Постанова № 34707428, 24.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 р. Справа № 804/4053/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Бабушкінського районного відділу у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, Відділ опіки та піклування державної адміністрації Бабушкінського району м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2013 року ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Бабушкінського районного відділу у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 02.04.2013 року було відкрито провадження та призначено дану адміністративну справу до судового розгляду. Ухвалою суду від 12.06.2013 року було залучено до участі у судовому розгляді даної адміністративної справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Відділ опіки та піклування державної адміністрації Бабушкінського району м. Дніпропетровська.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є відповідальним квартиронаймачем АДРЕСА_1 та постійно мешкає за цією адресою з 1979 року. Вселення у квартиру було здійснено на підставі обмінного ордеру № 3045 від 01.10.1979 року, до якого така була включена в якості доньки своїх батьків. У січні 2013 року позивачці стало відомо про те, що в цю квартиру без її згоди була зареєстрована малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є донькою від другого шлюбу її колишнього чоловіка - ОСОБА_3. Однак, останній довгий час - з 2006 року у АДРЕСА_1 не проживає, доступу до квартири не має, оскільки створив другу сім'ю з ОСОБА_4. Тому, вважає, що Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Бабушкінського районного відділу у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області протиправно провела реєстрацію малолітньої ОСОБА_5 у АДРЕСА_1.

Просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Бабушкінського районного відділу у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо державної реєстрації місця проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Бабушкінського районного відділу у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області скасувати державну реєстрацію місця проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.

У судове засідання з'явились позивач та її представник.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі. Також від відповідача надійшли письмові пояснення щодо предмету спору, в яких останній посилається на те, що на підставі заяви ОСОБА_3 від 30.10.2012 року про реєстрацію місця проживання його малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтва про народження та довідки про відсутність реєстрації ОСОБА_5 за місцем реєстрації матері ОСОБА_4, 30.10.2012 року ОСОБА_5 було зареєстровано за адресою реєстрації батька: АДРЕСА_1. При цьому посилаючись на норму ст. 65 Житлового кодексу України, відповідно до якої на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей письмової згоди всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, не потрібно. Та зазначаючи, що з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду - згоден.

Від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, Відділу опіки та піклування державної адміністрації Бабушкінського району м. Дніпропетровська надійшли письмові клопотання про розгляд справи без їх участі. Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи, яке було залучене судом до матеріалів справи, адже нормами КАС України не передбачено відкладення розгляду справи за клопотанням третьої особи. В тому числі від третіх осіб надходили численні письмові заперечення проти позову з посиланнями на те, що позовні вимоги позивачки є необґрунтованими. На їх думку дії відповідача були правомірними та такими, що вчинені в межах наданих повноважень. Вказані заперечення також були залучені судом до матеріалів справи.

У відповідності до положень ч. 6 ст. 128 КАС України суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши наявні у справі докази, оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з наступних підстав.

Аналіз матеріалів справи показує, що предметом доказування в даній адміністративній справі є правомірність/неправомірність дій Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Бабушкінського районного відділу у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо проведеної реєстрації місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Так, як зазначила позивачка, вона є відповідальним квартиронаймачем АДРЕСА_1, постійно мешкає за цією адресою з 1979 року. На підтвердження заявлених відомостей ОСОБА_2 надала суду копію обмінного ордеру від 01.10.1979 року за № 3045, серії 1, з якого вбачається, що остання була включена до нього в якості доньки своїх батьків за прізвищем - ОСОБА_2. Після реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 (запис в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу від 08.09.1990 року за № 1181) дружині - ОСОБА_2 було присвоєно прізвище - ОСОБА_2. Це також засвідчує наявна в матеріалах справи копія Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1.

Крім того, з даних вказаного ордеру вбачається, що трикімнатна квартира за АДРЕСА_1, загальною площею 66, 6 кв. м. належала до державного житлового фонду, і до якої заселилась ОСОБА_2 ще з 01.10.1979 року як донька наймача, 07.06.1991 року - ОСОБА_8 також як наймач в порядку обміну житлом. Та 07.12.1990 року у зазначеній квартирі було зареєстровано - ОСОБА_3 як подружжя (чоловіка) і члена сім'ї наймача. Також в матеріалах справи міститься копія Свідоцтва про право власності на житло від 16.11.1993 року, згідно якого квартира за адресою: АДРЕСА_1 - дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8.

В матеріалах справи міститься копія рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.11.2010 року, справа № 2528, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.03.2011 року, справа № 4292-11 (набрало законної сили - 03.03.2011 року), відповідно до якого позов ОСОБА_2, ОСОБА_8 до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_3, третя особа - Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання недійсним та скасування розпорядження, свідоцтва, зобов'язання зняти з реєстрації свідоцтво - було залишено без задоволення. Предметом спору у даній цивільній справі була трикімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею - 66, 6 кв. м., яка належала до державного житлового фонду, і до якої на законних підставах заселилася 01.10.1979 року ОСОБА_2 як донька наймача, 07.06.1991 року - ОСОБА_8 в порядку обміну житлом та 07.12.1990 року - ОСОБА_3 як подружжя (чоловік) і член сім'ї наймача. Даним рішенням суду було встановлено той факт, що ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_3, звернувшись належним чином до органу приватизації, у встановленому ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» порядку спільно сумісно набули спірну квартиру у власність.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За поясненнями позивачки тривалий період з 2006 року і по теперішній час ОСОБА_3 не проживає у АДРЕСА_1, доступу до квартири не має, оскільки створив іншу родину з ОСОБА_4, на підтвердження чого надала суду копії відповідних підтверджуючих документів, а саме: копії акту від 25.01.2013 року, складеного майстрами КЖЕП-36 про фактичне не проживання ОСОБА_3 у зазначеній квартирі з 2006 року по теперішній час, копії письмових заяв жильців - ОСОБА_9, ОСОБА_10 від 25.2013 року про підтвердження таких відомостей.

Відповідно даних копії Свідоцтва про розірвання шлюбу від 28.01.2009 року, серії НОМЕР_2, яка є наявною в матеріалах справи, шлюб між чоловіком ОСОБА_3 і дружиною ОСОБА_2 було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 33 від 28.01.2009 року. Після реєстрації розірвання шлюбу позивачці було присвоєно прізвище - ОСОБА_2.

29.07.2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, про що у Книзі реєстрації шлюбів зроблений відповідний запис від 29.07.2011 року за № 452, після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 було присвоєно прізвище - ОСОБА_4, що також засвідчується відповідною копією свідоцтва про реєстрацію шлюбу. У спільному шлюбі мають, зокрема, доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яку і було зареєстровано за заявою ОСОБА_3 за адресою у АДРЕСА_1 - 30.10.2012 року, а дії відповідача щодо цього оскаржуються позивачкою.

Процедуру реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування визначено у Наказі Міністерства внутрішніх справ України № 1077 від 22.11.2012 року, яким було затверджено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2109/22421 (надалі за текстом - Порядок № 1077).

Згідно вимог пунктів 1.2, 1.3 реєстрація місця проживання або місця перебування особи - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - паспортний документ), довідки про звернення за захистом в Україні.

Реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

А пунктами 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6 вищевказаного Порядку № 1077 визначено порядок реєстрації місця проживання особи.

Так, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.

Для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру:

письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5);

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;

квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

документи, що підтверджують:

право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру;

свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку;

заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Відомості про дітей віком до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вносяться до заяви одного з них. Особа, яка досягла 14-річного віку, подає заяву про реєстрацію місця проживання особисто.

При проживанні батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним.

Відомості про реєстрацію дитини, яка не досягла 14 років, вносяться до картки реєстрації того з батьків, з ким реєструється місце проживання дитини, та до адресної картки.

До адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України надсилаються відомості про реєстрацію місця проживання того з батьків, з ким реєструється місце проживання дитини, у графу 14 цих відомостей вноситься інформація про дитину (прізвище, ім'я, по батькові, стать, дата і місце народження).

У разі подання заяви законним представником особи додатково подаються:

документ, що посвідчує особу законного представника;

документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).

Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

Працівник територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів - адміністратор центру (крім внесення відомостей про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи):

перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання, про що ним вчиняється відповідний запис у заяві.

Також Примірним регламентом з оформлення документів та контролю з питань реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 96 від 03.02.2006 року (надалі за текстом - Порядок № 96) визначено, що до основних завдань Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України його територіальні органи і підрозділи (далі - органи реєстрації) з метою забезпечення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні та відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» повинні: в тому числі проводити реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб на території їх обслуговування.

Так, пунктами 1, 2 Порядку № 96 встановлено, що подані житлово-комунальними підприємствами органів місцевого самоврядування, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями співвласників багатоквартирного будинку та молодіжними житловими комплексами, що самостійно здійснюють обслуговування будинків, уповноваженими особами в сільських, селищних радах, житлово-комунальними органами, які обслуговують відомчий житловий фонд, у тому числі військові містечка, інші об'єкти і території, документи реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання оформляються і повертаються не пізніше ніж у 2- денний термін.

На підставі поданих для реєстрації місця проживання документів уповноваженою особою органу реєстрації заповнюється 2 примірники талона реєстрації місця проживання (додаток 11) та зносяться відповідні відомості із зазначенням адреси житла особи до паспортного документа шляхом проставляння штампа відповідного зразка (додаток 12).

У разі реєстрації неповнолітніх дітей до 15 років разом з батьками (одним з батьків) відомості про їх реєстрацію вносяться до талона реєстрації одного з батьків.

При оформлення реєстрації дітям до 15 років окремо від батьків на них заповнюються окремі талони реєстрації.

У ст. 29 Цивільного кодексу України визначено поняття місця проживання фізичної особи. Так, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Під час судового розгляду справи судом було досліджено оригінал паспорту мати малолітньої дитини ОСОБА_5 - ОСОБА_4, яка зареєстрована згідно штемпелю за адресою місця проживання: АДРЕСА_2, копія паспорту батька даної дитини - ОСОБА_3, який зареєстрований згідно штемпелю за адресою місця проживання: АДРЕСА_1. Копії паспортів є наявними в матеріалах справи.

Так, з метою проведення державної реєстрації місця проживання вказаної малолітньої дитини ОСОБА_3 було надано відповідачу: письмову заяву батька на реєстрацію малолітньої дитини, свідоцтво про народження дитини, квитанцію про сплату державного мита, довідку про відсутність реєстрації дитини за місцем реєстрації її матері, письмову заяву матері про згоду на реєстрацію дитини за місцем реєстрації батька, документ, що підтверджує право на проживання в житлі - свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1. В матеріалах справи містяться копії перелічених третьою особою документів.

В той же час в матеріалах справи міститься копія відповіді на звернення ОСОБА_3 від 19.09.2013 року, відповідно до якої Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради повідомляє, що правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1 до теперішнього часу власниками не отримані та зберігаються у відділі житлової політики Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 44а. А для отримання свідоцтва про право власності на зазначену квартиру уповноваженому власнику квартири (ОСОБА_2) необхідно звернутись з паспортами України всіх власників квартири до відділу житлової політики управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради у визначені дні та часи. Також з копії відповіді Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 08.11.2007 року № 13041 вбачається, що за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на частину квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.11.1993 року, виданого міськвиконкомом згідно розпорядження за № Б-2369, з копії інформаційної довідки Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 08.11.2007 року № 13041 - те, що ОСОБА_2 на праві приватної власності володіє 1/1 часткою домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору дарування ВАМ № 384413 реєстр № 3115 від 15.07.2003 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу.

Тобто, суд приходить до висновку, що фактично на день спірної реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 від другого шлюбу - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1, у ОСОБА_3 не було правовстановлюючих документів, які б підтверджували його право проживання в житлі за вказаною адресою.

Положеннями ст. 86 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, суд враховує факт фактичного не проживання ОСОБА_3 у квартирі за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 під час проведення реєстрації місця проживання його малолітньої дитини від другого шлюбу з ОСОБА_4. При цьому вказує на те, що у відповідності до вимог вищевказаного Положення № 1077 документами, що підтверджують право на проживання в житлі - є ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання.

Однак, у третьої особи - ОСОБА_3 в силу вищевказаних обставин не могло бути оригіналу свідоцтва про право власності на частину квартири за вищевказаною адресою на підтвердження свого права проживання в житлі для пред'явлення відповідачу, не було згоди інших співвласників житла на реєстрацію місця проживання цієї дитини. При тому, що спільно дитина та її батько - ОСОБА_3 у такій квартирі не проживали та не проживають, що підтверджується письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, поясненнями позивача, зокрема копією довідки про склад сім'ї від 11.11.2011 року, наданою Управлінням праці та соціального захисту населення від 01.03.2013 року № 558, якою підтверджується те, що до складу сім'ї ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, входять: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - донька, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 - мати, загалом - 3 особи, які спільно проживають за адресою: АДРЕСА_2.

А вимогами Порядку № 1077 чітко визначено процедуру реєстрації місця проживання працівниками територіального підрозділу Державної міграційної служби України дитини до 14 років згідно заяви її законного представника. Так, у п. 2.6 Порядку № 1077 зазначено, що працівник територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів - адміністратор центру (крім внесення відомостей про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи):

перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання, про що ним вчиняється відповідний запис у заяві.

Тобто, в даному випадку, прийнявши від законного представника - батька малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 в тому числі і копію свідоцтва про право власності від 16.11.1993 року на частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, працівник відповідача мав перевірити наявність у такого оригіналу свідоцтва про право власності від 16.11.1993 року як документу, який підтверджує право проживання в житлі. Цей факт на думку суду є визначальним. Та проведення реєстрації місця проживання відповідачем на підставі копії такого свідоцтва є протиправним, вчиненим з порушенням вимог чинного законодавства України.

У розділі 7 Порядку № 1077 визначено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи скасовується в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства.

У разі виявлення такого порушення керівник територіального підрозділу ДМС України проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи. Копія цього висновку надсилається керівнику головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальний орган ДМС України) для здійснення контролю.

Про прийняте рішення особі надсилається письмове повідомлення, в якому зазначаються підстави його прийняття. Особу запрошують на прийом до територіального підрозділу ДМС України для внесення відповідних відомостей до паспортного документа.

Відомості про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи вносяться до карток реєстрації особи, адресних карток та паспортного документа шляхом внесення запису "скасовано" на штамп, що був внесений до цих документів з порушенням законодавства (штамп реєстрації місця проживання, або штамп реєстрації місця перебування, або штамп зняття з реєстрації місця проживання).

До реєстраційного обліку адресно-довідкового підрозділу надсилаються змінені відомості про реєстрацію місця проживання/перебування особи або талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні з відміткою "скасування попередніх відомостей".

Під час судового розгляду справи судом були витребувані у відповідача оригінали документів, на підставі яких ним було проведено державну реєстрацію місця проживання зазначеної малолітньої дитини. Бабушкінським районним відділом у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області були надані суду оригінали таких документів, серед яких була в наявності лише не завірена належним чином копія свідоцтва про право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, тобто за місцем реєстрації дитини з огляду на вищевказані обставини. У своїх письмових поясненнях відповідач лише вказав на те, що провів реєстрацію місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за заявою її батька - ОСОБА_3 від 30.10.2012 року, свідоцтва про народження та довідки про відсутність реєстрації ОСОБА_5 за місцем реєстрації її матері - ОСОБА_4. А такі дії суперечать вищевказаним пунктам Положень за №№ 1077, 96, якими регулюється питання проведення реєстрації місця проживання в Україні, зокрема в частині не врахування наявності оригіналу документа, який підтверджує право на проживання, а саме: свідоцтва про право власності на вказану квартиру.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на що, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки - ОСОБА_2 є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин, матеріалів справи, виходячи з аналізу норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Бабушкінського районного відділу у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, Відділ опіки та піклування державної адміністрації Бабушкінського району м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Бабушкінського районного відділу у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо державної реєстрації місця проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Бабушкінського районного відділу у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області скасувати державну реєстрацію місця проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А.Ю. Рищенко