Постанова № 34712059, 04.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 листопада 2013 року 10:21 № 826/15273/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доІнспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві провизнання незаконною та скасування постанови №000079 від 27.08.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач або ФОП ОСОБА_1.) з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (надалі - відповідач або Інспекція) про визнання незаконною та скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві №000079 від 27.08.2013 року про накладення штрафних санкцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувана постанова №000079 від 27.08.2013 року винесена на підставі висновків, які не відповідають дійсності та є необ'єктивними. За твердженнями позивача, вся необхідна для реалізації продукції документація була наявна у позивача при здійсненні перевірки Інспекцією. При цьому, в ході перевірки письмової вимоги про надання конкретної документації посадовими особами Інспекції не висувалося.

У судове засідання 28.10.2013 року з'явилися позивач, його представник та представник відповідача.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено, що посадові особи Інспекції, здійснюючи перевірку діяльності позивача, діяли на підставі направлення на проведення перевірки та у межах наданих їм Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» повноважень.

Суд у судовому засіданні 28.10.2013 року на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) ухвалив про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін (їхніх представників), всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Головними спеціалістами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі наказу від 01.08.2013 року №366 та направлення від 01.08.2013 року №000263 проведено планову поєднану (виїзну та невиїзну) перевірку характеристик продукції, а саме: відповідність продукції, що реалізується ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 вимогам Технічних регламентів, які розповсюджуються на зазначену продукцію та Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

При цьому, згідно з направленням від 01.08.2013 року №000263 на проведення перевірки (надалі - направлення на перевірку), копія якого міститься у матеріалах справи, посадовим особам Інспекції доручається здійснити перевірку характеристик продукції у суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 з питань відповідності продукції, що реалізується ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 вимогам Технічних регламентів, що розповсюджуються на продукцію, Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», з одержанням для перевірки документів (їх копій) відповідно до ч. 2 ст. 24 та ч. 7 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у строк з 14.08.2013 року по 20.08.2013 року.

За результатами вищезазначеної перевірки, яка оформлена актом перевірки характеристик продукції від 20.08.2013 року №000156 (надалі - акт), посадовими особами Інспекції встановлено, що в ході планового заходу перевірено зразки продукції, згідно переліку під номерами 1-14 (настільна лампа First Ray TV-310, настільна лампа Delux TF-04, настільна лампа Delux TF-05, настільна лампа з ручкою, настільна лампа Horoz electric Hl 036, лампочка Delux Eqs-05, лампочка Delux MR16, лампочка Delux Globe, лампочка Osram Mini twist, лампочка Аскоукрем Холодне світло, лампочка Osram Automotive, лампочка Maxus 1-esl-230-02, автоматичний вимикач Hager Mc116A, світильник меблевий Delux TL 4036 LED), її пакування, інструкції з користування, етикетки (маркування), оглянуто продукцію та встановлено відсутність Національного знаку відповідності.

Надалі, головним спеціалістом відділу ринкового нагляду ОСОБА_2 на підставі акту складено протокол №000089 про виявлене(і) порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 20.08.2013 року про виявлені порушення щодо ФОП ОСОБА_1

Крім того, начальником Інспекції винесено постанову про накладення штрафних санкцій від 27.08.2013 року №000079 (надалі - постанова), якою у зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 є особою, що вводить в обіг продукцію (що зазначена в акті перевірки під номерами №1-14), яка не відповідає встановленим вимогам, а саме: на продукцію відсутній Національний знак відповідності, за що передбачена відповідальність згідно з п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», та на підставі чого постановлено ФОП ОСОБА_1 сплатити у 15-денний строк штраф у розмірі 1 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 25 500,00 грн.

Вважаючи вищезазначену постанову протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, є Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 року №2735-VІ (надалі - Закон №2735).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №2752, ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Згідно Переліку органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №573, сферою відповідальності Держспоживінспекції України є, зокрема, лампи побутового використання та електрообладнання побутового призначення.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України №465/2011 від 13.04.2011 року, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (надалі - Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

При цьому, відповідно до п. 7 вищевказаного Положення, а також п. 1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №206 від 09.11.2011 року (надалі - Положення №206), Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження через територіальні інспекції.

Положенням №206 зафіксовано основні завдання Держспоживінспекції України, до яких, у тому числі, віднесено здійснення державного ринкового нагляду у межах сфери відповідальності відповідно до повноважень, визначених Законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (п. 6.2.1 Положення №206); проведення перевірок характеристик продукції, в тому числі відбирати зразки продукції та забезпечувати проведення їх експертизи (випробування) (п. 6.2.2 Положення №206).

В свою чергу, приписами ст. 23 Закону №2735 встановлений порядок проведення перевірок характеристик продукції.

Так, органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції (ч. 3 ст. 23 Закону №2735).

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно (ч. 5 ст. 23 Закону №2735).

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки (ч. 6 ст. 23 Закону №2735).

Під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо); 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, органами доходів і зборів, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»; 9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (ч. 7 ст. 23 Закону №2735).

Під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції (ч. 8 ст. 23 Закону №2735).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, остання винесена у зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 є особою, що вводить в обіг продукцію (що зазначена в акті перевірки під номерами №1-14), яка не відповідає встановленим вимогам, а саме: на продукцію відсутній Національний знак відповідності, за що передбачена відповідальність згідно з п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Так, п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735 передбачено, що до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу положень ст. 8 Закону №2735 вбачається, що виробником (імпортером) є особи, які ввели продукцію в обіг, а розповсюджувачами - особи, які надали продукцію на ринку.

При цьому, у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію (ч. 7 ст. 8 Закону №2735).

При винесенні оскаржуваної постанови, відповідно до матеріалів справи, посадові особи Інспекції керувалися тим, що позивач є особою, що вводить в обіг продукцію, зазначену у переліку.

Водночас, згідно направлення на перевірку, планова невиїзна/виїзна перевірка позивача здійснювалася з питань відповідності продукції, що реалізується ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 вимогам Технічних регламентів, що розповсюджуються на продукцію, Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», з одержанням для перевірки документів (їх копій) відповідно до ч. 2 ст. 24 та ч. 7 ст. 23 закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

На підставі вищевикладеного, а також враховуючи, що згідно з приписами ч. 3 ст. 23 Закону №2735, планові перевірки характеристик продукції проводяться тільки у розповсюджувачів цієї продукції, суд дійшов висновку, що перевірка ФОП ОСОБА_1 здійснювалася в якості саме розповсюджувача продукції.

Разом з тим, оскільки у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію (ч. 7 ст. 8 Закону №2735), суд звертає увагу на наступне.

Як було зазначено вище, посадовими особами Інспекції здійснювалася перевірка характеристик продукції, що реалізується ФОП ОСОБА_1, у формі планової поєднаної (невиїзної/виїзної) перевірки.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 23 Закону №2735, під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають документи (їх копії) та інформація згідно з наданим переліком, а під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.

За твердженнями позивача та його представника, що викладені у позовній заяві та підтримані під час судового розгляду справи, посадові особи Інспекції під час виїзду за місцем знаходження суб'єкта господарювання відмовилися приймати у позивача документи для проведення перевірки і рекомендували подати їх до загальної канцелярії Інспекції, незважаючи на те, що в ході самої перевірки перешкод у наданні документів з боку позивача не було, а всі необхідні документи були у наявності під час перевірки.

При цьому, як зазначено позивачем та його представником, письмової вимоги про надання документів щодо продукції, яка була об'єктом перевірки, з боку Інспекції не висувалося.

На виконання вимог посадових осіб Інспекції, позивачем було надано суду копії документів згідно з описом копій документів, наданих до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві в рамках перевірки згідно направлення №263 від 01.08.2013 року, які відповідно до відмітки на копії вказаного опису, наявного у матеріалах справи, отримано 20.08.2013 року о 17 год. 15 хв. та зареєстровано за вх. №2021 від 21.08.2013 року.

Як вказано представником відповідача під час судового розгляду справи, документи, перелічені у вищезазначеному описі, були враховані посадовими особи Інспекції під час винесення оскаржуваної постанови.

Так, згідно документів, вказаних у даному описі, та матеріалам справи, а саме: копій декларацій та сертифікатів відповідності та додатків до них, вбачається, що відповідач мав можливість ідентифікувати виробника (встановити найменування та місцезнаходження виробника) продукції, характеристика якої перевірялася Інспекцією, зокрема, щодо настільної лампи First Ray TV-310, настільної лампи Delux TF-04, настільної лампи Delux TF-05, настільної лампи Horoz electric Hl 036, лампочки Delux Eqs-05, лампочки Delux Globe, лампочки Аскоукрем Холодне світло, світильника меблевого Delux TL 4036 LED.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що Інспекцією при винесенні оскаржуваної постанови було безпідставно накладено на ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції згідно з п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що позивач є особою, що ввела в обіг продукцію, яка вказана в акті під номерами №1-14.

В свою чергу, положеннями ст. 33 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01.12.2005 року №3164-ІV (надалі - Закон №3164) врегульовано, що Кабінет Міністрів України визначає зразок (опис) та затверджує правила застосування Національного знака відповідності, що використовується для засвідчення відповідності технічним регламентам. Національний знак відповідності, визначений у технічному регламенті, застосовується до всієї продукції, яка є об'єктом та відповідає вимогам цього технічного регламенту. У разі оцінки відповідності продукції, що є об'єктом технічних регламентів, призначеним органом оцінки відповідності до Національного знака відповідності додається ідентифікаційний код цього органу. Національний знак відповідності наноситься на упаковку або етикетку продукції та на рекламні матеріали для процесів або послуг, що відповідають вимогам технічних регламентів. На продукцію, процеси і послуги, які не відповідають технічним регламентам, на продукцію, процеси і послуги, які не придатні для застосування Національного знака відповідності або знаків відповідності стандартам, пакувальні або рекламні матеріали не наносяться знаки або інші позначення, подібні до визначеного Національного знака відповідності, чи інші позначення. Забороняється застосування Національного знака відповідності до продукції, процесів або послуг, що є об'єктами технічного регулювання, якщо це не визначено в технічних регламентах.

Національний знак відповідності, згідно з Описом національного знака відповідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року №1599, має форму незамкненого з правого боку основного кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника.

При цьому, п. 5 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року №1599 (надалі - Правила №1599), визначено, що знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Технічними регламентами можуть встановлюватися особливості застосування знака відповідності (п. 7 Правил №1599).

Як було зазначено вище, підставою для застосування до позивача штрафних санкцій є відсутність Національного знаку відповідності на продукції, що вказана в акті перевірки під номерами №1-14.

Разом з тим, з доданих представником відповідача в судовому засіданні 28.10.2013 р. до письмових заперечень до адміністративного позову фотоматеріалів вбачається, що, зокрема, настільна лампа Delux TF-04, настільна лампа Delux TF-05, настільна лампа Horoz electric Hl 036, лампочка Аскоукрем Холодне світло, лампочка Osram Automotive, світильник меблевий Delux TL 4036 LED має Національний знак відповідності.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що в Інспекції були відсутні підстави для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафних санкцій від 27.08.2013 року №000079, оскільки з матеріалів справи не вбачається, а представником відповідача не доведено, що ФОП ОСОБА_1 є особою, яка ввела в обіг всю продукцію, яка зазначена в акті під номерами №1-14, а також, що на всій вказаній продукції відсутній Національний знак відповідності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В свою чергу, Інспекцією, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності свого рішення.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про накладення штрафних санкцій від 27.08.2013 року №000079.

3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса: 02090, АДРЕСА_1) судові витрати у розмірі 255,00 грн. (двохсот п'ятдесяти п'яти грн. 00 копійок) з видатків Державного бюджету, спрямованих на асигнування діяльності Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (ідентифікаційний код: 37974671, адреса: 04080, м. Київ, вул. Терьохіна, 8-А).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок