Рішення № 34709678, 28.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.10.2013 Справа № 905/5971/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківметал - 2», м.Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех - Плюс», м. Горлівка Донецької області

про стягнення 67 334,30грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківметал - 2», м. Харків звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех - Плюс», м. Горлівка Донецької області суми основного боргу у розмірі 67 334,30грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що свої зобов’язання щодо передоплати позивач здійснив у повному обсязі, а саме сплатив суму у розмірі 1 996 947,06грн., однак відповідач свої зобов’язання щодо поставки товару частково виконав на суму 1 929 612,76грн., оплачений товар повністю не поставив, у зв’язку із чим за останнім утворилася заборгованість у розмірі 67 334,30грн.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено договори поставки №17 від 04.02.2010р., №12 від 14.02.2012р., специфікації №1 від 04.02.2010р., №2 від 08.02.2010р., №3 від 04.03.2010р., №4 від 31.03.2010р., №5 від 12.04.2010р., №6 від 30.04.2010р., №7 від 12.05.2010р., №8 від 18.05.2010р., №9 від 20.05.2010р., №10 від 15.06.2010р., №11 від 26.08.2010р., №12 від 03.09.2010р., №13 від 03.09.2010р., №14 від 12.10.2010р., №14/1 від 28.10.2010р., №14/2 від 28.10.2010р., №15 від 04.11.2010р., №16 від 04.11.2010р., №17 від 23.11.2010р., №18 від 23.11.2010р., №19 від 23.11.2010р. до договору поставки №17 від 04.02.2010р., специфікації №1 від 14.02.2012р., №02 від 29.03.2012р. до договору поставки №12 від 14.02.2012р., платіжні доручення №2003 від 28.09.2010р., №2072 від 05.10.2010р., №2071 від 05.10.2010р., №2274 від 05.11.2010р., №256 від 22.02.2012р., №317 від 29.02.2012р., №212 від 31.05.2012р., №968 від 31.05.2012р., №221 від 13.06.2012р., №218 від 11.06.2012р., №1048 від 11.06.2012р., №297 від 28.02.2012р., копії рахунків-фактури №393 від 28.09.2010р., №398 від 01.10.2010р., №390 від 28.09.2010р., №448 від 05.11.2010р., №20 від 14.02.2012р., №60 від 31.05.2012р., №64 від 08.06.2012р., накладні №393 від 28.10.2010р., №394 від 28.10.2010р., №368 від 12.10.2010р., №404 від 04.11.2010р., №405 від 04.11.2010р., №422 від 23.11.2010р., №423 від 23.11.2010р., №424 від 23.11.2010р., видаткові накладні №56 від 24.05.2012р., №61 від 01.06.2012р., №63 від 07.06.2012р., №64 від 12.06.2012р., №65 від 12.06.2012р., №66 від 12.06.2012р., №67 від 13.06.2012р., №79 від 23.07.2012р., претензію вих.№289 від 27.02.2013р., акт звірки від 01.08.2012р.

03.09.2013 та 18.09.2013р. від позивача через канцелярію суду до матеріалів справи надійшли супровідні листи №1221 від 30.08.13 разом з додатковими документами.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України, термін розгляду справи продовжувався за клопотанням позивача.

Позивач в засідання суду не з»явився, про причини неявки суд не повідомив.

Слухання справи відкладалось, у зв’язку з неявкою відповідача у засідання суду, а також для представлення ним витребуваних документів по справі.

Відповідач в судове засідання без пояснення причин не з’явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

04 лютого 2010р. та 14 лютого 2012р. між Закритим акціонерним товариством (на теперішній час-Товариством з обмеженою відповідальністю) «Харківметал - 2», м. Харків (далі по тексту-Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новотех - Плюс», м. Горлівка Донецької області (далі по тексту-Постачальник) були укладені договори поставки №17, №12, згідно умов яких постачальник взяв на себе зобов’язання передати у власність покупця металопродукцію, кількість, асортимент та технічні умови на яку вказані в додатках (специфікаціях), які є невід»ємною частиною договорів, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар відповідно до умов даних договорів.

Кількість, асортимент та номенклатура продукції вказуються в додатках до даного договору (специфікації). Кожна із специфікацій з моменту підписання, є невід»ємною частиною даних договорів.

