Ухвала суду № 34711979, 11.11.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

2>

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

11 листопада 2013 р.

Справа № 801/10364/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Дудін С.О. , розглянувши клопотання про забезпечення адміністративного позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф"

до Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим

про визнання неправомірними дій та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим про визнання неправомірними дій відповідача по винесенню постанови від 17.11.2010 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, та про скасування цієї постанови.

До матеріалів позову також додане клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у вигляді:

- зупинення виконання зведеного виконавчого провадження №ЄДРВП 37419624 Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф" до набрання рішенням у справі законної сили;

- заборони Центральному відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим та іншим особам вчиняти дії з метою виконання зведеного виконавчого провадження №ЄДРВП 37419624 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф".

Дослідивши зазначене клопотання суд дійшов наступних висновків.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ст. 2 КАС України). Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси ( ч. 1 ст. 6 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства Україна суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Отже, згідно з наведеними приписами підставами для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову є висновок суду про :

- наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі;

- те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства Україна способами забезпечення позову є зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, чи його окремих положень, що оскаржуються або заборона вчиняти певні дії.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на:

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, враховуючи, що арешт накладений на майно, вартість якого в кілька разів перевищує суму стягнень за виконавчими провадженнями; неповідомлення та непогодження державним виконавцем з Фондом державного майна України дій по опису та арешту майна;

- наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки на адресу ТОВ "Інститут "Шельф" надійшла вимога держаного виконавця №03/2-21/14/29229 від 17.10.2013 р. про видачу майна для огляду та передачі в торгівельну організацію для реалізації, а також враховуючи ту обставину, що на теперішній час триває процес приватизації підприємства позивача.

В той же час, ТОВ "Інститут "Шельф" не надано жодних доказів наявності будь-якої небезпеки або існування визначених процесуальним законодавством підстав застосування заходів забезпечення позову, не зазначено наявність обставин, за якими суттєво ускладниться або стане неможливим захист прав, свобод та інтересів позивача у справі без вжиття таких заходів, і не подано доказів, що на момент розгляду, свідчать про загрозу неможливості виконання судового рішення у справі.

Так, лише направлення державним виконавцем вимоги про видачу майна для огляду та передачі в торгівельну організацію для реалізації не є безумовним доказом наявності небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та не перешкоджають позивачеві зверненню до суду з позовом про оскарження відповідних дій. Докази перевищення суми накладеного арешту над сумою стягнення за виконавчими документами позивачем не надані, як і не надані докази того, що спірна постанова була винесена саме в процесі виконання зведеного виконавчого провадження, а не окремо виконавчого листа №2-4112/10, виданого Залізничним районним судом м. Сімферополя АР Крим 27.10.2010 р. Не надані позивачем і докази того, що спірна постанова якимось чином перешкоджає процесу приватизації підприємства.

При цьому, суд звертає увагу на те, що статтею 117 КАС України визначений вичерпний перелік способів забезпечення позову, а саме:

- зупинення дії оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень;

- заборона вчиняти певні дії.

Отже, позивачем не було враховано, що законодавчо не передбачений такий спосіб забезпечення позову як зупинення виконання зведеного виконавчого провадження, а вимога про заборону вчиняти певні дії має містити відповідних перелік осіб, щодо яких вимагається така заборона, у зв'язку з чим використання словосполучення "іншим особам" є необґрунтованим.

Фактично, викладена позивачем вимога про вжиття заходів забезпечення позову направлена на зупинення виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення, повноваження на що у суду першої інстанції відсутні, оскільки відповідні права, наявні або у суду касаційної інстанції (п. 5 ч. 1 ст. 215 КАС України) та Верховного суду України (п. 3 ч. 2 ст. 240-1 КАС України) при здійсненні відповідних переглядів судових рішень, або при здійсненні перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами (ч. 3 ст. 252 КАС України).

Таким чином, правові підстави для забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут "Шельф" про забезпечення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.