Рішення № 34702712, 29.10.2013, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, 62203, смт Золочів, вул. Комсомольська, 13, inbox@zl.hr.court.gov.ua, (05764) 5-01-93

Справа № 622/771/13-ц р.

2/622/424/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2013 року Золочівський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого - судді Шабас О.С.,

при секретарі Цилюрик Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Золочів цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2013р. Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до Золочівського районного суду Харківської області з вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 1310, 53 гривень заборгованості по кредитному договору № 003-20171-151207 від 15.12.2007р. та 229,40 гривень судових витрат.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що 15.12.2007р. між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (надалі ПАТ «Дельта Банк»), який є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 003-20171-151207 (надалі Договір). Відповідно до умов Договору відповідачу було відкрито відновлювальну відкличну кредитну лінію, відкрито картковий рахунок та надана платіжна картка з кредитним лімітом 3000 гривень. За умовами Договору відповідач був зобовязаний щомісяця в строки визначені Правилами здійснення операцій за картковими рахунками здійснювати погашення кредиту, процентів за користування, пені у разі порушення строків сплати. Відповідач прийняті на себе зобовязання не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 1310,53 гривень, що складається з 408,19 гривень тіла кредиту, 348,48 гривень заборгованості за відсотками, 553,86 гривень заборгованості за комісіями. Добровільно виниклу заборгованість відповідач повернути відмовляється, в звязку з чим позивач був змушений звернутися до суду, сплативши судовий збір 229 гривень 40 копійок.

Представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності від 12.12.2011р., в судове засідання 29.10.2013р. не зявилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. У позові ОСОБА_2 зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить справу розглянути за відсутності представника ПАТ «Дельта Банк», не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 29.10.2012 р. зявився, пояснив суду, що проти задоволення позову заперечує у повному обсязі, вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 15.12.2007р. між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (надалі ПАТ «Дельта Банк»), який є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 003-20171-151207.

Відповідно до умов п. 1.2, 1.3 Договору ПАТ «Дельта Банк» відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок, випустив та надав платіжну картку та пін-код до неї, та зобовязався здійснювати її обслуговування на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку №1 до Договору та в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками. ПАТ «Дельта Банк» надав відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної Кредитної лінії на загальну суму 30 000 гривень та на день укладання договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000 гривень. Згідно п. 1.5 Договору кошти кредитної лінії та власні кошти відповідача повинні були використовуватися для розрахунків за товари та послуги, що ним придбаваються у субєктів господарювання, та зняття готівки, виконання відповідачем своїх зобовязань перед позивачем та вчинення інших операцій, які не заборонені діючим законодавством(а.с.5-6).

Частина 1 ст. 1054 ЦК України надає поняття кредитного договору, так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до Тарифів на обслуговування платіжних карток Visa Класичний Відповідач зобовязаний був щомісяця погашати частину заборгованості у вигляді Обовязкового мінімального платежу, який складається з: частки обовязкового погашення тіла кредиту, нарахованих процентів за кредит (тариф 1.1.1), плати за обслуговування (тариф 1.2 та 1.3), овердрафту (тариф 1.1.3), плати за прострочення заборгованості (тариф 3.1) та суми заборгованостей минулих періодів (а.с.7). ПАТ «Дельта Банк» в свою чергу зобовязався надати відповідачу кредитні кошти у повному обсязі.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 526 ЦК України визначає загальні умови виконання зобов'язання, так, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк.

ПАТ «Дельта Банк» видав відповідачу кредитні кошти шляхом їх перерахування на картковий рахунок відповідача та в період з 17.12.2007р. по 19.09.2008р. ОСОБА_1 були здійснені операції по зняттю готівки.

З лютого 2010р. в порушення вимог Договору ОСОБА_1 прийняті на себе зобовязання по своєчасному поверненню кредитних коштів та сплати процентів не виконував, внаслідок чого у нього перед ПАТ «Дельта Банк» утворилась заборгованість.

Як вбачається зі змісту Договору жодним пунктом самого Договору чи додатку до нього не було визначеного кінцевого строку повернення кредиту.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає на пропуск позивачем строку позовної давності, на доказ чого ним надано Досудову вимогу, що була ним отримана від позивача, ще у 2010 році. Так, зокрема у вимозі зазначається, що ОСОБА_1 допущено систематичне порушення взятих на себе зобовязань по договору № 003-20171-151207 укладеного 15.12.2007р. між ним та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта». Внаслідок порушення зобовязань у ОСОБА_1 перед банком виникла заборгованість у сумі 953,29 гривні, що складається з 408,19 гривень тіла кредиту. 78,54 гривень відсотків, 123,93 комісій, 342,63 штрафних санкцій. Зазначено, що ПАТ «Дельта Банк» буде змушений звернутися до суду з відповідним позовом, але ОСОБА_1 може скористатися альтернативною пропозицією щодо врегулювання питання боргу.

З наданого суду розрахунку суми позову вбачається, що останній раз ОСОБА_1 за Договором № 003-20171-151207, за період з 01.02.2010р. по 26.02.2010р., було здійснено платіж у сумі 610 гривень. З того часу та до дня розгляду справи у суді інших сплат за Договором відповідачем не проводилося.

У відповідності ст. 253 ЦК України перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи останнє здійснення платежу відповідачем у лютому 2010р. суд вважає початком перебігу строку позовної давності для ПАТ «Дельта Банк» 01 березня 2010 року, коли ОСОБА_1 перестав виконувати свої зобовязання за Договором, про що банку було відомо, та він набув права на звернення до суду з відповідним позовом. Проте ПАТ «Дельта Банк» скористався своїм правом на судовий захист лише 25 червня 2013 року, тобто зі спливом трирічного строку позовної давності.

Одночасно суд бере до уваги, що позов розглядається, як того просив представник позивача, за його відсутності та на підставі наданих доказів, проте в позові відсутні будь-які посилання на причини пропуски строку позовної давності та поважність причин такого пропуску.

Частиною 3 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи обставини викладені вище, суд вважає, що в задоволенні позову повинно бути відмовлено в зв'язку зі спливом строку позовної давності, оскільки про її застосування заявив відповідач до винесення судом рішення, а підстав для визнання поважними причин пропуску позовної давності судом не встановлено. Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, не підлягають відшкодуванню судові витрати.

Керуючись вказаними нормами та ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Шабас О. С.,