Рішення № 34708422, 05.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18771/13 05.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос-Нафта»

Про стягнення 27 609,47 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Любчик У.В. - по дов. № 54 від 19.06.2013

Від відповідача Тіньков Д.Л. - по дов. № 2-04/11/13 від 04.11.2013

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос-Нафта» про стягнення 29 005,58 грн. заборгованості, з яких: 18 372,08 грн. боргу по платежу, що відшкодовує (компенсує) частину загальної вартості предмета лізингу та 10 633,50 грн. винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань згідно договору фінансового лізингу № 084/12-АВТ від 24.10.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 порушено провадження у справі № 910/18771/13 та призначено її до розгляду на 15.10.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/18771/13 від 15.10.2013, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 30.09.2013, розгляд справи був відкладений на 05.11.2013.

Позивачем в судовому засіданні 05.11.2013 подано заяву в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 27 609,47 грн. заборгованості, з яких: 18 372,08 грн. боргу по платежу, що відшкодовує (компенсує) частину загальної вартості предмета лізингу та 9 237,39 грн. винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу.

Позивач в судовому засіданні 05.11.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав.

Відповідач в судовому засіданні 05.11.2013 позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.11.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

24.10.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» (лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрос-Нафта» (лізингоодержувач, відповідач) було укладено договір фінансового лізингу № 084/12-АВТ (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору предметом договору є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу майна згідно специфікації (далі - предмет лізингу) для власного користування лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Згідно специфікації предметом лізингу є: новий автомобіль марки Mitsubishi, моделі Pajero Wagon 3.2 АТ Ultimate, комплектації Е75, КПП автомат, кольору W37 (білий), 2012 року випуску, у кількості 1 одиниці, вартістю 425 760,00 грн.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено лізингові платежі за липень та серпень 2013 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 27 609,47 грн., з яких: 18 372,08 грн. боргу по платежу, що відшкодовує (компенсує) частину загальної вартості предмета лізингу та 9 237,39 грн. винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Виходячи з положень ст. ст. 1, 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» та ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами п. 3.2. договору приймання-передача предмету лізингу оформлюється шляхом складання сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу до договору.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту приймання-передачі від 21.11.2012, підписаного та скріпленого печатками обох сторін, відповідач прийняв предмет лізингу : новий автомобіль марки Mitsubishi, моделі Pajero Wagon 3.2 АТ Ultimate, комплектації Е75, КПП автомат, кольору W37 (білий), 2012 року випуску, у кількості 1 одиниці.

Згідно з п. 1.3. договору строк користування предметом лізингу становить 36 місяців з моменту підсипання сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу.

Відповідно ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Згідно з п. 2.1. договору відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати позивачу лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.2. договору всі лізингові платежі за даним договором здійснюється в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін..) день, то відповідач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує дню сплати. Датою виконання будь-якого платежу за договором вважається дата фактичного надходження грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця.

Лізингодавець за 3 (три) робочі дні до закінчення кожного поточного розрахункового періоду виставляє лізингоодержувачу рахунок на оплату лізингового платежу за поточний розрахунковий період з урахуванням положень договору. Неотримання лізингоодержувачем рахунку на оплату лізингового платежу не позбавляє лізинговодержувача обов'язку по сплаті чергового лізингового платежу, розрахункового у відповідності з договором, який лізингоодержувач зобов'язаний сплатити не пізніше строку, визначеного графіком лізингового платежу.

Додаток № 1 до договору (Графік сплати лізингових платежів), оформлений у вигляді таблиці, містить дати сплати платежів (колонка таблиці № 2), суми платежів, які відшкодовують (компенсують) частину загальної вартості предмета лізингу (колонка таблиці № 4), суми винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу (колонка таблиці № 5) та загальну суму платежу (колонка таблиці № 6).

Відповідно до Графіку сплати лізингових платежів визначено, що 16.07.2013 відповідач повинен був сплатити позивачу загальну суму платежу в розмірі 20 312,30 грн. та 16.08.2013 - в розмірі 20 439,57 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань оплату сум лізингових платежів, що мали бути сплачені 16.07.2013 та 16.08.2013 повністю не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 27 609,47 грн., з яких: 18 372,08 грн. боргу по платежу, що відшкодовує (компенсує) частину загальної вартості предмета лізингу та 9 237,39 грн. винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пункт 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначає, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України також визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення боргу по сплаті лізингових платежів в розмірі 27 609,47 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос-Нафта» (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 51-Б, код ЄДРПОУ 30726963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» (м. Київ, вул. Електриків, 26, корпус 87, код ЄДРПОУ 32960732) 27 609 (двадцять сім тисяч шістсот дев'ять) грн. 47 коп. боргу по лізинговим платежам, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 11.11.2013.

СуддяВ.В. Сівакова