Ухвала суду № 34714005, 30.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2013 р.справа № 2а/0470/12207/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Федосєєвої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року у справі №2а/0470/12207/12 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до про Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська (далі по тексту - відповідач), в якому просила скасувати податкові повідомлення-рішення №0000562330 від 21.06.2012 року, №0000552330 від 21.06.2012 року, №0000431711 від 18.06.2012 року, винесені відповідачем по відношенню до позивача. (а.с.3-12)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/12207/12. (а.с.1)

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства податковим органом винесені оспорюванні податкові повідомлення-рішення, які є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідачем, неправильно застосовано норми права та двічі притягнуто позивача до відповідальності за одне й те саме правопорушення, що суперечить положенням Конституції України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року у справі №2а/0470/12207/12 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000552330 від 21.06.2012 року в частині 1 360,00 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції. В іншій частині позовних вимог відмовлено. (суддя - Горбалінський В.В.) (а.с.90-93)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивач допустив несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів. Крім того, діючим податковим законодавством передбачена можливість застосування до особи різних видів юридичної відповідальності, зокрема, як адміністративної, так і фінансової.

Відповідач - Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року у справі №2а/0470/12207/12 в частині задоволених вимог та відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. (а.с.98-99)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що у разі встановлення факту невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку на реєстраторі розрахункових операцій, або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єкта господарювання необхідно застосовувати фінансову санкцію за кожне порушення згідно пункту 4 статті 17 Закону N 265.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року у справі №2а/0470/12207/12 в частині задоволених вимог та відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська в період з 17 травня 2012 року по 25 травня 2012 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 14 січня 2010 року по 30 квітня 2012 року, результати якої оформлено актом № 2223/172/214340036 від 01 липня 2012 року.

Висновками зазначеного акту, зокрема, встановлено порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

21 червня 2012 року на підставі акту перевірки № 2223/172/214340036 від 01 липня 2012 року Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська по відношенню до позивача прийнято податкове повідомлення-рішення №000552330.

Згідно п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом 4 статті 17 цього ж Закону передбачено, що у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз змісту цих норм дає підстави для висновку, що зазначена фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимоги закону щоденно друкувати фіскальний звітний чек та зберігати його в книзі обліку розрахункових операцій.

Не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи цей чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що пункт 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачає застосування до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) штрафних санкцій за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимог пункту 9 статті 3 цього Закону за кожен випадок невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку.

Крім того, при винесенні рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів, керуючись вимогами ст.244 КАС України, приймає до уваги Постанову Верховного Суду України у справі №21-89а13 від 16 квітня 2013 року.

За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції від 20 листопада 2012 року у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року у справі №2а/0470/12207/12 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 31 жовтня 2013 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна