Рішення № 34701829, 04.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2541/13 04.11.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Агровестпостач»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькхлібопродукт»простягнення 98604,38 грн.Судді: Васильченко Т.В. (головуючий)

Ломака В.С.

Привалов А.І.

в присутності представників сторін:

від позивача:не з'явилися;від відповідача:Темборський А.З. керівник; від третьої особи:не з'явилися.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровестпостач» про відшкодування збитків в сумі 384224,04 грн., з яких 370844,02 грн. - сума передплати та 13380,02 грн. - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору купівлі-продажу №36 від 30.05.2012, укладеного між сторонами у справі, позивач сплатив відповідачу передплату за товар (зерно) в сумі 370844,02 грн., проте, останній зобов'язання з поставки товару не виконав, чим завдав позивачу збитки в розмірі суми передплати. Також, позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції в розмірі 13380,02 грн. за порушення строків поставки товару згідно п. 5.1 договору купівлі-продажу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2013 порушено провадження у справі та призначено до розгляду.

26.02.2013 відповідач, через відділ діловодства суду, подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив повністю, з огляду на те, що ним повністю виконано умови договору купівлі-продажу №36 від 30.05.2012.

28.02.2013 в судовому засіданні оголошено перерву до 11.03.2013 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

11.03.2013 відповідач подав уточнення до відзиву та заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що жито (зерно), яке є предметом договору купівлі-продажу, знаходиться на складі ТОВ «Хмельницькхлібопродукт» і відповідач направив відповідні вимоги цій особі про видачу позивачу жита, однак позивач всю кількість жита з невідомих причин не отримав.

12.03.2013 позивач, через відділ діловодства суду, подав додаткові обґрунтування до позовної заяви, в яких зазначив до сума, яка заявлена до стягнення, за своєю правовою природою є попередньою оплатою, яку він просить повернути в порядку ст. 693 ЦК України, у зв'язку з не поставкою у встановлений договором строк товару.

01.04.2013 відповідач в судовому засіданні подав схему та обґрунтовані пояснення щодо виконання договору купівлі-продажу жита №36 від 30.05.2012.

В судовому засіданні 01.04.2013, в зв'язку зі складністю справи, суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду даної справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 01.04.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/2541/13 у наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2013 прийнято справу №910/2541/13 до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Любченко М.О. та призначено розгляд справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2013 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькхлібопродукт» та відкладено розгляд справи.

28.05.2013 третя особа, через відділ діловодства суду, подала пояснення по справі та витребувані судом документи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.05.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/2541/13 у наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Блажівська О.Є., Босий В.П., у зв'язку з перебуванням суддів: Любченко М.О., Ломаки B.C. у відрядженні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2013 справу № 910/2541/13 в порядку ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Блажівська О.Є., Босий В.П. та призначено розгляд справи.

В судовому засіданні 28.05.2013 суд ухвалив прийняти заяву позивача про зменшення позовних вимог, оскільки вона не порушує прав та обов'язків сторін у даній справі, у зв'язку з чим нова ціна позову складає 98604,38 грн.

19.06.2013 суддя Блажівська О.Є. звернулась до Голови господарського суду міста Києва із заявою про вивід її зі складу колегії суддів, яка розглядає справу №910/2541/13, у зв'язку із великою завантаженістю.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 19.06.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/2541/13 у наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Босий В.П., Марченко О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2013 справу № 910/2541/13 в порядку ст.ст.65, 86 Господарського процесуального кодексу України прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Марченко О.В., Босий В.П., та призначено розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 08.08.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/2541/13 у наступному складі суду: Головуючий суддя: Босий В.П., судді: Любченко М.О., Привалов А.І., у зв'язку із перебуванням суддів: Васильченко Т.В. (Головуючий) та Марченко О.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2013 справу № 910/2541/13 в порядку ст.ст.65, 86 Господарського процесуального кодексу України прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Босий В.П., судді: Любченко М.О., Привалов А.І.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 23.09.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/2541/13 у наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Привалов А.І., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. (Головуючий) з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2013 справу № 910/2541/13 в порядку ст.ст.65, 86 Господарського процесуального кодексу України прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Привалов А.І. та призначено розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 07.10.2013 справу № 910/2541/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Ломака В.С., судді: Любченко М.О., Привалов А.І., у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. (Головуючий) на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2013 справу № 910/2541/13 в порядку ст. ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Ломака В.С., судді: Любченко М.О., Привалов А.І. та призначено розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.10.2013 справу № 910/2541/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Привалов А.І., у зв'язку з виходом судді Васильченко Т.В. (Головуючий) з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013 справу №910/2541/13 в порядку ст.ст.65, 86 Господарського процесуального кодексу України прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Привалов А.І. та призначено розгляд справи на 04.11.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 04.11.2013 призначено колегіальний розгляд справи №910/2541/13 у наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Привалов А.І. у зв'язку із перебуванням судді Любченко М.О. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2013 справу №910/2541/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Привалов А.І. та призначено до розгляду.

