Ухвала суду № 34706450, 11.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

11.11.13 № 910/21627/13. Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації

до Батюка Олександра Миколайовича

про стягнення 23 544,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява (без номера та дати) і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

В ст. 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) викладено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви. Згідно з пунктом 2 частини 2 названої статті позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 р. було затверджено "Уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" (далі - стандарт). Вказаний стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (п. 1.1 стандарту).

В п. 5.7 стандарту передбачено, що назва організації - автора документа повинна відповідати назві, зазначеній у його установчих документах. Скорочену назву організації зазначають тоді, коли її офіційно зафіксовано в статуті (положенні про організацію). Скорочену назву подають у дужках (або без них) нижче повної, окремим рядком у центрі.

Позивачем до позовної заяви додані копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія ААВ № 402144) та Статуту позивача, відповідно до яких повним найменування позивача є Комунальне підприємство "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, тоді як фактично у позовній заяві в порушення приписів п. 2 ч. 1 ст. 54 ГПК України не вказано повного найменування позивача та зазначено Комунальне підприємство "Грушківське" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.

Крім того, відповідно до п. 2-1 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Вищенаведені документи необхідні суду в контексті ст.ст. 1, 21 ГПК України.

Так, згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

З наведеної правової норми вбачається, що за загальним правилом господарські суди розглядають справи у спорах за участю юридичних осіб та громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Участь фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності допускається лише у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Такий випадок передбачений, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, яка відносить до підвідомчості господарських судів справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником, у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, навіть у тому випадку, коли учасник є фізичною особою, яка не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Як вбачається з позовної заяви, у якості відповідача визначено Батюка Олександра Миколайовича, разом з тим до позовної заяви додано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АГ № 447635) стосовно останнього.

Отже, із зазначеного у позовній заяві імені відповідача не вбачається наявність у останнього статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а фактично йдеться про фізичну особу. До того ж суд звертає увагу, що в абз. 2 стор. 1 позовної заяви зазначається про належність квартир на праві власності "Гр. Батюку О.М.", а в абз. 3 стор. 1 позовної заяви наявні посилання на договори № 308-1Г, 308-2-Г, 308-3-Г від 05.03.2013 р., які фактично укладені між позивачем та фізичною особою Батюком Олександром Миколайовичем, а не фізичною особою-підприємцем (суб'єктом підприємницької діяльності) Батюком Олександром Миколайовичем.

Вищенаведене, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду згідно з п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної суми.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

В абз. 3 стор. 1 позовної заяви наявні посилання на три договори № 308-1Г, 308-2-Г, 308-3-Г від 05.03.2013 р., перші два з яких відповідачем були підписані, а останній - взято відповідачем для ознайомлення та не повернуто позивачу.

Далі по тексту позовної заяви (абз. 1, 2 стор. 2 позовної заяви) наявні посилання позивача на пункти 1.1, 2.1 "договору", втім без зазначення індивідуалізуючих ознак (номера, дати) такого "договору". За таких обставин, позивачем не вказано, на підставі якого саме договору (договорів) у відповідача виникла визначена далі по тексту позовної заяви заборгованість за гаряче водопостачання за період з 13.04.2013 р. по 31.10.2013 р. в сумі 15256,40 грн. (абз. 11 стор. 2 позовної заяви), та заборгованість за опалення за період з 15.04.2013 р. по 15.05.2013 р. в розмірі 2984,897 грн. (абз. 15 стор. 2 позовної заяви).

Більш того, вищенаведені суми заборгованості лише вказані, тоді як докази на їх підтвердження у позовній заяві не зазначені (відповідні табуляграми, виставлені постачальниками тощо).

Крім того, у тексті позовної заяви та у доданому до позовної заяви "Розрахунку суми заборгованості" сума основного боргу визначена позивачем в загальному розмірі 21889,55 грн., тоді як вказані позивачем у позовній заяві суми заборгованості за гаряче водопостачання та за опалення разом складають 18241,297 грн. (15256,40 грн. + 2984,897 грн.).

З огляду на наведене, позивачем не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, відсутній обгрунтований розрахунок стягуваної суми.

Як роз'яснено господарським судам згідно абз. 5 п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", підставою для повернення позовної заяви є відсутність викладу обставин, на яких грунтується позовна вимога, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, а також відсутність обгрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Банківські реквізити для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва (лист Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 30.01.2012 р. № 06-08/327-1049) наступні:

ОдержувачГоловне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)Банк одержувачаГоловне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)ЄДРПОУ37993783МФО820019Рахунок31215206783001Код платежу22030001Призначення платежуСудовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 05379487 (суду, де розглядається справа)

Фактично до позовної заяви (без номера та дати) у якості доказу сплати судового збору додано платіжне доручення № 817 від 29.10.2013 р.

Натомість, суд звертає увагу, що у вищенаведеному платіжному дорученні не вірно вказано реквізит "Одержувача": фактично вказано ГУ ДКСЗУ у м. Києві, тоді як належало вказати ГУ ДКСУ у м. Києві.

Крім того, у "Призначенні платежу" вищенаведеного платіжного доручення не вказано код ЄДРПОУ Господарського суду міста Києва (05379487).

Таким чином, платіжне доручення № 817 від 29.10.2013 р. не приймається судом у якості належного доказу сплати позивачем судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до абз. 3 п.п. 2.22 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", господарським судам роз'яснено, що за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) повертається господарським судом без розгляду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються, зокрема, докази надіслання її копії та доданих до неї документів відповідачам у справі.

Як визначено в абз. 6 п.п. 3.1 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб"єкта господарювання.

У позовній заяві вказано дві адреси відповідача: 1. 03124, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 18, кв. 11, 12, 13, 14, 15, 40, 41, 42 (далі - Адреса 1); 2. м. Київ, Дніпровський район, проспект Маяковського, б. 12, кв. 205 (далі - Адреса 2).

В той же час, жодна з наведених адрес не підтверджується даними державної реєстрації як місце проживання відповідача - суб'єкта господарювання. Так, додана до позовної заяви довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АГ № 447635) не містить даних про місце проживання відповідача).

Крім того, до позовної заяви додані докази направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів лише на Адресу 2 відповідача, тоді як відповідні докази за Адерсою 1 відповідача фактично до позовної заяви не додані.

За наведених обставин, у суду відсутні підстави вважати, що позивач виконав вимоги ч. 1 ст. 56 ГПК України та надіслав відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів за адресою місце проживання відповідача.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Таким чином, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущеного порушення, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду з відповідною позовною заявою, слід врахувати, що відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Керуючись п.п. 2, 3, 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега