Постанова № 34698970, 08.11.2013, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/7054/13-а

Провадження № 2-а/552/280/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2013 року Київський районний суд м. Полтава в складі: головуючого судді Миронець О. К., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського райсуду м. Полтави адміністративну справу за позовом Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2013 року Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу мотивуючи свій адміністративний позов наступним.

25 вересня 2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 680 гривень за невиконання рішення суду. Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області отримав копію постанови 01 жовтня 2013 року. З даною постановою позивач не погодився з тих підстав, що розрахунок одноразової компенсації на підставі судового рішення проведено, крім того, Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області не являється головним розпорядником бюджетних коштів, а відповідно до Типового положення про Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 25.04.2006 року №147 встановлення розміру та виділення додаткових коштів на виконання рішень судів за минулі роки не входять до функцій Центру, отже вини позивача в невиконанні рішення суду немає.

А тому, Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області з метою захисту своїх порушених прав змушений звернутися до суду та просить суд скасувати постанову про накладення штрафу серії ВП № 32945048 від 25.09.2013 року.

Представник позивача та відповідача в судове засідання не зявилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча їх своєчасно та належним чином було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про отримання судових повісток.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 25 вересня 2013 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області було винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 680 гривень за невиконання виконавчого листа № 2-а-7065/11 від 31.05.2012 року, виданого Октябрським районним судом м. Полтави. Даним виконавчим листом було зобовязано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області донарахувати і виплатити ОСОБА_3, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1-категорії, інваліду 2 ї групи не донараховану суму одноразової компенсації з врахуванням виплачених сум.

Відповідач зазначену постанову отримав 01.10.2013 року, не погодився з нею та оскаржив її до суду, оскільки вважає, що рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13.09.2011 року про стягнення на користь ОСОБА_3 не донараховану суму одноразової компенсації з врахуванням виплачених сум не виконано з поважних причин, а саме через відсутність коштів. А оскільки Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області не являється розпорядником бюджетних коштів, отже виконання судового рішення не залежить безпосередньо від нього.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 статті 76 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин вимог про виконання рішення державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством.

Згідно частини 1 статті 87 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі (частина 3 статті 87 Закону).

Згідно листа від 10.04.2012 року Міністерства фінансів України вбачається, що на виконання рішень суду в проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» передбачено видатки в сумі 153,9 млн. гривень.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Таким чином, системний аналіз положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, яка повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Крім того, згідно ч.2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до правової позиції Європейського суду, (в тому числі по справі Кечко проти України, рішення від 08.11.2005р.), якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, невиконання судового рішення Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо виплати у зв'язку з відсутністю коштів, є порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, та яка є частиною національного законодавства, а також статті 1 Протоколу №1 до Конвенції.

Отже, доводи позивача про поважність причин невиконання рішення суду, не знайшли свого підтвердження, натомість позивачем без поважних причин, всупереч п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, не були виконані вимоги головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень щодо виконавчого листа, виданого Октябрським районним судом м. Полтави, тому відповідачем правомірно, у відповідності до ст. 19 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, було винесено постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 680,00грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Київський районний суд м. Полтави апеляційної скарги протягом 10 днів з дня одержання її копії.

Суддя Миронець О.К.