Рішення № 34706354, 11.11.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 листопада 2013 р. справа №903/1115/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплантеко", м. Луцьк

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Волинь", с. Сомин Турійського району

про стягнення 49 194 грн. 25 коп.

Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Мартинюк О.М. - директор

від відповідача: не з'явились

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Агроплантеко" звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Волинь" 49 194,25 грн., в тому числі 45 000 грн. заборгованості по оплаті відпущеного на виконання умов укладеного між сторонами договору №82 від 23.07.2013р. у липні місяці 2013 року товару, 865,48 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період прострочення платежів з 01.09.2013р. по 24.10.2013р., а також 3 328,77 грн. п'ятидесяти відсотків річних, нарахованих за період з 01.09.2013р. по 24.10.2013р.

Ухвалою суду від 28.10.2013р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Присутня в судовому засіданні представник позивача, надавши на вимогу суду витребувані документи, пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримала та просить суд задовольнити позов в повному об'ємі, поклавши на ТзОВ "АПК Волинь" обов'язок відшкодування ТзОВ "Агроплантеко" понесених товариством у зв'язку з поданням позову до суду витрат. В обгрунтування пред'явленого позову представник посилається на укладення між сторонами договору поставки, відпуск позивачем згідно умов угоди відповідачу засобів захисту рослин, їх отримання товариством "АПК Волинь" та не проведення будь-яких розрахунків по оплаті товару, існування у боржника заборгованості в розмірі 45 000 грн., нарахування у зв'язку з цим сум пені та процентів річних. Заборгованість відповідача на суму 45 000 грн. станом на день розгляду справи судом підтверджується позивачем шляхом надання довідки від 11.11.2013р. №81 (а.с. 17).

Відповідачем всупереч вимогам суду не було представлено витребуваних документів та письмових пояснень, не направлено в судове засідання свого представника, хоча про день та час розгляду справи в суді сторона повідомлялась належним чином (примірник ухвали про порушення провадження у справі направлявся за юридичною: Турійський район с. Сомин, адресою ТзОВ "АПК Волинь" рекомендованою кореспонденцією та був вручений відповідачу 01.11.2013р. про що свідчить відповідне поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції - а.с. 16).

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що у відповідності до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із наступними змінами) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Наданим в судовому засіданні представником позивача Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №842191 від 08.11.2013р. (а.с. 19-20) підтверджується те, що товариство з обмеженою відповідальністю "АПК Волинь" з ідентифікаційним кодом (код ЄДРПОУ) 33414960 зареєстроване в якості суб'єкта господарської діяльності 16.05.2005р. за адресою: 44810 Волинська область, Турійський район, с. Сомин, станом на 08.11.2013р. відомості стосовно перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, перебування в процесі припинення відсутні.

Присутній в судовому засіданні представник ТзОВ "Агроплантеко" з приводу розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ: 23 липня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агроплантеко", м. Луцьк (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "АПК Волинь", с. Сомин Турійського району (Покупець) було укладено договір поставки №82 (а.с. 8) згідно з умовами котрого ТзОВ "Агроплантеко" було взято на себе зобов'язання щодо поставки (передачі у власність) відповідачу товарів (засобів захисту рослин) у визначених між сторонами асортименті та кількості, а товариством "АПК Волинь", в свою чергу, зобов'язання відносно прийняття товару та здійснення його оплати у визначеному угодою порядку.

На виконання умов договору позивачем згідно видаткової накладної №222 від 23.07.2013р. (а.с. 9) було відпущено ТзОВ "АПК Волинь" засобу захисту рослин "Ураган форте" в кількості 600 літрів загальною вартістю 45 000 грн.

Відпуск позивачем та подальше отримання відповідачем визначеної кількості товару підтверджується також долученою до матеріалів справи (а.с. 10) довіреністю серії АБВ №008836 від 23.07.2013р., виписаною ТзОВ "АПК Волинь" на отримання засобів захисту рослин "Ураган форте" в кількості 600 літрів від ТзОВ "Агроплантеко" на ім'я Біднюка Сергія Миколайовича.

На вимогу господарського суду представником позивача в судовому засіданні було надано для огляду оригінали зазначеного вище договору поставки, видаткової накладної та довіреності.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Судом встановлено, що зазначена вище видаткова накладна на відпуск товариством "Агроплантеко" відповідачу товару та його отримання ТзОВ "АПК Волинь" підписана уповноваженими представниками сторін, скріплена відтисками печаток господарюючих суб'єктів, містить в собі всі визначені чинним законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображає зміст та обсяги здійсненої сторонами на її підставі, згідно умов підписаного договору поставки №82 від 23.07.2013р. господарської операції.

Пунктами 5.1-5.3 договору від 23.07.2013р. №82 сторонами було передбачено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатку та/або в рахунку-фактурі, що може виписуватися продавцем. Товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті. Оплата проводиться наступним чином: 100% вартості товару, відпущеного згідно договору, оплачується в строк до 01 вересня 2013 року.

Проте, ТзОВ "АПК Волинь" взяті на себе згідно договору №82 від 23.07.2013р. зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті відпущених засобів захисту рослин не виконало, їх вартість в строк до 01.09.2013р. не оплатило у зв'язку з чим заборгувало ТзОВ "Агроплантеко" 45 000 грн.

Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для звернення останнього до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що в даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір поставки №82 від 23.07.2013р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу засобів захисту рослин, їх отримання ТзОВ "АПК Волинь" та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 45 000 грн. Сума боргу повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому випадку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку пунктом 8.2 договору №82 від 23.07.2013р. сторонами було визначено, що у випадку порушення термінів або умов оплати товару покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідний період прострочення платежу, від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу за кожен день прострочення розрахунку.

Отже, сторони у п. 8.2 договору №82 визначили можливість нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за невиконання покупцем умов договору щодо строків оплати вартості товару. Зазначений договір недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 8.2 не визнавався. Відповідач зобов'язання щодо оплати товару не виконав, тому сплата пені є його договірним зобов'язанням.

Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочення відповідачем оплати отриманих товарно-матеріальних цінностей, позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми основної заборгованості 45 000 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з ТзОВ "АПК Волинь" пені в розмірі 865,48 грн., нарахованої з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та умов п. 8.2 договору №82 від 23.07.2013р. за період прострочки платежів з 01.09.2013р. по 24.10.2013р.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що положеннями п. 8.2 договору поставки №82 від 23.07.2013р. сторонами був визначений обов'язок покупця, у випадку прострочення термінів або умов оплати товару, сплатити продавцю 50% річних від простроченої суми.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та з врахуванням положень п. 8.2 угоди від 23.07.2013р. було нараховано відповідачу 3 328,77 грн. п'ятидесяти процентів річних за період прострочки платежів з 01.09.2013р. по 24.10.2013р.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 865,48 грн., а також п'ятидесяти процентів річних в розмірі 3 328,77 грн., перевіривши методику та періоди нарахування позивачем цих сум, суд вважає, що останні підставні, є арифметично вірними, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному об'ємі за рахунок ТзОВ "АПК Волинь".

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230-232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 527, 546, 549, 599, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Волинь" (Турійський район, с. Сомин, код ЄДРПОУ 33414960) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплантеко" (м. Луцьк, вул. Ранкова, 26а, код ЄДРПОУ 38009502) 45 000 грн. заборгованості, 865,48 грн. пені та 3 328,77 грн. п'ятидесяти процентів річних, а всього 49 194,25 грн., 1 720,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Суддя В. А. Войціховський

Повне рішення

складено

11.11.2013р.