Постанова № 34708615, 04.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 листопада 2013 року Справа № 812/9050/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Агевича К.В.,

при секретарі судового засідання: Ліпко Т.М.,

за участю:

представника позивача: не прибув

представника відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю Науково - дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника в сумі 32244,55 грн., -

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю Науково - дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника в сумі 32244,55 грн.

В обґрунтування подання заявником зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю Науково - дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології», зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку як платник податків.

Позивач зазначив, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань 31.10.2013 у підприємства виник податковий борг з орендної плати з юридичних осіб по декларації №9006895444 від 15.02.2013 у сумі 14597,96 грн.; з земельного податку по декларації №9002895444 від 29.01.2013 у сумі 4944,59 грн.; з авансових внесків з податку на прибуток по декларації №9086367196 від 04.02.2013 у сумі 12702,00 грн., який підлягає стягненню з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника на підставі п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

З метою стягнення податкового боргу ДПІ у м. Сєвєродонецьку було вжито наступні заходи: на підставі ст. 59 ПК України виставлено податкову вимогу №62 форми «Ю» від 08.05.2013 та на підставі ст. 89 ПК України активи платника податків зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (№ витягу 41039675). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

У зв'язку з чим, заявник просив суд стягнути кошти з товариства з обмеженою відповідальністю Науково - дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб у сумі 14597,96 грн., з земельного податку в сумі 4944,59 грн., з авансових внесків податку на прибуток у сумі 12702,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих боржника.

Позивач у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. У позовній заяві, просив розглянути справу без участі представника Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, був повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі. Заяви про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Судом було вирішено питання про можливість проведення судового засідання без участі представників сторін.

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 КАС України суд вирішує справу за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю Науково - дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» (ідентифікаційний номер 30421760) зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області, що підтверджено свідоцтвом про державну перереєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с.23).

Відповідач як платник податків знаходиться на обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку з 31.08.1999 за № 136 та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №16631170 НБ№113417 від 22.04.2004 (а.с.24).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із ст.14 ПК України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.39 п.14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п.14.1.156 п.14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.265 п.14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п.14.1.162 п.14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1).

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п.16.1.2 п.16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3 п.16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4 п.16.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п.49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п.49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п.п.49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.5).

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абз.4 п.57.1 ст.57 ПК України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Порядок обчислення податку визначений ст.152 ПК України, у тому числі:

- податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності (п.152.1);

- платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (абз.2 п.152.4);

- для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал (п.152.9).

Відповідно до п.2 підрозд.4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року. Платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

На виконання вимог п.54.1 ст.54, п.57.1 ст.57, п.152.1 і п.152.9 ст.152 ПК України товариством з обмеженою відповідальністю Науково - дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, у якій самостійно визначило до сплати авансовий внесок (1/2 нарахований до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягатиме сплаті щомісячно у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року у розмірі 12702,00 грн. (а.с.17-18).

В порушення вимог ПК України відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суми податкового зобов'язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємства, визначений у податковій декларації, не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток підприємства за вересень 2013 року у розмірі 12702,00 грн.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п.п.286.2 ст.286 ПК України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п.286.3 ст.286 Податкового кодексу України).

У відповідності із п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4 ст.287 ПК України).

На виконання п.54.1 ст.54 ПК України товариством з обмеженою відповідальністю Науково - дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9002895444 від 29.01.2013 за 2013 рік, в якій визначено податкове зобов'язання зі сплати земельного податку за вересень 2013 року у розмірі 4944,59 грн. та № 9006895444 від 14.02.2013 за 2013 рік, в якій визначив податкове зобов'язання зі сплати орендної плати за земельні ділянки за вересень 2013 року у розмірі 14597,96 грн. (а.с.13-16).

У порушення п.287.3 ст.287 ПК України відповідач протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, самостійно податкові зобов'язання з плати за землю не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з земельного податку у розмірі 4944,59 грн. та з орендної плати за земельні ділянки14597,96 грн.

Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (п.п.20.1.27 п.20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.20.1.28 п.20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (п.п.20.1.18 п.20.1).

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п.95.2 та 95.3 ст.95 ПК України).

Зважаючи на те, що боржник не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, з метою погашення податкового боргу заявником було вручено боржнику податкову вимогу форми «Ю» від 08.05.2013 №62 (а.с.19), яку відповідач отримав 08.05.2013, що підтверджується підписом уповноваженої особи товариства на корінці зазначеної вимоги. Податкова вимога не відкликалася та є чинною.

Оскільки податкова вимога № 62 від 08.05.2013 є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

Крім того, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 12 березня 2012 року внесено запис про реєстрацію обтяження рухомого майна та грошових надходжень відповідача з терміном дій до 12 березня 2017 року, 21 травня 2013 року внесено запис про реєстрацію податкової застави відповідно до акту опису від 15 травня 2013 року № 26/19-00/71 (арк. справи 20-21).

Внаслідок того, що відповідач станом на час розгляду справи податковий борг з земельного податку, орендної плати з юридичних осіб, податку на додану вартість та податку на прибуток по податковим деклараціям № 9002895444 від 29.01.2013, № 9006895444 від 14.02.2013, № 9086367196 04.02.2013 не сплачено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю Науково - дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника в сумі 32244,55 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково - дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» (ідентифікаційний код 30421760) в дохід Державного бюджету України суму податкового у загальному розмірі 32244,55 грн. (тридцять дві тисячі двісті сорок чотири гривні 55 коп.), а саме з:

- орендної плати з юридичних осіб за вересень 2013 року у сумі 14597,96 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто сім гривень 96 коп.);

- земельного податку у сумі 4944,59 грн. (чотири тисячі дев'ятсот сорок чотири гривні 59 коп.);

- авансових внесків з податку на прибуток у сумі 12702,00 грн. (дванадцять тисяч сімсот дві гривні 00 коп.).

Відповідно до ч. 8 ст. 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.В. Агевич