У виконання умов Договорів сторонами були підписані специфікації №1 від 04.02.2010р., №2 від 08.02.2010р., №3 від 04.03.2010р., №4 від 31.03.2010р., №5 від 12.04.2010р., №6 від 30.04.2010р., №7 від 12.05.2010р., №8 від 18.05.2010р., №9 від 20.05.2010р., №10 від 15.06.2010р., №11 від 26.08.2010р., №12 від 03.09.2010р., №13 від 03.09.2010р., №14 від 12.10.2010р., №14/1 від 28.10.2010р., №14/2 від 28.10.2010р., №15 від 04.11.2010р., №16 від 04.11.2010р., №17 від 23.11.2010р., №18 від 23.11.2010р., №19 від 23.11.2010р. до договору поставки №17 від 04.02.2010р., специфікації №1 від 14.02.2012р., №02 від 29.03.2012р. до договору поставки №12 від 14.02.2012р.,

За вказаними специфікаціями сторони погодили поставку металопродукції із зазначенням умов та строків поставок (протягом 10-ти. робочих днів з дати одержання передоплати), оплати (100% передоплата), його найменування, кількісних та якісних показників, ціни. Специфікації підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Позивачем була прийнята пропозиція позивача щодо поставки металопродукції, у зв’язку із чим ним була здійснена попередня оплата товару на суму 1 996 947,06грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2003 від 28.09.2010р., №2072 від 05.10.2010р., №2071 від 05.10.2010р., №2274 від 05.11.2010р., №256 від 22.02.2012р., №317 від 29.02.2012р., №212 від 31.05.2012р., №968 від 31.05.2012р., №221 від 13.06.2012р., №218 від 11.06.2012р., №1048 від 11.06.2012р., №297 від 28.02.2012р.

На виконання умов Договорів, за накладними №393 від 28.10.2010р., №394 від 28.10.2010р., №368 від 12.10.2010р., №404 від 04.11.2010р., №405 від 04.11.2010р., №422 від 23.11.2010р., №423 від 23.11.2010р., №424 від 23.11.2010р. та видатковими накладними №56 від 24.05.2012р., №61 від 01.06.2012р., №63 від 07.06.2012р., №64 від 12.06.2012р., №65 від 12.06.2012р., №66 від 12.06.2012р., №67 від 13.06.2012р., №79 від 23.07.2012р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 1 929 612,76грн.

У зв’язку із не поставкою товару у повному обсязі, позивачем 27.02.2013р. було надіслано на адресу відповідача претензію вих.№289 від 27.02.2013р. з вимогою повернути грошові кошти у сумі 67 334,30грн. на рахунок позивача. Проте, претензія залишилась без відповіді та виконання зі сторони відповідача.

Станом на 01.08.2012р. відповідач підтвердив наявність вказаного боргу перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов поставки за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 67 334,30грн.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

За своїм змістом та правовою природою договори поставки №17 від 04.02.2010р., №12 від 14.02.2012р., на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договорами поставки та підпадають під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Позивач свої зобов’язання щодо попередньої оплати товару виконав у повному обсязі, а саме здійснив передоплату товару на загальну суму 1 996 947,06грн., що підтверджується вищевказаними платіжними дорученнями та виписками банку. Відповідачем в свою чергу зобов’язання щодо поставки товару не було виконане в повному обсязі. Тобто передоплата в сумі 67 334,30грн. на сьогоднішній день залишалася відповідачем не повернута, металопродукція на дану суму поставлена не була.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На час звернення із позовом товар на суму 67 334,30грн. не поставлений, грошові кошти не повернуті. Будь-яких документів у підтвердження поставки товару або відсутності заборгованості відповідачем надано не було. Потреба в отриманні товару у позивача відпала, у зв’язку із чим позивач звернувся до суду з вимогою повернути йому суму попередньої оплати у розмірі 67 334,30грн. Відтак господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми попередньої оплати в розмірі 67 334,30грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 530, 693 ЦК України, ч.1 ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківметал - 2», м.Харків та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новотех - Плюс», м. Горлівка Донецької області про стягнення 67 334,30грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех - Плюс», м.Горлівка Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківметал - 2», м. Харків суму основного боргу у розмірі 67 334,30грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 28.10.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна