Постанова № 34701950, 05.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа№ 911/2612/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача - Кобзар Л.І. ( довір. б/н від 26.06.13);

Від відповідача - Шпортило Я.І. ( довір. №35-30-26 від 29.08.2013);

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

на рішення Господарського суду Київської області від 02.09.2013р.

у справі № 911/2612/13 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг»

до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

про стягнення 639 437,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.09.2013р. у справі №911/2612/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» 474 006 грн. 56 коп. безпідставно отриманих грошових коштів за генеральною угодою про комерційне виконання послуг з наземного обслуговування №02.1.1-14/23.30-91 від 20.09.2011р. та 9480,13 грн. судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що позивач безпідставно сплатив відповідачеві ПДВ за рахунками-фактурами, оскільки відповідно до ст. 195 Податкового кодексу України послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2013р. в частині задоволення позовних вимог на суму 474 006,56 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що згідно умов Генеральної угоди Товариство є кінцевим споживачем отриманих послуг і в свою чергу має договори з авіаперевізниками для виконання яких він включає послуги, отримані від ДП МА «Бориспіль», до складової частини власної послуги з наземного обслуговування повітряних суден, тобто здійснюється перехід права власності на такі послуги, а Товариство є посередником у наданні послуг. Фактичним видом діяльності Товариства є забезпечення обслуговування пасажирів, багажу, обслуговування на пероні та місцях стоянок повітряних суден. ДП МА «Бориспіль» з урахуванням ст.180 Податкового кодексу України, є платником податку на додану вартість.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

Між Державним підприємством „Міжнародний аеропорт „Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Аерохендлінг" (агент), 20.09.2011р. укладено генеральну угоду № 02.1.1-14/23.30-91 про комерційне виконання послуг з наземного обслуговування (обслуговування на пероні та місцях стоянок ПС)

Згідно з п. 1.1 генеральної угоди, ця угода встановлює порядок надання агентом послуг перевізникам з обслуговування на пероні та місцях стоянок повітряних суден. При цьому, під „послугами з обслуговування на пероні та місцях стоянок повітряних суден" сторони розуміють послуги наземного обслуговування згідно з Додатком А до Стандартної угоди ІАТА від січня 2008 року.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. угоди, угода набирає чинності з 31 жовтня 2011 року та діє по 31 жовтня 2012 року включно. Всі зміни та доповнення до угоди дійсні, якщо вони виконані в письмовій формі і підписані уповноваженими на це представниками обох сторін.

До генеральної угоди № 02.1.1-14/23.30-91 від 20.09.2011р. сторонами укладено додаткові угоди № 1 від 20.09.2011р. та № 2 від 30.10.2011р.

У додатковій угоді № 2 від 30.10.2011р. сторони встановили перелік послуг з наземного обслуговування, які аеропорт буде надавати агенту при обслуговуванні агентом кожного рейсу авіакомпанії ПАТ „Авіакомпанія „Міжнародні авіалінії України", який виконується повітряним судном AN 148, F50.

Відповідно до п. 2.7 додаткової угоди №2, агент здійснює оплату за вищевказані послуги за місяць двома частинами. Оплата здійснюється на підставі рахунків, які виставляються за період з 01 по 15 число поточного місяця, в якому надаються послуги, до 20 числа цього ж місяця; за період з 16 по 31 число поточного місяця до 05 числа місяця, що настає за звітним. Датою отримання рахунку буде фактична дата його отримання, засвідчена підписом представника агента. Протягом 35-ти днів з дати отримання рахунку агент здійснює оплату в національній валюті України на вказаний поточний рахунок аеропорту.

Разом з рахунками агент отримує підписані з боку аеропорту акти приймання-здачі виконаних послуг. Підписані акти агент зобов'язаний повернути в бухгалтерію аеропорту протягом 5-ти банківських днів з дати їх отримання. Акти підписуються керівниками сторін або призначеними ним уповноваженими особами. У разі підписання актів не керівниками, сторони дають одна одній належним чином оформлені повноваження осіб, що підписують акти. Якщо протягом 5-ти банківських днів з дня одержання акт не буде повернено аеропорту, він вважається підписаним агентом.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.10.2012р. (а.с. 68-76), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2013р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2013р., у справі № 10/034-12 за позовом Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аерохендлінг" про стягнення 6 909 712,57грн., встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення 1 863 536,90грн. заборгованості, яка є фактично податком на додану вартість, нарахованого в розмірі 20% за послуги, які були надані за обслуговування міжнародних авіарейсів, задоволення не підлягають, стягнуто з відповідача на користь позивача 219 109,76грн. пені, 42 795,13грн. 3 % річних, 8 152,20грн. інфляційних втрат, 5 401,14грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідачем, на виконання умов угоди, за період з жовтня 2011 року по грудень 2011 року були надані послуги з наземного обслуговування, для оплати яких було складено та надано позивачу наступні рахунки-фактури: № 71/1425 від 09.12.2011р. на суму 1 296 575,76грн., включаючи 216 095,96грн. ПДВ; № 71/1397 від 22.11.2011р. на суму 1 370 007,60грн., включаючи 228 334,60грн. ПДВ; № 71/1376 від 31.10.2011р. на суму 177 456грн., включаючи 29 576 грн. ПДВ (а.с. 24, 27, 35), які були оплачені позивачем повністю, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 52-65).

В листопаді 2011р. відповідачем надані послуги з наземного обслуговування, для оплати яких було складено та надано позивачу рахунок - фактуру № 71/1467 від 22.12.2011р. на суму 1 292 587,20грн., включаючи 215 431,20грн. ПДВ (а.с.43). Позивач вказаний рахунок оплатив частково, сплативши відповідачеві 1 077 156грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.145-147). Не сплаченою залишилась сума ПДВ у розмірі 215 431,20грн.

Не приймаються до уваги доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що ДП МА «Бориспіль» з урахуванням ст. 180 Податкового кодексу України, є платником податку на додану вартість з огляду на наступне.

Предметом позову є вимога про стягнення 639 437,76грн. безпідставно отриманих грошових коштів за генеральною угодою про комерційне виконання послуг з наземного обслуговування № 02.1.1 - 14/23.30-91 від 20.09.2011р. з підстав ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу „в" підпункту 195.1.3. пункту 195.1. статті 195 Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції, зокрема: послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси.

До послуг з обслуговування повітряних суден, які виконують міжнародні рейси, відносяться послуги, які комплексно необхідні та безпосередньо пов'язані з виконанням міжнародного рейсу, а саме: - обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропорту (посадка-зліт повітряного судна, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, наднормативна стоянка повітряного судна); - послуги з наземного обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропортах; - оренда аеропортових приміщень у частині використання для обслуговування міжнародних рейсів (офіси, стійки реєстрації та інші службові приміщення, які орендуються авіаперевізниками, що виконують міжнародні рейси); - послуги персоналу з обслуговування повітряних суден.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки позивач безпідставно сплатив відповідачеві 474 006,56грн. ПДВ (216 095,96грн. ПДВ за рахунком-фактурою № 71/1425 від 09.12.2011р.; 228 334,60грн. ПДВ за рахунком-фактурою № 71/1397 від 22.11.2011р.; 29 576 грн. ПДВ за рахунком-фактурою № 71/1376 від 31.10.2011р. (а.с.24, 27, 35), які в силу положень ст. 195 Податкового кодексу України не повинен був сплачувати та які на момент судового розгляду справи відповідач позивачу не повернув, вимога позивача про стягнення з відповідача 474 006,56грн. безпідставно отриманих грошових коштів за рахунком-фактурою № 71/1425 від 09.12.2011р., за рахунком-фактурою № 71/1397 від 22.11.2011р.; та за рахунком-фактурою № 71/1376 від 31.10.2011р. підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Місцевим господарським судом також обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 165 431,20грн. безпідставно одержаного ПДВ, сплаченого на підставі рахунку - фактури № 71/1467 від 22.12.2011р., оскільки судом встановлено відсутність сплати позивачем відповідачеві суми ПДВ згідно рахунку - фактури № 71/1467 від 22.12.2011р.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.09.2013р. у справі №911/2612/13 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2612/13.

Повний текст постанови складено та підписано 11.11.2013р.

Головуючий суддя Пашкіна С.А.

Судді Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.