.2012, а залишок коштів було перераховано на поточний рахунок № 26007230999001; заявою від 27.07.2012 № 699 позивач просив відповідача закрити й поточний рахунок № 26007230999001, а залишок коштів перерахувати на рахунок позивача в ПАТ "ПУМБ", про що також було надано до виконання відповідне платіжне доручення; натомість відповідач відповів на цю заяву, що кошти на поточному рахунку заблоковано Центральним офісом, заяву від 27.07.2012 № 699 про закриття поточного рахунку із платіжним дорученням направлено за належністю до Центрального офісу банку за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 15; з метою реалізації свого права на розірвання договору банківського рахунку, закриття поточного рахунку та на розпорядження своїми коштами позивач знову звернувся до відповідача із заявою від 20.12.2012 № 1097; на день звернення позивача з даним позовом до суду згадана заява та долучені до неї платіжні доручення виконано не було; суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", викладені в касаційній скарзі, про те, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що залишок коштів на рахунках позивача було притримано на підставі ст. 594 ЦК України не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 546 ЦК України притримання є видом забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

Реалізація права кредитора на притримання здійснюється за наявності юридичного складу, який охоплюється сукупністю наступних юридичних фактів: а) існування цивільно-правових відносин між кредитором і боржником, на підставі яких річ знаходиться у законному володінні кредитора (основне зобов'язання, яке забезпечується); б) законність володіння річчю; в) факт порушення боржником основного зобов'язання.

Отже, право на застосування кредитором саме цього способу забезпечення виконання зобов'язання, як і стосовно всіх інших видів забезпечення, виникає з моменту невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого зобов'язання.

Таким чином, оскільки грошові кошти, які просить стягнути позивач знаходяться у відповідача на підставі укладеного між сторонами договору банківського рахунку № 10/2006/100011772 від 23.06.2006, та відповідачем не доведено факт невиконання або неналежного виконання позивачем саме цього договору, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано не прийняли до уваги доводи відповідача про те, що залишок коштів на рахунках позивача було притримано на підставі ст. 594 ЦК України. До того ж, право кредитора притримати річ нерозривно пов'язане з його обов'язком, передбаченим ч. 1 ст. 595 ЦК України, негайно повідомити про застосовуване притримання боржника.

Не приймаються також до уваги доводи скаржника про те, що у розумінні ст. 1212 ЦК України не відпала підстава на якій перебувають грошові кошти у Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", оскільки договір банківського рахунку на підставі якого відповідачем прийнято і зараховано на рахунок, відкритий позивачу (володільцеві рахунка), грошові кошти розірвано.

Інші доводи касаційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а також зводяться до переоцінки доказів, що у відповідності до ст. 1117 ГПК України виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 у справі № 910/6303/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Н.М. ГУБЕНКО

Л.А. ГОЛЬЦОВА