Ухвала суду № 34712556, 30.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4140/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Літвіної Н.М., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гео Тепло» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гео Тепло» (надалі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 06.11.2012 № 00058522-2 та № 000586/22-2.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 24 травня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2013 року та ухвалити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом апеляційної інстанції було замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на правонаступника Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

23.10.2012 року за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Гео Тепло» з питань правомірності дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Респект-2000» за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС складено Акт № 6911/22-2/36854432 (далі - Акт перевірки).

06.11.2012 року на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 000586/22-2, яким у зв'язку з порушенням пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3024 грн.;

№ 00058522-2, яким у зв'язку з порушенням п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.7, 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 93333 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23333 грн.

Як встановлено судом, позивачу на підставі договору від 25.08.2011 року № 04082011 з ТОВ «Респект-2000» (далі - Договір) поставлено відповідні товари (тепловий насос, бойлер та теплоаккумулятор) на загальну суму у розмірі 560000 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 93333 грн.), що підтверджується належним чином оформленими видатковими та податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. Позивач вказані товари оплатив повністю, в тому числі ПДВ у розмірі 93333 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та банківськими виписками з відповідними відмітками.

З аналізу Акту перевірки вбачається, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 3024 грн., а також порушення п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.7, 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 93333 грн., стала встановлена ним нікчемність вказаного Договору внаслідок отримання відповідачем акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 31.08.2012 року № 305/22-2/34779041 про результати виїзної документальної перевірки ТОВ «Респект-2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства за весь період господарської діяльності, відповідно до висновку якого не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) ТОВ «Респект-2000» підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Респект-2000» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому є нікчемними.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним та Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Як встановлено судом, зобов'язання за Договором між ТОВ «Гео Тепло» та ТОВ «Респект-2000» виконувалися сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, а також платіжними документами.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується також залученими до матеріалів справи:

договором від 02.08.2011 року № 01082011, укладеним між позивачем та ТОВ «Соніко Ті-М-Сі», та специфікацією до нього, з метою виконання якого здійснювалися спірні господарські операції, а також довіреністю на отримання ТМЦ, актом випробування та введення в експлуатацію теплового пункту на основі теплових насосів, актом приймання-передачі документації, видатковою та податковими накладними, складеними за результатами виконання умов договору № 01082011;

рахунком-фактурою, довіреністю на отримання ТМЦ, видатковою та податковою накладними, які були складені під час реалізації ТОВ «Гео Тепло» товару (бойлеру), поставленого ТОВ «Респект-2000», на користь ТОВ «Карпатська кераміка»;

копіями паспорту на тепловий насос, інструкцій на блок управління та теплоакумулятор, керівництва з експлуатації бойлеру, а також фотокартками вищевказаного обладнання, які підтверджують фактичність виконання умов Договору.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання відповідача в Акті перевірки на акт ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 31.08.2012 року № 305/22-2/34779041 про результати виїзної документальної перевірки ТОВ «Респект-2000», оскільки, по-перше, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, по-друге, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій, по-третє, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробка документів, можуть встановлюватися виключно відповідним рішенням суду, по-четверте, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.09.2012 у справі № К/9991/5398/12), по-п'яте, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Податковим органом не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання ТОВ «Гео Тепло» господарських операцій за спірним Договором, наявності факту узгодженості його дій з ТОВ «Респект-2000» з метою незаконного отримання податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями ТОВ «Респект-2000».

Таким чином, твердження відповідача про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Респект-2000» правочинів є необґрунтованим належними засобами доказування припущеннями, оскільки, позиція податкового органу щодо суперечності спірного Договору інтересам держави не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 08.01.2013 у справі № К/9991/34364/12.

Як видно з матеріалів справи, на момент підписання відповідних видаткових та податкових накладних, юридична особа ТОВ «Респект-2000» не була припинена, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано.

Таким чином, судом встановлено, що правочини між ТОВ «Гео Тепло» та ТОВ «Респект-2000» були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, наявність у ТОВ «Гео Тепло» та ТОВ «Респект-2000» умислу на укладення вказаного Договору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не доведено, натомість судом встановлено факт здійснення відповідних господарських операцій, а тому вказані правочини не можуть розглядатися як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства відповідно до ст. 228 ЦК України.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз чинного законодавства дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Як встановлено судом, сума ПДВ у розмірі 93333 грн. була віднесена позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Респект-2000». На момент складання вказаних податкових накладних ТОВ «Респект-2000» було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, з урахуванням чого суд приходить до висновку про наявність у нього права на складання податкових накладних.

Таким чином, сума податку на додану вартість у розмірі 93333 грн., віднесена ТОВ «Гео Тепло» до податкового кредиту, підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку № 969.

Якщо контрагенти по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконали свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 28.03.2012 у справі № К/9991/72712/11.

Враховуючи викладене, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Респект-2000» податкових накладних, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим викладений в Акті перевірки висновок відповідача про порушення ТОВ «Гео Тепло» п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.7, 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 06.11.2012 року № 00058522-2 - безпідставним та неправомірним.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на вищевказане, витрати позивача на загальну суму у розмірі 13149 грн. за Договором з ТОВ «Респект-2000» підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, суд вважає безпідставним та необґрунтованим висновок Акту перевірки про порушення позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 06.11.2012 року № 000586/22-2 - безпідставним та неправомірним.

З огляду на це, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2013 року - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 30.10.2013 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Літвіна Н. М.