Рішення № 34709784, 06.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17666/13 06.11.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 26 930,35 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 06.11.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

12.09.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (надалі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 26 930,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АВ/5980275.

12.09.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 11/6356 від 07.08.2013 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про відшкодування шкоди в порядку регресу 26 930,35 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/17666/13, розгляд справи призначено на 07.10.2013.

27.09.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

01.10.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшов лист Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області № 176/480/134/10480/13 від 26.09.2013 на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі від 13.09.2013.

В судове засідання, призначене на 07.10.2013, з'явився представник відповідача, надав пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 07.10.2013, представник позивача не з'явився, однак 25.09.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, в якому позивач зазначив, що визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.10.2013 розгляд справи відкладено на 16.10.2013.

11.10.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов додатковий відзив на позовну заяву.

В судове засідання, призначене на 07.10.2013, з'явився представник відповідача, надав пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 07.10.2013, представник позивача не з'явився, однак 15.10.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 16.10.2013 розгляд справи відкладено на 06.11.2013.

18.10.2013 через канцелярію суду надійшла відповідь МТСБУ на виконання вимог ухвали суду.

В судове засідання, призначене на 06.11.2013, представник позивача не з'явився, однак 124.10.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника.

В судове засідання, призначене на 06.11.2013, представник відповідача не з'явився, причин неявки суд не повідомив.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2012 між позивачем (надалі - Страховик) та Хижняк Антоном Олександровичем (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0402-12-00294 (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "Форд", державний реєстраційний номер АЕ 7479 НВ.

31.01.2013 в м. Дніпропетровськ на вул. Героїв Сталінграду, відбулося зіткнення автомобіля "Форд", державний реєстраційний номер АЕ 7479 НВ та автомобіля "Шкода", державний реєстраційний номер АР 1707 ВТ , що знаходився під керуванням Дзигуненка Сергія Миколайовича.

В результаті ДТП автомобіль "Форд", державний реєстраційний номер АЕ 7479 НВ, було пошкоджено, що підтверджується довідкою від 31.01.2013 (копія довідки міститься в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 26 930, 35 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4691 від 21.03.2013 (копія розрахункового документу міститься в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № КА-2872 від 19.03.2013 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06.03.2013 у справі №176/480/13-п (належним чином засвідчена копія постанови міститься в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Дзигуненком Сергієм Миколайовичем п. 16.6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Шкода", державний реєстраційний номер АР 1707 ВТ, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5980275 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АВ/5980275, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Шкода", державний реєстраційний номер АР 1707 ВТ.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу "Шкода", державний реєстраційний номер АР 1707 ВТ

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Пунктом 34.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"на страховика (у даному випадку -на Відповідача) покладено обов'язок терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Докази виконання Відповідачем покладеного на нього Законом обов'язку в матеріалах справи відсутні. В матеріалах справи також відсутні і докази того, що невиконання цього обов'язку з боку Відповідача відбулось внаслідок об'єктивних обставин.

Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок проведення дослідження експерта чи аварійного комісара покладено саме на Відповідача (пункт 34.1), а до Позивача від потерпілої особи перейшло згідно пункту 34.2 лише право (а не обов'язок) на проведення відповідних досліджень.

За таких обставин, суд не приймає до уваги доводи, викладені у відзиві на позов, оскільки мова у ньому йде про порушення правових норм, обов'язок виконання яких Законом покладено саме на Відповідача у справі.

З матеріалів справи вбачається, що 08.04.2013 в порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію № 11/5217 про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою на суму 26 930,35 грн. (копія міститься в матеріалах справи).

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 р. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Полісом № АВ/5980275 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000 грн., франшиза за даним полісом - 500грн. (тобто два відсотки від суми страхового відшкодування).

Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 26 420,35 грн. з розрахунку 26 930,35 грн. (вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу з врахуванням зносу) - 510 грн. (франшиза.)

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 26 420,5 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 687,98 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (01032, м. Київ, б-р Шевченка, буд. 37/122; ідентифікаційний код: 23510137) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (01030, м. Київ, вул. Федорова, буд. 32-а; ідентифікаційний код: 30859524) грошові кошти: страхового відшкодування - 26 420 грн. (двадцять шість тисяч чотириста двадцять) 35 коп. та судовий збір в сумі 1 687 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят сім ) 98 коп.

3. В частині задоволення на суму 510 грн. - відмовити.

4.Видати наказ.

5. Копію рішення надіслати сторонам

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.11.2013

Суддя М.О. Лиськов