Ухвала суду № 34706048, 02.10.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/3002/13 02.10.2013 02.10.2013 02.10.2013

Провадження №22-ц/784/2512/13

Провадження № 22ц-784/2512/13 Головуючий у 1-й інстанції Рум'янцева Н.О.

Категорія 34 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Ухвала

Іменем України

02 жовтня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Данилової О.О.,

при секретарі Яценко Л.В.,

за участю:

- позивача ОСОБА_2,

- відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2013 року

за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3

про

відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позивач зазначав, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. В ніч з 07 грудня на 08 грудня 2011 року з вини відповідача, який проживає поверхом вище, відбулося залиття його квартири.

Внаслідок цього йому заподіяно матеріальну та моральну шкоду.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача 27 549 грн. матеріальної шкоди, 6 000 грн. моральної шкоди та судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 4 876 грн. майнової шкоди та 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідач проживає у квартирі № АДРЕСА_2 у тому ж будинку. В ніч з 7 на 8 грудня 2011 року внаслідок розриву водопровідного шлангу в крані, який змішує гарячу та холодну воду на кухні, у квартирі № АДРЕСА_2, що знаходиться поверхом вище ніж квартира позивача, квартира останнього була затоплена.

За загальними правилами, встановленими ст. ст. 1166,1167 ЦК України, для відшкодування шкоди необхідно: наявність самої шкоди, неправомірність дій (бездіяльності) особи, що її заподіяла, за умови, що її дії були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, та є вина зазначеної особи.

Судом встановлено і не оспорюється відповідачем, що залиття квартири ОСОБА_2 відбулося внаслідок несправності санітарно-технічного обладнання в його квартирі, де на той час він проводив ремонтні роботи. Тобто, між настанням шкоди майну позивача і винними діями відповідача є причинно-наслідковий зв'язок, а тому суд вірно вважав, що є передбачені законом підстави для покладення на відповідача обов'язку з відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири ОСОБА_2

Визначаючи розмір майнових збитків у 4 876 грн., суд обгрунтовано виходив із висновку будівельно - технічної експертиз від 29 квітня 2013 року , складеного спеціалістом, щодо вартості відновлювального ремонту, а також із витрат на його проведення.

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи і, зокрема: актом обстеження квартири, складеним 09 грудня 2011 року комісією в складі голови правління ОСББ, сантехніка ОСББ, позивача та старшого під'їзду та актом ОСББ від 08 грудня 2011 року, з якого вбачається, що затоплення квартири позивача відбулося внаслідок прориву шлангу в крані, який постачає холону та гарячу воду на кухні. В подальшому кран і шланг було демонтовано сантехніком ОСББ у зв'язку з неможливістю його подальшої експлуатації.

Доводи відповідача стосовно того, що його вина у спричинені позивачу майнових збитків та моральної шкоди не доведена, безпідставні, оскільки спростовуються наявними у справі доказами. До того, ж відповідач в порушення вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України не довів відсутності своєї вини у залитті квартири ОСОБА_2

Щодо заперечень в апеляційній скарзі стосовно доведеності факту заподіяння моральної шкоди, то з матеріалів справи вбачається, що внаслідок пошкодження квартири позивачі вимушені докладати зусиль для відновлення її становища, що свідчить про наявність моральної шкоди, розмір якої суд визначив з урахуванням обставин справи відповідно до положень ст.. 23 ЦК України.

Не підлягають задоволенню доводи ОСОБА_3 і стосовно безпідставності стягнення на користь ОСОБА_2 витрат, пов'язаних з проведенням експертизи по справі розмір яких склав 135 грн. 07 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені витрати на проведення висновку спеціаліста від 20 січня 2012 року в розмірі 675 грн. 36 коп., які відповідно до розміру задоволених позовних вимог були стягнуті судом.

За такого колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді