Ухвала суду № 34707973, 29.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 р.Справа № 1570/7511/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Градовського Ю.М.,судді -Федусика А.Г.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року по справі за позовом приватного підприємства «Поліграфмайстер-Південь» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2012 року приватне підприємство «Поліграфмайстер-Південь» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 30.10.2012 року №0002412301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за липень 2012 року в розмірі 433788,00 грн., з яких за основним платежем на 347030,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 86758,00 грн..

Спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту від 10.10.2012 року №1648/81/33720461/22-34 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Поліграфмайстер-Південь» з питань правових відносин з ТОВ «Приємна пропозиція» за період: липень 2012 року» (надалі - акт перевірки).

За актом перевірки підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ стали висновки податкового органу про завишення позивачем податкового кредиту за липень 2012 року по операціям з ТОВ «Приємна пропозиція», оскільки, як вважає ДПІ, ТОВ «Приємна пропозиція» має ознаки фіктивності, операції позивача з цим контрагентом не мали реального характеру.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, не узгоджуються з приписами законодавства та спростовуються наданими позивачем первинними документами по операціям з вказаним контрагентом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2013 року позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Одеської міської ради 30.09.2005 року за №15561070007012207, взятий на податковий облік 10.10.2005 року за №5713, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №22462968 від 04.11.2005 року.

У висновках акту перевірки ДПІ кваліфікує дії позивача по формуванню податкового кредиту як порушення ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, ст.198, ст.200 Податкового кодексу України.

ДПІ вважає, що по операціям із ТОВ «Приємна пропозиція» позивач зависив податковий кредит на суму 347030,00 грн. за липень 2012 року, у зв'язку з чим відповідач спірним податковим повідомленням-рішенням збільшив суму грошового зобов'язання з ПДВ на 433788,00 грн., з яких за основним платежем на 347030,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 86758,00 грн..

Зазначений висновок податкового органу в акті перевірки обґрунтовується виключно з посланням на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС зустрічної перевірки контрагента позивача - ТОВ «Приємна пропозиція» від 20.09.2012 року №3796/22-9/37264435, в якому вказується про неможливість підтвердження факту реального здійснення цим підприємством господарських операцій внаслідок відсутності цього підприємства за юридичною адресою, відсутністю в нього основних фондів, складських приміщень, виробничих активів, найманих працівників, автотранспортних засобів, що на думку ДПІ унеможливлює здійснення цим підприємством фінансово-господарської діяльності у липні 2012 року.

Приведені податковим органом в акті перевірки доводи неправомірності формування позивачем податкового кредиту колегія суддів оцінює з точки зору їх узгодженості з положеннями податкового законодавства та відповідності фактичним обставинам справи.

Відповідно до п.14.1.181. ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

В акті перевірки ДПІ підтверджує, що господарські операції позивача з придбання у ТОВ «Приємна пропозиція» оформлені договором поставки №26 від 29.06.2012 року, податковими накладними та видатковими накладними, оплата позивачем придбаних у ТОВ «Приємна пропозиція» здійснене у безготівковій формі згідно наданих позивачем банківських виписок. Перелік вищевказаних первинних документів наведений ДПІ на стор.4-7 акту перевірки.

ДПІ не посилається на те, що вказані первинні документи мають дефекти їх складання.

Факт того, що ТОВ «Приємна пропозиція» на момент проведення операцій з позивачем мало право на виписку податкових накладних і було зареєстровано як платник податку на додану вартість, не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Отже, спеціальні вимоги щодо документального підтвердження сум податкового кредиту з ПДВ по операціям з ТОВ «Приємна пропозиція» позивачем дотримані.

При вирішенні даного спору колегія суддів також враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, актив виконаних робіт тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з ТОВ «Приємна пропозиція» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від цього постачальника товарів. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Однак у даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Позивач заперечує проти висновків ДПІ про відсутність реальних операцій, наполягаючи на тому, що операції з вказаним контрагентом відбувались реально, товари від нього поставлялись і були використані позивачем у власній господарській діяльності шляхом їх реалізації в адрес інших суб'єктів господарювання, а саме: ТОВ «Дім», ТОВ «Екотеп», КП «Криворізька друкарня», ТОВ «Вістка», ППФ «А-Профіт», ФОП ОСОБА_4, ПП «Пром-Альянс», ТК «Терен», КП «Редакція газети «Слава Севастопаля», ТОВ «Друк Волині», КВПП «Обухівська друкарня», ВАТ «Вінницька обласна друкарня», ТОВ «Юлітак», ПП «Ас-Трейдінг», ПТВП «Українські поліграфічні ресурси», ТОВ «Поліграфічні послуги», ТОВ «Южнополиграфсервис», ПП «Югполіграфматеріалаи», ТОВ «Репроцентр захід», ТОВ «ВМВ», тощо, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме: договорами поставки, договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом, актами-реєстрами наданих послуг, видатковими та товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару.

Стосовно наведених в акті перевірки обставин діяльності ТОВ «Приємна пропозиція» позивач зазначає, що діюче законодавство не покладає на нього відповідальності за невиконання або не належне виконання контрагентами своїх податкових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з такою позицією позивача, оскільки податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Наведені в акті перевірки обставини діяльності ТОВ «Приємна пропозиція», з якими ДПІ пов'язує нікчемність операцій із позивачем, були встановленні актом зустрічної перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 20.09.2012 року №3796/22-9/37264435.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.12.2012 року по справі №2а-13771/12/2670 визнані протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС з проведення перевірки ТОВ «Приємна пропозиція» щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за липень 2012 року, за результатами якої складений акт №3796/22-9/37264435 від 20.09.2012 року. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 року по справі №2а-13771/2670 зазначена постанова суду першої інстанції була залишена без змін, а апеляційна скарга податкового органу без задоволення. Згідно положень ст. 254 КАС України, вказане судове рішення набрало законної сили.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з ТОВ «Приємна пропозиція» та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з купівлі товарів у цього постачальника, висновок ДПІ про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

На підставі вищенаведеного, колегія судів приходить до висновку, що збільшення позивачу грошових зобов'язань з ПДВ здійснено відповідачем спірним повідомленням-рішенням безпідставно, у зв'язку з чим суд першої інстанції цілком обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський А.Г. Федусик