Рішення № 34709691, 04.11.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

P class="ps17">іменем УкраїниFONT>

04.11.2013 Справа № 905/6226/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалгруп», м.Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», м. Докучаєвськ Донецької області

про стягнення 30 941,41грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

P class="ps15">Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметалгруп», м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», м.Докучаєвськ Донецької області заборгованості за зобов’язаннями у розмірі 28 400,03грн., інфляційних витрат у розмірі 77,10грн., пені у розмірі 5,17грн. та 3% річних у розмірі 752,98грн. (Усього 29 235,28грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №323 від 21.06.12р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію протоколу розбіжностей до договору, копії специфікацій №1 від 21.06.2012р., №3 від 11.09.2012р., копії видаткових накладних №РН-0000162 від 14.09.2012р., №РН-0000175 від 27.09.2012р., копію довіреності №1039 від 12.09.2012р., №1073 від 25.09.2012р., копія претензії вих.№4203/11 від 08.11.2012р.

20 вересня 2013 через канцелярію господарського суду від позивача до матеріалів справи надійшов супровідний лист б/н, б/д разом з додатками.

Позивач в судовому засіданні 25.09.2013р. надав заяву б/н від 20.09.2013р. про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України, у зв’язку з перерахуванням інфляційних витрат, пені та 3% річних відповідно. Тому, позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», м. Докучаєвськ Донецької області заборгованість за зобов’язаннями у розмірі 28 400,03грн., інфляційні витрати у розмірі 77,05грн., пеню у розмірі 2 044,80грн. та 3% річних у розмірі 419,53грн. (Усього 30 941,41грн.) Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Крім того, позивач на виконання вимог суду надав супровідний лист б/н від 25.09.13 разом з додатками.

Відповідач у заяві вих.№35/2 від 02.10.2013р. позовні вимоги визнав у повному обсязі. Разом з цим, просить розглянути справу буз його участі.

Сторони у засідання суду не з»явились.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

21 червня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрметалгруп», м.Дніпропетровськ (далі по тексту-Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», м. Докучаєвськ Донецької області (далі по тексту-Покупець) був укладений договір №323, згідно умов якого Постачальник зобов”язався передати, а покупець зобов»язався прийняти та оплатити матеріально-технічний товар на умовах, передбачених даним договором.

Даний договір складений з протоколом розбіжностей.

У виконання умов Договору сторонами були підписані специфікації №1 від 21.06.2012р., №3 від 11.09.2012р.

За вказаними специфікаціями сторони погодили поставку товару із зазначенням його найменування, кількісних та якісних показників, ціни, умов, строків поставки. Специфікації підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Оплата за поставлений товар здійснюється протягом строку, вказаному в специфікації, який обчислюється з моменту поставки товару (п.5.2 договору).

Строк оплати товару за вищевказаними специфікаціями наступний: протягом 3-х. та 5-ти. календарних днів з моменту поставки.

Пунктом 10.5 договору встановлений строк його дії з моменту підписання і діє до 31.12.2012р. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов»язань по даному договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №323 від 21.06.12р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

У відповідності до специфікації №3 від 11.09.2012р., на виконання умов Договору за видатковими накладними №РН-0000162 від 14.09.2012р., №РН-0000175 від 27.09.2012р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 28 400,03грн.

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, скріплені печатками, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне його отримання. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п.5.2 договору (специфікація №3 від 11.09.2012р.), отриманий товар не сплатив.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 28 400,03грн.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Відповідач підтвердив наявність вказаного боргу перед позивачем, про що свідчить заява про визнання позовних вимог вих.№35/2 від 02.10.2013р./P>

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 2 044,80грн. пені за період з 20.09.2012р.-18.03.2013р. (за видатковою накладною №РН-0000162 від 14.09.2012р.), за період з 03.10.2012р.-31.03.2013р. (за видатковою накладною №РН-0000175 від 27.09.2012р.), яка нарахована за прострочення оплати товару відповідно до п.7.2 договору.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового обов’язку з оплати вартості товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.2 договору у редакції протоколу розбіжностей сторони встановили, що у випадку порушення строків оплати товару, покупець сплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період.

Отже, сторонами самостійно узгоджено розмір пені та здійснений позивачем розрахунок, який не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну, а також який не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ.

У відповідності до представленого позивачем розрахунку пеня складає 2 044,80грн.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок пені, з огляду на прострочення виконання грошового зобов’язання з оплати вартості поставленої продукції, вимоги позивача до відповідача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов’язання відповідачем порушені, так як до пред’явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов’язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов’язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов’язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних за період з 20.09.2012р.-18.03.2013р. (за видатковою накладною №РН-0000162 від 14.09.2012р.), за період з 03.10.2012р.-31.03.2013р. (за видатковою накладною №РН-0000175 від 27.09.2012р.) у сумі 419,53грн. та інфляційних витрат у розмірі 77,05грн., проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п.5.2 договору (специфікація №3 від 11.09.2012р.), наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, інфляційних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 419,53грн. 3% річних та інфляційних витрат у розмірі 77,05грн., в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалгруп», м.Дніпропетровськ до Приватного акціонерного товариства «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», м. Докучаєвськ Донецької області про стягнення 30 941,41грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», м. Докучаєвськ Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалгруп», м.Дніпропетровськ заборгованість за зобов’язаннями у розмірі 28 400,03грн., інфляційні витрати у розмірі 77,05грн., пеню у розмірі 2 044,80грн., 3% річних у розмірі 419,53грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 04.11.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна