Постанова № 34703479, 29.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 жовтня 2013 року 12:14 № 826/10496/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Паньківі В.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Естейт Менеджмент"до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000019156 від 20.03.2013р.за участю представників сторін:

від позивача: Саднік О.А.

від відповідача: Іващенко О.С.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29.10.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Естейт Менеджмент", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби №0000019156 від 20 березня 2013 р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягає скасуванню.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що в ході перевірки встановлено, що Позивачем не знаходиться за юридичною адресою, а тому, в діях Податкового органу відсутні порушення норми законодавства при прийнятті спірного рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Юкрейн Естейт Менеджмент" залишку від'ємного значення по декларації з ПДВ за грудень 2012 року. За результатами перевірки складено Акт від 06.03.2013 року №19/15.6/37814605 (надалі - Акт перевірки).

В акті перевірки зазначено наступні порушення вимог законодавства: пп. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України № 2755- VІ від 02.12.2010 р. в результаті чого було завищено залишок від'ємного значення суми податку на додану вартість (р.24 Декларації з ПДВ за грудень 2012 року) за грудень 2012 року на суму 5 221 518,00 грн.

Податковим органом на підставі Акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.03.2013 року №0000019156, яким за позивачем зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 5 221 518,00 грн.

Не погоджуючись з прийняти податковим повідомленням-рішенням Позивачем було подано скаргу до ДПС у м. Києві, за результатом розгляду скарги ДПС у м. Києві 31.05.2013 р. №628/10/12-1-03 було прийнято рішення, яким було залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 19.02.2013 року було прийнято Наказ №543 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ "Юкрейн Естейт Менеджмент" залишку від'ємного значення по декларації з ПДВ за грудень 2012 року.

У відповідності до Довідки про неможливість вручення копії наказу та пред'явлення направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 19.02.2013 року №7/15.6/37814605 встановлено, що направлення від 19.02.2013 року №78/15-6 та копію наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 19.02.2013 року №543 не вручено, оскільки ТОВ «Юкрейн Естейт Менеджмент» за вказаною юридичною та фактичною адресою не знаходиться.

Вищезазначена довідка засвідчена печаткою Українського товариства охорони природи (п.н. 00020221) із зазначенням, що ТОВ «Юкрейн Естейт Менеджмент» серед орендарів та власників підприємства за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 5-Б, офіс 21 не значиться.

Згідно до Довідки про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №66/01/07-06/30 від 04.03.2013 року місцезнаходження платника податків не встановлено та/або встановлено, що суб'єкт господарювання зареєстрований на осіб, які до діяльності юридичної особи або фізичної особи-підприємця жодного відношення не мають.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ «Юкрейн Естейт Менеджмент» було подано до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС податковою декларацією з ПДВ (вх. № 9084859598 від 16.01.2013 року) за грудень 2012 року, та додатками: сума залишку від'ємного значення різниці (р. 24 податкової декларації з ПДВ) між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, складає: жовтень 2011 року 5 221 518 грн.

Між ТОВ «Траст Фінанс» (Продавець) та ТОВ «Юкрейн Естейт Менеджмент» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 19.09.2011р.

Згідно вказаного договору Продавець передав у власність Покупцю нежилий будинок - торгівельний комплекс «РЕНО» з СТО (літ. А) загальною площею - 4077,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 16-а, а Покупець його прийняв та зобов'язується сплатити за нього грошову суму згідно умов цього Договору.

Об'єкт належить Продавцю на підставі Дублікату Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, що виданий 17.08.2011 року. Дублікат виданий замість втраченого договору про задоволення вимог Іпотеокдержателя.

Відповідно ст. 3 Договору, продаж об'єкту вчинено за 34 098 417 гривень з ПДВ, в тому числі ПДВ 5 683 069, 51 грн.

Для підтвердження взаємовідносин, керівнику підприємства ТОВ «Траст Фінанс» направлено запит «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» №7881/10/15.610 від 18.02.2013 року, згідно з отриманою відповіддю від керівника підприємства взаємовідносини між підприємствами підтверджено, а також надана інформація про те, що ТОВ «Траст Фінанс» не було першим власником нежитлового приміщення, згідно до договору про задоволення вимог Іпотекодержателя б/н від 23.02.2011 року між ТОВ «Київагроленд-1» та ТОВ «Траст Фінанс» (п.н. 36520660), було передано на оплатній умові у власність нежилий будинок - торгівельний комплекс «Рено» з СТО.

У зв'язку з отриманням інформації від ТОВ «Траст Фінанс», керівнику підприємства ТОВ «Київагроленд-1» направлено запит «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» №9547/10/15.610 від 28.02.2013 року, щодо підтвердження взаємовідносин між підприємством та ТОВ «Траст Фінанс» (п.н. 36520660) по 2 ланцюгу постачання з ТОВ «Юкрейн Естейт Менеджмент» нежилого будинку - торгівельного комплексу «Рено» з СТО загальною площею 4077,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, б. 16-а. На момент складання акту перевірки відповіді не отримано.

Крім того, згідно з автоматизованою базою співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПС України встановлено розбіжність між ТОВ «Траст Фінанс» та ТОВ «Київагроленд-1» на загальну суму ПДВ у розмірі 5 647 000,00 грн. у періоді березень 2011 року. До ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС було направлено запит «Щодо проведення зустрічної звірки» №4259/7/15.6-11 від 28.02.2013 року між ТОВ «Траст Фінанс» (п.н. 36520660) та ТОВ «Київагроленд-1» (п.н. 35759878) по 2 ланці постачання з ТОВ «Юкрейн Естейт Менеджмент» (п.н. 37814605) у зв'язку із наявністю розбіжностей. На момент складання акту перевірки відповіді не отримано.

Позивач зазначає що Відповідач прийшов до неправомірних висновків в акті перевірки, оскільки Позивач знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 5-Б, офіс 21 та надав суду договори оренди та платіжні доручення.

З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем (Орендар), з одного боку, та Українським товариством охорони природи (Орендодавець), з іншого боку, було укладено договір №17 оренди нежитлових приміщень від 10.08.2011 р.

У відповідності до п. 1.1 вищезазначеного Договору, Орендодавець передає, а Орендар отримує в користування нежитлове приміщення, назване в подальшому - приміщення, що орендується по вул. Анрі Барбюса, буд. 5-Б, загальною площею 10 кв. метрів (кімната 21). Строк оренди з 10 серпня 2011 р. до 09 серпня 2012 р. Договір набуває законної сили з 10 серпня 2011 р.

Згідно п.4.5 Договору №17, своєчасно сплачувати орендодавцю кошти в сумі 10 гривень за квадратний метр наданої площі (згідно Доповнення до Договору): за надану в користування площу до десятого числа кожного поточного місяця; за комунальні послуги минулого місяця у цей же термін.

Позивач зазначає, що ним сплачувалася орендна плата в повному обсязі та робить посилання на платіжне доручення №9 від 16.09.2011 р.

Крім того, між Позивачем (Орендар), з одного боку, та Українським товариством охорони природи (Орендодавець), з іншого боку, було укладено договір №17/1 оренди нежитлових приміщень від 10.08.2012 р.

У відповідності до п. 1.1 вищезазначеного Договору, Орендодавець передає, а Орендар отримує в користування нежитлове приміщення, назване в подальшому, приміщення, що орендується по вул. Анрі Барбюса, буд. 5-Б, загальною площею 10 кв. метрів (кімната 21). Строк оренди з 10 серпня 2012 р. до 09 серпня 2013 р. Договір набуває законної сили з 10 серпня 2012 р.

Згідно п.4.5 Договору №17/1, сплатити одним платежем орендодавцю кошти в сумі 5000,00 гривень за весь період оренди наданої площі, включаючи податок на додану вартість (згідно Доповнення до Договору); за комунальні послуги минулого місяця до десятого числа кожного поточного місяця.

Згідно п. 1, п. 2 Доповнення до Договору №17/1, зазначено, орендна плата за даним Договором встановлюється у розмірі 5000,00 грн. за весь період оренди площі, що орендується, включаючи податок на додану вартість. Орендар, крім цього, у встановлені строки за окремими рахунками сплачує абонентну плату за окремий телефон, вартість міжміських розмов, а також відшкодування витрат по утриманню приміщення (опалення, освітлення, прибирання території, тощо).

Також, між Позивачем (Орендар), з одного боку, та Українським товариством охорони природи (Орендодавець), з іншого боку, було укладено договір №18 оренди нежитлових приміщень від 10.06.2013 р.

У відповідності до п. 1.1 вищезазначеного Договору, Орендодавець передає, а Орендар отримує в користування нежитлове приміщення, назване в подальшому, приміщення, що орендується по вул. Анрі Барбюса, буд. 5-Б, загальною площею 10 кв. метрів (кімната 21). Строк оренди з 10 серпня 2013 р. до 31 грудня 2013 р. Договір набуває законної сили з 10 червня 2013 р.

Згідно п.4.5 Договору №18, сплатити одним платежем орендодавцю кошти в сумі 5000,00 гривень за весь період оренди наданої площі, включаючи податок на додану вартість (згідно Доповнення до Договору); за комунальні послуги минулого місяця до десятого числа кожного поточного місяця.

Згідно п. 1, п. 2 Доповнення до Договору №17/1, зазначено, орендна плата за даним Договором встановлюється у розмірі 5000,00 грн. за весь період оренди площі, що орендується, включаючи податок на додану вартість. Орендар, крім цього, у встановлені строки за окремими рахунками сплачує абонентну плату за окремий телефон, вартість міжміських розмов, а також відшкодування витрат по утриманню приміщення (опалення, освітлення, прибирання території, тощо).

Позивачем надано суду копії платіжних доручень №241 від 21.03.2013 р. (оплата здійснена 22.03.2013 р.) та № 288 від 14.06.2013 р. про оплату оренди приміщення.

Крім того, Суд звертає увагу, що проплати по Договорам оренди були здійсненні після перевірки та складання Акту перевірки (від 06.03.2013 р.) та Довідки про відсутність Товариства за адресою вул. Анрі Барбюса, буд. 5-Б.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Позивачем комунальних послуг за весь період оренди приміщення, що прямо передбачено п. 4.5 вищезазначених Договорі, що в свою чергу ставить під сумнів про знаходження Позивача за адресою вул. Анрі Барбюса, буд. 5-Б.

Також, суд звертає увагу, що згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. Разом з тим, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до вимог, встановлених абз. 2 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Пунктом 86.1 цієї статті Кодексу передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Згідно з пунктом 86.7 вказаної статті Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Системний аналіз вищезазначених правових норм дозволяє стверджувати про те, що законодавцем наділено платника податків необхідним механізмом захисту своїх прав від можливих незаконних дій співробітників контролюючого органу. Разом з тим, на платника податків також покладено обов'язок надання документів, необхідних для здійснення перевірки та чітко встановлено наслідки невиконання цього обов'язку - зокрема, застосування фінансової відповідальності.

Вищезазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки, як відсутні. Акт містить визначення про те, що позивачем первинних бухгалтерських документів до перевірки не надано, натомість, позивачем Акт перевірки було отримано, що ним не заперечується та підтверджується копією конверту від 06.03.2013 р. та заперечень з первісною документацією Позивачем Податковому органу надано не було.

Стаття 138 розділу ІІІ ПК України передбачає, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Оскільки відповідачу не було надано жодного первинного бухгалтерського документу під час перевірки, судом вбачається правомірним висновок відповідача про порушення позивачем вищезазначених норм Податкового кодексу України щодо обов'язкового підтвердження витрат та податкового кредиту первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання) роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.

Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Визначаючи права та обов'язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб'єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентом носять реальний характер, а отриманий товар (нежитлові приміщення) використані в межах господарської діяльності.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкове повідомлення-рішення прийнято з урахуванням всіх обставин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук