Постанова № 34708442, 05.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа№ 910/14263/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

за участю представників:

від позивача: Галюта М.Г. - представник; Рябко Є.О. - представник;

від відповідача: Горобець О.В. - представник; Слюсар О.Б. - представник;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Компанія управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент"

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 20.08.2013р.

у справі № 910/14263/13 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компанії"

до Приватного акціонерного товариства "Компанія управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент"

про стягнення 17 812 882, 65 грн.

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компанії"

про припинення правовідносин

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Стіфф Компані" звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ "Компанія управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" про стягнення 17 812 882, 65 грн.

Рішенням Господарського суду від 20.08.2013р первісний позов задоволено: стягнуто з ПАТ "Компанія управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" на користь ТОВ "Стіфф Компані" 17 812 882 (сімнадцять мільйонів вісімсот дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 65 коп. основного боргу та 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

ПАТ "Компанія управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулося до суду з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що прийняте рішення не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права.

В своїй апеляційній скарзі апелянт звертає увагу суду на те, що відповідно до пунктів 2 та 3 договору викупу іменних інвестиційних сертифікатів Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Венчурний капітал», позивач зобов'язується не пізніше 7 робочих днів з дня укладення договору здійснити всі необхідні дії для перерахування належних йому інвестиційних сертифікатів Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Венчурний капітал» зі свого рахунку у цінних паперах на рахунок у цінних паперах відповідача, а відповідач зобов'язується протягом 7 робочих днів з дати укладення договору перерахувати позивачу грошові кошти за викуплені інвестиційні сертифікати у загальній сумі 17 812 882.65 грн.

Скаржник зауважує, що у договорі купівлі-продажу цінних паперів продавець є боржником щодо передачі цінних паперів покупцю та кредитором щодо вимоги оплати грошових коштів, а покупець є боржником щодо здійснення оплати та кредитором щодо вимоги передачі цінних паперів.

Виконання зобов'язань, в яких кожна зі сторін одночасно є боржником та кредитором, є зустрічним.

Скаржником зауважено, що за загальним правилом, встановленим ЦК, покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати товару після його прийняття, тобто сплатити продавцеві повну ціну вже переданого товару.

Згідно п. З договору, відповідач має сплатити позивачу грошові кошти за викуплені інвестиційні сертифікати, тобто умовами договору виконання відповідачем свого обов'язку по оплаті на користь позивача обумовлене виконанням позивачем обов'язку по перерахуванню інвестиційних сертифікатів на рахунок відповідача у цінних паперах. При цьому, умови договору не передбачають здійснення відповідачем передоплати цінних паперів.

Апелянт звертає увагу суду на те що, відповідно до норм ЦК України та умов договору викупу іменних інвестиційних сертифікатів Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Венчурний капітал» зобов'язання сторін за цим договором є зустрічними і без виконання позивачем зобов'язання по перерахуванню цінних паперів на рахунок відповідача у позивача відсутні підстави для пред'явлення вимог щодо отримання оплати за ці цінні папери.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2013 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/14263/13 та визнано явку повноважних представників сторін в судове засідання обов'язковою.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін колегія встановила наступне.

ТОВ "Стіфф Компані" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Компанія з управління активами Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент", відповідно до якого позивач просив суд укласти між сторонами договір викупу інвестиційних сертифікатів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал", у зв'язку з ліквідацією останнього.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. у справі № 910/4300/13 за позовом ТОВ "Стіфф Компані" до ПрАТ "Компанія управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПрАТ "АЙС ЕНД СТОУН Ріал Істейт" та ПрАТ "Компанія з управління активами "Спарта" про зобов'язання укласти договір, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 р., з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва про виправлення описки від 21.06.2013 р. було вирішено укласти ПрАТ "Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" з ТОВ "Стіфф Компані" договір викупу інвестиційних сертифікатів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал" у зв'язку з ліквідацією останнього на таких умовах:

Договір викупу інвестиційних сертифікатів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал"22.04.2013 м. Київ

1. Приватне акціонерне товариство "Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" (покупець) у зв'язку з ліквідацією пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал" зобов'язується викупити у товариства з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" (продавець) такі цінні папери:

Вид цінного папера іменні інвестиційні сертифікати у бездокументарній формі існування

Кількість цінних паперів 4 665 од.

Загальна номінальна вартість цінних паперів 4 665 000,00 грн.

Загальна вартість цінних паперів 17 812 882,65 грн.

Міжнародний ідентифікаційний номер (код) цінних паперів UA 101799FB03

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" зобов'язується не пізніше 7 (семи) робочих днів з дня укладання договору здійснити всі необхідні дії для перерахування належних йому цінних паперів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал" (інвестиційних сертифікатів) зі свого рахунку у цінних паперах № 003881 в ТОВ "ПФБК" (код в ПрАТ "ВДЦП" 001236) на рахунок у цінних паперах АТ "КУА - АПФ "УкрСиб Ессет Менеджмент" № 301979 в ПрАТ "ВДЦП" (код ВДЦП 00010000).

3. Приватне акціонерне товариство "Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" зобов'язується протягом 7 (семи) робочих днів з дати укладання договору перерахувати товариству з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" грошові кошти за викуплені інвестиційні сертифікати у загальній сумі (відповідно до розрахункової вартості) 17 812 882, 65 грн. на поточний рахунок № 26508200101028 в АТ "КБ "СОЮЗ", м. Київ, МФО 380515.

Як встановлено судовою колегією, продавецем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" Покупець - приватне акціонерне товариство "Компанія з управління активами - Адміністратором пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент".

Судом встановлено, що 13.07.2011 р. між ТОВ "Стіфф Компані" (покупець) та ТОВ "Фортайм" (продавець) уклали договір купівлі-продажу цінних паперів № Д91/1307/016; Д41/1307/004, за умовами якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає і сплачує вартість (4 665 000 грн.) таких цінних паперів - інвестиційних сертифікатів: Вид ЦП: Інвестиційні сертифікати іменні; Форма існування ЦП: Бездокументарна; Емітент ЦП, ЄДРПОУ: АТ "КУА АПФ "Укр Сиб Ессет Менеджмент" (ПНВІФЗТ "Венчурний капітал") 32789200 Код I SIN:UA101799FB03; Номінальна вартість ЦП: 1 000 грн.; Кількість ЦП:4 665 шт.; Курсова вартість ЦП: 4 665 000 грн.

Позивач шляхом придбання інвестиційних сертифікатів став учасником пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал", який було створено на строк до 17.07.2011 р., що визначено у регламенті Фонду, який є додатком Проспекту емісії цінних паперів.

15.08.2011 р. відповідачем було прийнято рішення про ліквідацію Фонду, у зв'язку із закінченням строку його діяльності.

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було прийнято розпорядження № 69-ЗО-СІ від 31.08.2011 р., яким зупинено обіг інвестиційних сертифікатів Фонду, крім операцій, пов'язаних з викупом інвестиційних сертифікатів та правочинів щодо спадкування інвестиційних сертифікатів.

Здійснивши аналіз обставин справи № 910/4300/13 та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що оскільки позивач є власником 4 665 інвестиційних сертифікатів Фонду, то відповідач, у зв'язку з ліквідацією Фонду зобов'язаний викупити належні позивачу інвестиційні сертифікати в кількості 4 665 шт. з розрахунку 3 818, 41 грн. за 1 шт. (3 818,41 грн. х 4 665 шт.), а саме 17 812 882, 65 грн.

Створена відповідачем ліквідаційна комісія Фонду впродовж 150 календарних днів з дня закінчення опрацювання заявок про отримання розрахунків викуп інвестиційних сертифікатів не здійснила та розрахунки не провела, суд задовольнив позовні вимоги та уклав між сторонами договір викупу інвестиційних сертифікатів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал" у наведеній вище редакції.

Вказані обставини встановлені судами при розгляді справи № 910/4300/13, суд під час провадження у даній справі вважає такими, що відповідно до приписів ст. 35 ГПК України не підлягають повторному доказуванню.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 2 ст. 35 ГПК України, відповідно до якої, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Спори, відповідно до ст. 187 ГК України, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. у справі № 910/4300/13 з прийняттям 03.07.2013 р. постанови Київського апеляційного господарського суду набрало законної сили, відповідач у відповідності до п. 3 договору викупу інвестиційних сертифікатів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал" зобов'язаний був протягом 7 робочих днів з дати укладання договору, тобто в строк до 10.07.2013 р., перерахувати ТОВ "Стіфф Компані" грошові кошти за викуплені інвестиційні сертифікати у загальній сумі (відповідно до розрахункової вартості) 17 812 882, 65 грн. на поточний рахунок №26508200101028 в АТ "КБ "СОЮЗ", м. Київ, МФО 380515.

Як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, вказане грошове зобов'язання виконано не було, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись з даним позовом до суду.

Як свідчать матеріали справи, позивач надав суду докази того, що він Супровідним листом № 1207-13 від 12.07.2013 р. звертався до ТОВ "Перша фондова брокерська компанія" з Розпорядженням № 12-07 від 12.07.2013 р. на списання інвестиційних сертифікатів іменних АТ "КУА АПФ "Укр Сиб Ессет Менеджмент" НВІФЗТ "Венчурний капітал" в кількості 4465 шт.

У відповідь ТОВ "Перша фондова брокерська компанія" листом за № 120713-1 від 13.07.2013 р. повідомило позивача про неможливість виконання відповідного розпорядження, у зв'язку з тим, що до нього не було додано оригіналу постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 р. у справі № 910/4300/13.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: фотокопії конверту зі штриховим ідентифікатором № 04116 0958194 8, яким позивачу було направлено постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 р. у справі № 910/4300/13, вказаний лист, 13.07.2013 було передано в об'єкт поштового зв'язку ДОНЕЦЬК 57 з індексом 83057 для вручення.

Листом від 15.07.2013 р. за № 15/07-08 відповідач повідомив позивача (отримано 23.07.2013 р.) про те, що станом на 15.07.2013 р. інвестиційні сертифікати пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал" у кількості 4665 шт. не передані. При цьому, у вказаному листі відповідач зазначив про те, що він не отримував від позивача жодної інформації щодо причин порушення виконання зобов'язань за Договором та на підставі вказаного повідомив, що в результаті прострочення позивачем зобов'язань з передачі цінних паперів у власність відповідача, він втратив інтерес до такого зобов'язання та відмовляється від прийняття подальшого виконання зобов'язання з передачі у власність відповідача 4 665 шт. інвестиційних сертифікатів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал" відповідно до умов Договору.

Листом від 16.07.2013 р. за № 16-07 позивач направив ТОВ "Перша фондова брокерська компанія" Розпорядження № 12-07 від 12.07.2013 р. на списання інвестиційних сертифікатів іменних АТ "КУА АПФ "Укр Сиб Ессет Менеджмент" НВІФЗТ "Венчурний капітал" в кількості 4465 шт. та копії рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. й постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 р. у справі № 910/4300/13.

Як свідчать матеріали справи, листом від 19.07.2013 р. за № 190713-1 ТОВ "Перша фондова брокерська компанія" повідомило позивача про неможливість виконання відповідного розпорядження, у зв'язку з тим, що згідно з рішенням НКЦПФР № 430 від 26.03.2013 р. та № 899 від 28.05.2013 р. глобальний сертифікат випуску цінних паперів емітента АТ "КУА - АПФ "УкрСиб Ессет Менеджмент" (ПНЗВІФЗТ "Венчурний капітал") (ЄДРПОУ 32799200, код ISIN UA101799FB03) 18.06.2013 р. передано на зберігання від ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" (правонаступника ПрАТ "ВДЦП") на зберігання до ПАТ "Національний депозитарій України". Оскільки з дати підписання депозитарієм (ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках") та Центральним депозитарієм (ПАТ "Національний депозитарій України") акта приймання-передавання, виконавцем усіх послуг, що до цієї дати надавались депозитарієм ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" емітентам, глобальні сертифікати, тимчасові глобальні сертифікати випусків цінних паперів яких передані до Центрального депозитарію (ПАТ "Національний депозитарій України"), є Центральний депозитарій (ПАТ "Національний депозитарій України"), ТОВ "Перша фондова брокерська компанія" повідомило, що списання зазначених у розпорядженні цінних паперів відповідно до умов рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 р. у справі № 910/4300/13 на рахунок емітента АТ "КУА - АПФ "УкрСиб Ессет Менеджмент" (ПНЗВІФЗТ "Венчурний капітал") № 301979 у ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" (правонаступника ПрАТ "ВДЦП") є неможливим.

Зважаючи на вказані обставини, позивач звернувся до відповідача з листом за № 07-08 від 07.08.2013 р., в якому виклав прохання з метою забезпечення виконання умов Договору щодо перерахування цінних паперів терміново повідомити реквізити АТ "КУА - АПФ "УкрСиб Ессет Менеджмент" (ПНЗВІФЗТ "Венчурний капітал") для перерахування інвестиційних сертифікатів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал", що належить товариству.

Відповідно до даних Інформаційного ресурсу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (режим електронного доступу - http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/search_post) про наявність та стан пересилання поштових відправлень, - відправлення за номером 8300131160286 вручене за довіреністю 12.08.2013 р. об'єктом поштового зв'язку КИЇВ 70 з індексом 04070.

Як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, відповідач на момент розгляду справи так і не повідомив позивачу рахунок для перерахування цінних паперів.

Колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, проте як зустрічний позов має бути залишено без задоволення.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Укладеним на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. у справі № 910/4300/13 договором було визначено, що відповідач зобов'язується протягом 7 (семи) робочих днів з дати укладання договору перерахувати позивачу грошові кошти за викуплені інвестиційні сертифікати у загальній сумі (відповідно до розрахункової вартості) 17 812 882, 65 грн. на поточний рахунок № 26508200101028 в АТ "КБ "СОЮЗ", м. Київ, МФО 380515.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до матеріалів справи, рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. у справі № 910/4300/13 набрало законної сили 03.07.2013 р. разом з прийняттям відповідної постанови Київським апеляційним господарським судом.

Таким чином, відповідач в строк до 12.07.2013 р. включно мав перерахувати позивачу грошові кошти за викуплені інвестиційні сертифікати у загальній сумі (відповідно до розрахункової вартості) 17 812 882, 65 грн. на поточний рахунок № 26508200101028 в АТ "КБ "СОЮЗ", м. Київ, МФО 380515.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки в обумовлені строки відповідач не сплатив позивачеві вартості викуплених інвестиційних сертифікатів, а також враховуючи відсутність підстав для припинення даного зобов'язання не інакше ніж через його належне виконання, відповідний борг має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що внаслідок прострочення позивачем зобов'язання з передачі інвестиційних сертифікатів для відповідача не настав строк виконання відповідного грошового зобов'язання.

Суд звертає увагу на те, що обставиною, з якою пов'язано момент початку перебігу строку виконання зобов'язання зі сплати позивачу грошових коштів за викуплені інвестиційні сертифікати у загальній сумі 17 812 882, 65 грн. - приписами пункту 3 укладеного між сторонами в судовому порядку договору визначено момент укладення такого договору, тобто момент набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, невиконання позивачем в строк, визначений п. 2 договору зобов'язання з перерахунку інвестиційних сертифікатів зі свого рахунку на рахунок відповідача, не є відкладальною, тобто такою, що відтерміновує строк зобов'язання, обставиною, оскільки за умовами договору зобов'язання кожної зі сторін не визначені як зустрічні, хоча і наближені за своїм змістом до таких, виходячи з правової природи договору.

На підставі умов укладеного між сторонами договору відповідач має право вимагати від позивача виконання взятих ним на себе зобов'язань, але не притримувати виконання свого, зокрема, зважаючи на те, що невиконання позивачем зобов'язання з перерахунку цінних паперів спричинено зміною депозитарію відповідача, про що він не повідомив позивача.

Так, матеріали справи свідчать про те, що позивач намагався 12.07.2013 р. здійснити відповідний перерахунок, однак йому було відмовлено в його здійсненні до надання оригіналу постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/4300/13. Після отримання вказаної постанови та повторного звернення позивачу було відмовлено у здійснені перерахунку, у зв'язку зі зміною депозитарію відповідача, про що останній не повідомив.

Саме на цій підставі суд не приймає до уваги посилання відповідача на приписи ст. ст. 538, 612, 665 ЦК України та звертає увагу на те, що, зважаючи на принцип добросовісності господарських зобов'язань він мав повідомити позивача про те, що функції виконавця усіх послуг, що до 18.06.2013 р. надавались депозитарієм ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" емітентам, глобальні сертифікати, тимчасові глобальні сертифікати випусків цінних паперів яких передані до Центрального депозитарію (ПАТ "Національний депозитарій України"), є Центральний депозитарій (ПАТ "Національний депозитарій України").

Так, значення принципу добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання суб'єктами господарювання своїх зобов'язань, але і на сферу користування правами, у зв'язку з чим принцип добросовісності виступає своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правом (як формою недозволеного використання права).

Відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Неповідомлення відповідачем позивача про діючий рахунок, на який можуть бути перераховані інвестиційні сертифікати на виконання умов укладеного між сторонами в судовому порядку Договору, на думку суду, є порушенням звичаїв ділового обороту, оскільки відповідна вимога неодмінно ставиться та є необхідною умовою можливості реалізовувати зобов'язання у двосторонніх договірних відносинах, та крім того, безпосередньо перешкоджає позивачу виконати покладені на нього п. 2 Договору обов'язки.

У свою чергу, суд також звертає увагу на те, що між сторонами спірний Договір було укладено не внаслідок двосторонньої волі сторін, а у зв'язку з імперативною нормою пункту 5 розділу VII Положення про порядок розміщення, обігу та викупу цінних паперів інституту спільного інвестування, затвердженого рішенням Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку № 3 від 09.01.2003 р., відповідно до якого компанія з управління активами зобов'язана здійснити викуп цінних паперів пайового інвестиційного фонду, активами якого вона управляє, у разі ліквідації такого інституту спільного інвестування.

Як зазначалось вище, суд, розглядаючи спір між сторонами у справі № 910/4300/13 дійшов висновку, що оскільки позивач є власником 4 665 інвестиційних сертифікатів Фонду, то відповідач, у зв'язку з ліквідацією Фонду зобов'язаний викупити належні позивачу інвестиційні сертифікати в кількості 4 665 шт. з розрахунку 3 818, 41 грн. за 1 шт. (3 818,41 грн. х 4 665 шт.), а саме 17 812 882, 65 грн.

Таким чином, неправомірним є посилання відповідача на те, що зобов'язання позивача з передачі відповідних інвестиційних сертифікатів є таким, що втратило для нього інтерес, оскільки спірний договір укладено між сторонами в судовому порядку та не, у зв'язку з господарським інтересом відповідача.

На підставі всього вищезазначеного, суд не знаходить обґрунтованими доводи, наведені відповідачем в обґрунтування заявленого ним зустрічного позову, у зв'язку з чим він не може бути задоволений.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стосовно прострочення боржника слід зауважити що ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов 'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Тобто, підставою для відмови кредитора може бути прострочення боржника. При цьому, судом не було встановлено факту прострочення з боку позивача.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи містять достатньо доказів того, що позивач приступив до виконання договору викупу.

За змістом договору викупу для виконання своїх зобов'язань за ним TOB «Стіфф Компані» мав надати депозитарній установі розпорядження для списання інвестиційних сертифікатів зі свого рахунку у цінних паперах на рахунок у цінних паперах ПрАТ «КУА- АПФ «УкрСиб Ессет Менеджмент».

12.07.13р. (в межах 7-денного строку з дати укладення договору викупу) позивач направив зберігачу - TOB «Перша фондова брокерська компанія» (далі - TOB «ПФБК»), розпорядження від 12.07.13 р. № 12-07 на списання інвестиційних сертифікатів.

Представником відповідача заявлено в судовому засіданні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Господарським судом м. Києва заяви про перегляд рішення Господарського суду м.Києва від 22.04.2013 по справі № 910/4300/13 за нововиявленими обставинами, яка на думку відповідача пов"язана з даною справою.

Як встановлено судом, відповідачем не надано доказів порушення Господарським судом м. Києва провадження за заявою про перегляд рішення Господарського суду м.Києва від 22.04.2013 по справі № 910/4300/13.

Аналізуючи наведене колегія приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Компанія управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м.Києва від 20.08.2013р. у справі № 910/14263/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/14263/13 повернути до Господарського суду м.Києва

Головуючий суддя Тищенко А.І.

Судді Михальська Ю.Б.

Отрюх Б.В.