Ухвала суду № 34702194, 22.08.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

22.08.2013 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів

головуючого Дідика В. М.,

суддів Дворніченка В. І., Животова Є. Г.;

за участю прокурора - Андришина О. В.;

підсудніх - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

захисників - ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями обвинувача - старшого прокурора відділу прокуратури Закарпатської області, представника потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - ОСОБА_10 та представника цивільного позивача ТОВ «СТС» генерального директора цього підприємства ОСОБА_11 на постанову Мукачівського міськрайонного суду від 22 березня 2013 року.

Цією постановою справу щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 289 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Мукачева, мешканця АДРЕСА_2, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого 30.05.2003 року за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням впродовж іспитового строку тривалістю 1 рік, 14.05.2007 року за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі, на підставі ст. 107 КК України 17.12.2008 року звільнений від відбування покарання з не відбутим строком 3 роки 3 місяці 10 днів, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 289 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Мукачева, мешканця АДРЕСА_3, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, непрацюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця с. Бистриця Мукачівського району, мешканця АДРЕСА_4, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_13, м. Мукачева, мешканця АДРЕСА_5, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, судимого 23.11.2000 року за ч. 3 ст. 142 КК УРСР, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,

повернуто прокурору для проведення додаткового розслідування.

Органом досудового слідства встановлено, що ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_12 та ОСОБА_2 в ніч на 03 травня 2010 року умисно, таємно, шляхом проникнення з підсобного приміщення готельного комплексу «Фантазія» в с. Поляна по вул. Жовтневій, 30 «А», Свалявського району, викрали належний ОСОБА_13 квадроцикл марки «Honda Rincon 650», чим завдали йому матеріальної шкоди на 45 201 грн.

В ніч на 17 серпня 2010 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з організованою групою осіб з ОСОБА_2, умисно, таємно, повторно, з подвір'я будинку АДРЕСА_6, викрали належний ОСОБА_14 квадроцикл марки «Kawasaki ZX-6R», чим завдали йому матеріальної шкоди на 67 073 грн. 50 коп.

В ніч на 18 червня 2010 року ОСОБА_1 в складі організованої злочинної групи з ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_3 та невстановленою слідством особою, умисно, таємно, повторно, шляхом проникнення до тимчасової споруди ТОВ «СТС» в с. Т. Поляна Перечинського району, викрали квадроцикли належні ОСОБА_8 марки «Bombardier Outlander 650 MAX XT», вартістю 88 000 грн., ОСОБА_9 марки «Bombardier Outlander 400 MAX», вартістю 56 00 грн., ТОВ «СТС» марки «Yamaha Grizzly», вартістю 21 000 грн., чим завдали потерпілим та підприємству матеріальної шкоди на вказані суми.

В ніч на 23 червня 2010 року ОСОБА_1 в складі організованої групи з ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, умисно, таємно, повторно, шляхом проникнення з гаражного приміщення комплексу для відпочинку ТОВ «Воєводино» в с. Т. Пасіка Перечинського району, викрали належний ОСОБА_15 квадроцикл марки «Bombardier Outlander 800 MAX XT» та 3 квадроцикли марки «Suzuki LT-A-500F», чим завдали їй матеріальної шкоди на 580 000 грн.

Повертаючи справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти і неправильності досудового слідства, суд в постанові зазначив, що факт участі підсудних у вчиненні даних злочинів підтверджується виключно показами підсудного ОСОБА_12, який у зв'язку з ухиленням від суду в судовому засіданні не допитувався.

Його показання дані ним під час досудового слідства є суттєвими оскільки він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП України з накладенням стягнення у вигляді 10 діб арешту і в цей же день 22 жовтня 2010 року він звертається, почергово з 4 явками з повинною, про кожному епізоду крадіжки квадроциклу окремо, і в цей же день щодо нього слідчий обирає запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Незважаючи, що ОСОБА_12 повинен відбувати адміністративне стягнення з ним проводяться слідчі дії в Свалявському, Перечинському та в Мукачеві і всі слідчі райвідділів обирають щодо ОСОБА_12 запобіжний захід підписку про невиїзд, а слідчим УМВС в Закарпатській області, декілька разів. Таким чином суд констатує, що слідчий збирав докази з порушеннями гарантованими конституцією прав людини.

Крім цього незважаючи на те, що ОСОБА_12 неодноразово судимий за скоєння тяжких злочинів ніде не працює обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину в складі організованої групи, органом досудового слідства, щодо нього обрано запобіжний захід підписки про невиїзд з місця проживання - яке не зареєстровано! І протягом двох років його місце знаходження органами досудового слідства не встановлено.

Виділення щодо нього кримінальної справи в окреме провадження суперечить вимогам ст. 26 КПК України (1960 р.)

Що стосується роздруківок оператора мобільного зв'язку МТС та вказані номери телефонів в плані доказів нічого не дають оскільки відсутні дані хто ними користувався і де ці телефони знаходились під час скоєння злочинів, інформації не несуть. І враховуючи, що відповідно до вимог ст. 16-1 КПК України (1960 р.) суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати функції обвинувачення чи захисту, судом вмотивовано про необхідність повернення справи на додаткове досудове слідство із-за неповноти та неправильності такого.

В апеляціях: прокурор порушує питання про скасування постанови та направлення справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду та обрати щодо підсудних запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Посилається на те, що судом порушено права потерпілих які були позбавлені можливості висловитись у судових дебатах щодо повернення кримінальної справи на додаткове розслідування. Вказані судом порушення діяльності досудового слідства не спростовують доказової бази, а хіба-що тягнуть за собою дисциплінарне стягнення.

Представник потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та цивільний позивач ТОВ «СТС» також просять в апеляціях постанову судді скасувати, посилаючись на порушенні права потерпілих, вказують на те, що про час і місце розгляду справи повідомлявся періодично.

Також просить змінити щодо підсудних запобіжний захід на тримання під вартою.

Апеляційний суд заслухав доповідь судді, промову прокурора на підтримання апеляційної скарги, пояснення підсудних та їх захисників, які заперечили проти апеляційної скарги обвинувача та потерпілих, перевірив матеріали справи, обговорив доводи сторін і приходить до переконання, що апеляції обвинувача, представника потерпілих та цивільного позивача не підлягають до задоволення з таких підстав.

Кримінальна справа повинна бути розслідувана з дотриманням основних положень досудового слідства, зазначених у главі 11 КПК України, шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, спрямованих на збирання, дослідження, перевірку, оцінку та використання доказів, необхідних для встановлення істини у справі та створення умов для здійснення правосуддя.

Змістом ст. 22, 64 КПК України досудове слідство в кримінальній справі повинно бути проведене у точній відповідності із законом - прокурор та слідчий повинні вжити всіх необхідних законом заходів для повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті що оправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність, час, місце, спосіб та інші обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, характер і розмір шкоди, заподіяної злочином.

Ці вимоги кримінально-процесуального закону органом досудового слідства не додержані.

Крім зазначеного в постанові суду першої інстанції, з матеріалів справи вбачається, що будучи допитаним в якості підозрюваного ОСОБА_12 дав наступні покази.

Так після викрадення квадроциклів із території комплексу «Шипіт», приблизно через місяць - півтора вони разом із ОСОБА_2 приїхали на зустріч до ОСОБА_1. На місті зустрічі крім них були присутні молоді люди, які як потім він дізнався були покупцями крадених квадроциклів з м. Чернівці. Приїхавши на місце зустрічі він побачив, що ці хлопці вже загружають квадроцикли в мікроавтобуси на яких вони приїхали. Крім квадроциклів зі слів ОСОБА_12 до мікроавтобусів було також загружено два спортивні мотоцикли, жовтого кольору, викраденні в м. Ужгороді.

Органом досудового слідства не дано юридичної оцінки та не перевірено цих показів ОСОБА_12 та не прийнято по ним процесуального рішення.

Також, в матеріалах кримінальної справи наявні роздруківки оператора мобільного зв'язку МТС по номеру НОМЕР_1 в період з 01.06 по 30.06 2010 року та з 16.08. по 08.08 2010 року вилучені в ході виїмок від 27.01.2011 року (т.1 а.с. 150-215, т.7 а.с. 35-114), а також надані послуги абонентам ПРАТ «МТС» з номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 в період з 01.06.2010 по 01.07.2010 (т.7 а.с. 115 - 242) для встановлення та відслідковування вказаних мобільних номерів в час та у місці скоєння злочину.

Однак матеріалами кримінальної справи належних доказів про те, хто саме з обвинувачених та в який період і в якому місці користувався названими номерами телефонів, де дані телефони знаходились в момент вчинення злочинів, інкримінованих підсуднім, не містять, а тому вважатися належними та допустимими такі докази не можуть, що говорить про неповноту досудового слідства.

Відповідно до ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» від 11.02.2005 року №2 суд має створити всі необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов'язків та здійснення наданих їм прав, та не в вправі перебирати на себе функції обвинувачення та захисту.

Зі змісту п. 8 цієї ж Постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК ( 1001-05 ) не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Досудове слідство, проведене по справі, не відповідає вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України, а висновки суду першої інстанції щодо неповноти досудового слідства, яка унеможливлює всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи, підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на законі.

Також апеляційний суд відмічає, що відповідно до положень ст.ст. 148, 150 КПК України, вимог ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини про необхідність дотримання розумних строків тримання особи під вартою, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при чому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час досудового слідства перебували під вартою, досить довгий час, понад двох років кожен. Враховуючи наведене та й те, що справа повертається на додаткове розслідування, а в справі містяться позитивні характеристики підсудніх та немає даних про те, що перебуваючи на волі вони будуть ухилятися від слідства та суду та перешкоджати встановлення істини по справі, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни підсуднім запобіжного заходу, а тому доводи апеляції представника потерпілих та цивільного позивача в цій частині відхиляються.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

апеляції старшого прокурора відділу прокуратури Закарпатської області, представника цивільних позивачів - ОСОБА_10 та цивільного позивача - залишити без задоволення, постанову Мукачівського міськрайонного суду від 22.03.2013 року, якою кримінальну справу щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, за ч. 2,3 ст. 289 КК України та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_16 за ч. 3 ст. 289 КК України повернуто прокурору для організації проведення додаткового розслідування - без змін.

Запобіжний захід щодо підсудніх ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_17, ОСОБА_4 та ОСОБА_16 залишити попередній - заставу.

Судді: