Постанова № 34706765, 06.11.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

06 листопада 2013 року Справа № 9/80/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Василишин А.Р. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі судового засідання Бугай Н.С.,

розглянувши апеляційну скаргу першого заступника прокурора Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 02.09.2013р. у справі №9/80/2012/5003 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом прокурора Бершадського району в інтересах держави в особі Чернятської сільської ради Бершадського району (с.Чернятка Бершадського району)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Земун Поле Плюс" (смт.Чабани Києво-Святошинського району)

про припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, скасування реєстрації державних актів на право постійного користування землею та зобов'язання повернення земель

За участю представників:

Прокурора - Гіліс Ірина Володимирівна (посвідчення №001246 від 22.08.2012 р.)

Позивача - не з'явився

Відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Бершадського району звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Чернятської сільської ради Бершадського району Вінницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Земун Поле Плюс" з позовними вимогами:

- припинити право постійного користування ТзОВ "Земун Поле Плюс" земельною ділянкою площею 1,0290 га, яка розташована на території Чернятської сільської ради Бершадського району, Вінницької області надану для обслуговування камерної сушилки СКП-8;

- скасувати державний акт серії ВН №001 на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,0290 га, яка розташована на території Чернятської сільської ради, Бершадського району, Вінницької області, виданого ТзОВ "Земун Поле Плюс";

- скасувати в книзі реєстрації державних актів право постійного користування на земельну ділянку площею 1,0290 га, яка розташована на території Чернятської сільської ради Бершадського району, Вінницької області, виданого ТзОВ "Земну Поле Плюс";

- зобов'язати ТзОВ "Земун Поле Плюс" повернути Чернятській сільській раді Бершадського району Вінницької області земельну ділянку площею 1,0290 га, яка розташована на території Чернятської сільської ради, Бершадського району, Вінницької області.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 13.12.2012р. у позові прокурора Бершадського району в інтересах держави в особі Чернятської сільської ради Бершадського району в позові до товариства з обмеженою відповідальністю "Земун Поле Плюс" відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2013р. рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.05.2013р. рішення господарського суду Вінницької області від 13.12.2012р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2013р. в даній справі скасовано, справу передано на новий розгляд.

У своїй постанові Вищий господарський суд України наголосив, що для правильного вирішення спору господарському суду першої інстанції слід було визначити процесуальний статус Головного управління Держкомзему у Вінницькій області, ТзОВ "Надбужжя-Агро" (правонаступник АК ПП. "Надбужжя"), гр. Пешко А.В., тобто визначити чи є вони третіми особами без самостійних вимог на предмет спору, чи є вони особами, які приймають участь в судовому процесі на підставі ст.30 ГПК України.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 02.09.2013р. відмовлено у позові прокурора Бершадського району в інтересах держави в особі Чернятської сільської ради Бершадського району до товариства з обмеженою відповідальністю "Земун Поле Плюс" про припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, скасування реєстрації державних актів на право постійного користування землею та зобов'язання повернення земель.

Розглядаючи заяву прокурора щодо залучення Головного управління Держкомзему у Вінницькій області, ТзОВ "Надбужжя-Агро" та гр. Пешко А.В. до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази свідчать, що спір в даній справі не впливає на права та обов'язки зазначених вище осіб, що виключає підстави для залучення останніх до участі у справі в якості третіх осіб.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, перший заступник прокурора Вінницької області звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В скарзі стверджує, що всупереч вказівкам Вищого господарського суду України, ст. 27 ГПК України ухвала про визначення процесуального статусу Головного управління Держкомзему у Вінницькій області, ТзОВ «Надбужжя-Агро» (правонаступник АК ПП «Надбужжя»), гр. Пешка А.В. господарським судом Вінницької області не винесена.

З посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 1-9/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування, суд дійшов висновку про те, що рішення Чернятської сільської Ради від 05.09.2012р. не відповідає законодавству України, а тому не може бути враховано при вирішенні спору у даній справі. Однак, при цьому судом не враховано, що вказане рішення ніким не оскажувалось і є чинним.

Також прокурор зазначає, що судом першої інстанції визнано неналежним доказом лист Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області від 24.10.2012р. № 2397, з якого вбачається, що під час огляду земельної ділянки, на якій розміщена камерна сушилка СКП-8 установлено, що нерухоме майно - камерна сушилка СКП-8 знаходиться в аварійному стані, під'їзд до об'єкту нерухомості відсутній, а земельна ділянка вкрита трав'яною рослинністю та чагарниками.

Стверджує, що акти перевірки додержання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, приписи з вимогою усунути виявлені правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення судом не досліджувались.

На підставі викладеного прокурор просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 02.09.2013р. у справі №9/80/2012/5003, та прийняти нове, яким позов задоволити повністю.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2013р. апеляційну скаргу прокурора прийнято до провадження, справу призначено до слухання (т.3, арк.справи 187).

Відповідач не скористався правом подачі відзиву, що відповідно до ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 06.11.2013р. прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції, просив суд рішення у справі скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги повністю.

Позивач та відповідач не забезпечили явку своїх представників у судове засідання, причини неявки суду не повідомили, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому законом порядку (т.3, арк.справи 197, 199).

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідача.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Рішенням Чернятської сільської Ради за №33 від 19.07.2001 року "Про оформлення права приватної власності на сушилку СКП - 8 по вул. Калініна,31" оформлено право приватної власності на сушилку СКП - 8 по вул. Калініна, 31 в с. Чернятка за ТзОВ "Земун Поле плюс".

Свідоцтво на право власності зареєстровано 19.07.2001 р. в реєстраційній книзі №1 за №16 в Тульчинському МБТІ та видано технічну документацію. При оформлені свідоцтва на право власності працівниками Чернятської сільської Ради була допущена технічна помилка - замість "рішення за № 33" в свідоцтві написано "рішення № 32".

В червні 2010 року - рішенням за №26 від 14.05.2010 року за повісткою дня "Про виправлення помилки в рішенні виконкому" ця помилка була виправлена з № 32 на № 33 від 19.07.2001 року і видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на підставі рішення виконавчого комітету від 19.04.2001 року за № 33 за адресою: с. Чернятка, вул. Садова (колишня Калініна), 31. Бершадське РБТІ видало витяг № 26351323 про реєстрацію права власності, реєстраційний № 30635571.

Бершадська філія ДП Вінницький регіональний центр державного земельного кадастру виготовив технічну документацію зі складанням державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ТзОВ "Земун Поле Плюс" № 0001 від 7.11.2001 року в с. Чернятка вул.Калініна (Садова),31 інв. № 39 від 06.11.2001 р.

10 липня 2001р. рішенням 18 сесії 3 скликання Чернятської сільської ради Бершадського району Вінницької області ТзОВ "Земун Поле Плюс" надано в постійне користування 1,0290 га в межах згідно з планом землекористування для розміщення господарських будівель та споруд. Державний акт на право постійного користування землею зареєстровано в Книзі записів державних актів за № 001.

05.09.2012р. Чернятська сільська Рада скасувала рішення від 14.05.2010р. та скасувала право власності ТзОВ "Земун Поле плюс" на камерну сушилку СКП-8.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Статтею 361 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб у відносинах між ними або з державою.

Прокурором у позовній заяві зазначено, що кукурудзо-сушилка з прибудовами на насіннєвому заводі належить на праві власності Пешко А.В. згідно рішення постійно діючого третейського суду від 06.01.2006 року №1-1/04.02 та від 03.05.2006 р. № 1-1/04.02 - є однією і тією ж будівлею та знаходяться на одній земельній ділянці.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Бершадського районного суду у справі № 2-197/11 від 23.08.2011 р., яке вступило в законну силу 03.09.2011 р. за позовом ТзОВ "Земун Поле плюс" до гр. Пешко А.В. про витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном: скасовано ухвалу про уточнення рішення по справі №1-1/04.02 Вінницького обласного відділення постійно діючого третейського суду від 06.01.2006 р. в частині визнання права власності за гр. Пешком А.В. на кукурудзо-сушилку з прибудовами на насіннєвому заводів с. Чернятка вул. Калініна, 29а, яка є однією і тією ж будівлею, що і камерна сушилка СКП-8, в с. Чернятка, Бершадського району, Вінницької області по вул. Калініна (Садова),31; скасовано реєстрацію КП "Тульчинське МБТІ" 18.05.2006 р. в частині права власності за гр. Пешком А.В. на кукурудзо-сушилку з прибудовами на насіннєвому заводі в с. Чернятка, Бершадського району, вул. Калініна,29а.

А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішенням Бершадського районного суду у справі № 2-197/11 від 23.08.2011р. спростовуються доводи прокурора про право власності на спірну будівлю Пешко А.В.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що всупереч вказівкам Вищого господарського суду України, ст. 27 ГПК України ухвала про визначення процесуального статусу Головного управління Держкомзему у Вінницькій області, ТОВ «Надбужжя-Агро» (правонаступник АК ПП «Надбужжя»), гр. Пешка А.В. господарським судом Вінницької області не винесена.

Колегія суддів вважає, що розглянувши заяву прокурора щодо залучення Головного управління Держкомзему у Вінницькій області, ТзОВ "Надбужжя-Агро" та гр. Пешко А.В. до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, суд першої інстанції у рішенні, з посиланням на ч.1 ст.27 ГПК України та положення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, дійшов вірного висновку, що спір в даній справі не впливає на права та обов'язки зазначених вище осіб, що виключає підстави для залучення останніх до участі у справі в якості третіх осіб.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські ради не наділені правом скасування власних рішень щодо правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Такі питання мають вирішуватись в порядку та спосіб, визначені законодавством.

У Рішенні Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16.04.2009 р., справа N 1-9/2009 визначено наступне:

«В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України "Про місцеве самоврядування"). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата».

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Отже, господарський суд Вінницької області дійшов вірного висновку про те, що рішення Чернятської сільської Ради від 05.09.2012р. не відповідає законодавству України, а тому не може бути враховано при вирішенні спору у даній справі.

Крім цього колегія суддів зазначає, що Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені підстави та порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 р. № 312 передбачено порядок проведення перевірок та оформлення встановлених фактів, зокрема, встановлено, що за результатами перевірки складається акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, в якому повинна наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів), із зазначенням загальної площі земельної ділянки та площі, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Згідно статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Статтею 143 Земельного кодексу України передбачено підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку, у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства визначений статтею 144 Земельного кодексу України, зокрема: у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі не усунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

У позовній заяві прокурор підставою позову, зокрема, зазначав використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам.

Згідно ст.1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Обгрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка не може використовуватись ТзОВ "Земун Поле Плюс" за цільовим призначенням для обслуговування сушилки СКП-8, оскільки право власності на майно, яке знаходиться на вказаній земельній ділянці зареєстровано за Пешко А.В.

Матеріалами справи спростовуються доводи прокурора, що на спірній ділянці знаходиться майно, що належить на праві приватної власності гр. Пешко А.В. Інших обгрунтувань щодо використання ТзОВ "Земун Поле Плюс" земельної ділянки не за цільовим призначенням прокурором не наведено.

Щодо посилань прокурора на використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам колегія суддів зазначає наступне.

Використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, може бути підставою припинення права постійного користування (ст. 143 ЗК України) в судовому порядку. Для припинення права користування земельними ділянками закон вимагає додержання процедури, закріпленої у ст. 144 ЗК України.

Відповідно до п. "б" ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

В матеріалах справи міститься лист Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області від 24.10.2012р. №2397 (т.2, арк.справи 33), з якого вбачається, що Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області спільно з прокуратурою Бершадського району проведено перевірку дотримання ТзОВ "Земун Поле Плюс" за адресою: с. Чернятка, вул. Калініна, 31. В листі зазначено, що під час огляду земельної ділянки, на якій розміщена камерна сушилка СКП-В встановлено, що нерухоме майно - камерна сушилка СКП -8 знаходиться в аварійному стані, під'їзд до об'єкту нерухомості відсутній, а земельна ділянка вкрита трав'яною рослинністю та чагарниками.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Вінницької області, що вказаний лист не може бути належним та допустимим доказом, що підтверджує використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам.

Акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, приписи з вимогою усунути виявлені правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення в матеріалах справи відсутні.

Тому колегія суддів погоджується, що доказів, на підтвердження наявності підстав для припинення права користування земельною ділянкою відповідно до ст. ст. 141, 143, 144 ЗК України прокурором не надано.

Оскільки прокурором не доведено використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням та використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а тому в позові прокурора слід відмовити.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи прокурора зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 02.09.2013р. у справі №9/80/2012/5003- залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Мамченко Ю.А.