В судовому засіданні 04.11.2013 представник відповідача проти позовних вимог заперечив в повному обсязі з підстав наведених у відзивах.

Позивач та третя особа в судове засідання 04.11.2013 своїх представників не направили, втім 08.10.2013, через відділ діловодства суду, подали клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників за наявними матеріалами.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що позивач та третя особа не з'явилися в судове засідання, наявні в матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представників позивача та третьої особи не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 04.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь при розгляді справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

29.03.2012 між відповідачем як замовником та товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькхлібопродукт" (третя особа у справі) укладено договір № 29032012/1з відповідального зберігання зерна, за умовами якого виконавець зобов'язаний прийняти у замовника товар на відповідальне зберігання та навантажити товар у транспортний засіб замовника згідно його заявок.

На виконання договору зберігання відповідач передав третій особі товар (жито 3 класу урожаю 2011 року) в кількості 1000 т, що підтверджується складською квитанцією на зерно №892 від 31.03.2012.

30.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агровестпостач» (продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг» (покупець, позивач) укладено договір №36 купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця жито врожаю 2011 року (3 класу) в кількості 203,760 тонн (товар), на базисі поставки FCA - на складі ТОВ «Хмельницькхлібопродукт» за адресою: ст. Ярмолинці, Ярмолинецький район Хмельницької області (у тлумаченні ІНКОТЕРМС-2000), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар відповідно до умов даного договору (п. 1.1 договору).

За змістом п. 2.2 договору загальна вартість договору складає 370844,02 грн. з ПДВ.

Сторони визначили, що передача товару проводиться за видатковою накладною датованою днем надходження оплати за товар. Відповідальна особа покупця повинна надати довіреність на отримання товару та підписати і прийняти видаткову накладну. Датою переходу права власності на товар є дата надходження оплати за товар. Витрати по навантаженню товару в вагони-зерновози несе продавець. Продавець гарантує надання необхідних документів для навантаження (п.п. 3.1-3.3 договору).

Пунктами 4.1, 4.2 договору сторони узгодили, що оплата за товар (передплата 100% вартості) здійснюється перерахуванням коштів на поточний рахунок продавця згідно банківських реквізитів, що вказані в рахунку-фактурі продавця, у термін до 01.06.2012 включно. При цьому, датою оплати є дата списання коштів з поточного рахунку покупця.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору, 12.06.2012 на підставі рахунку № СФ-0000053 від 30.05.2012 він сплатив на користь відповідача 356000,00 грн. згідно платіжного доручення №1616 та 02.07.2012 - 14844,02 грн. згідно платіжного доручення № 391 від 27.06.2012, а всього 370844,02 грн., тобто повністю виконав 02.07.2012 свої зобов'язання з передплати за товар, який є предметом договору, тоді як відповідач в порушення своїх зобов'язань за договором товар позивачу не передав в повному обсязі.

Відповідач же у своїх запереченнях на позовну заяву вказує, що зобов'язання з поставки товару виконав, передавши зберігачу товару необхідні для його відвантаження документи, проте залишок товару в кількості 43,86 т не був отриманий самим позивачем, хоча право власності на весь товар перейшло до нього з моменту перерахування всієї суми передоплати, тобто 02.07.2012.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, а за умовами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 визначеного кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, умовами ст. 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі ж якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За умовами укладеного договору сторони встановили, що оплата здійснюється на умовах 100% передплати і з дати надходження оплати за товар право власності на нього переходить до покупця (п. п. 3.3, 4.1 договору).

Отже, оскільки позивач здійснив передплату товару (зерна) у розмірі 370844,02 грн. до нього станом на 02.07.2012 (дата здійснення остаточного розрахунку) перейшло право власності на жито врожаю 2011 року (3 класу) в кількості 203,760 тонн.

Умовами договору сторони визначили, що жито врожаю 2011 року (3 класу) в кількості 203,760 тонн (товар) передається у власність покупця (позивач) на базисі поставки FCA - на складі ТОВ «Хмельницькхлібопродукт» за адресою: ст. Ярмолинці, Ярмолинецький район Хмельницької області (у тлумаченні ІНКОТЕРМС-2000).

Відповідно до статті 6 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст.628 ЦК України).

Згідно із ст. 7 ЦК України цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі. Звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується.

Таким чином, в силу ст.ст. 6, 7, 627-629 ЦК України за угодою сторін до регулювання правовідносин за договором купівлі-продажу №36 від 30.05.2012 підлягають застосуванню правила ІНКОТЕРМС-2000 в частині базису поставки FCA, оскільки вони не суперечать іншим положенням договору купівлі-продажу та актам цивільного законодавства, яке регулює цей вид договору.

Так, відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2000, термін FCA - "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При цьому, у продавця немає зобов'язань щодо укладання договору перевезення. Продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем, у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

Отже, з огляду на викладене у позивача після здійснення передплати виник обов'язок надати відповідачу повідомлення про перевізника, якому слід видати товар зі складу ТОВ «Хмельницькхлібопродукт» з визначенням дати передачі, оскільки умовами договору сторони такого строку не встановили.

Втім, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надання позивачем повідомлення відповідачу про перевізника товару, яку слід було видати товар у визначеному договором місці - склад ТОВ "Хмельницькхлібопродукт" за адресою: ст. Ярмолинці, Ярмолинецький район Хмельницької області, як-то передбачено умовами п. 1.1 договору, як і відсутні будь-які належні докази того, що перевізник покупця чи сам покупець приїжджали на склад ТОВ «Хмельницькхлібопродукт» за залишком жита в кількості 43,86 т. і їм було відмовлено у його видачі.

Відсутні в матеріалах справи і будь-які докази які свідчили б про відмову відповідача передати позивачу чи призначеному ним перевізнику товар, який знаходиться на складі ТОВ «Хмельницькхлібопродукт».

Навпаки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач на виконання п. 3.4 договору сплатив витрати по навантаженню товару та листами № 53 від 22.06.2012, № 54 від 27.06.2012, № 55 від 27.06.2012, № 56 від 02.07.2012 надав розпорядження третій особі як зберігачу товару відвантажити на користь позивача 203,760 т зерна.

Тобто, відповідач вчинив всі можливі дії для передачі зерна позивачу і позивач на даний час жодним чином не обмежений в своєму праві на отримання зерна у визначеному договором місці, оскільки в матеріалах справи наявні докази наявності даного зерна на складі ТОВ «Хмельницькхлібопродукт».

Тим більш, що позивач більшу частину зерна забрав зі складу ТОВ "Хмельницькхлібопродукт", отже обізнаний про місце знаходження зерна та порядок його отримання.

Частинами 1, 4 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

В даному випадку, як вбачається з вищевикладеного, мало місце прострочення саме кредитора у зобов'язанні - покупця, який оплатив товар, проте не виконав в повному обсязі умови укладеного між сторонами договору щодо умов поставки товару за правилами FCA (франко-перевізник) згідно ІНКОТЕРМС-2000 без виконання яких не можливо виконання зобов'язань з поставки.

Положеннями ч.ч. 1-2 ст. 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

За таких обставин, оскільки позивач не надав доказів виконання ним умов договору щодо умов поставки товару шляхом повідомлення продавця про перевізника товару якому слід видати товар, як і не надав доказів відмови йому у видачі залишків зерна зі складу, суд дійшов висновку про відмову в позові про стягнення збитків у вигляді попередньої оплати, оскільки таке право на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України ще не виникло у позивача з огляду на ч. 2 ст. 613 вказаного Кодексу.

Згідно ст. 43 вказаного Кодексу судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач же під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтвердили заявлені позовні вимоги та свідчили про невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання саме відповідачем.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки факт невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідачем матеріалами справи не підтверджений, суд прийшов до висновку про відсутність на даний час підстав для повернення передплати та стягнення штрафу у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з покладенням витрат по сплаті судового збору на позивача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, позивачем було сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 7684,48 грн., однак в процесі розгляду справи позивачем зменшено позовні вимоги до 98604,38 грн., а згідно Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог.

Таким чином, враховуючи зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку, що позивачу підлягає поверненню сплачений судовий збір в розмірі 5712,39 грн.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг» (29019, м. Хмельницький, проспект Миру, 56; ідентифікаційний код 32827667) з Державного бюджету України 5712 (п'ять тисяч сімсот дванадцять) грн. 39 коп. судового збору, перерахованого платіжним дорученням №58 від 01.02.2013, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.11.2013.

Судді Т.В. Васильченко (головуючий)

В.С. Ломака

А.І. Привалов