Рішення № 3469395, 15.04.2009, Господарський суд Чернігівської області

15.04.09

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, тел. (0462) 77-99-18

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

“ 14 ” квітня 2009 року справа № 18/73

За позовом Приватного підприємства „Ніко –Львів”

79054, м. Львів, вул. Виговського, 53/86

До Закритого акціонерного товариства „Ніжинський дослідно –механічний завод”

16600, м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 56

про стягнення 5192 грн. 15 коп.

Суддя А.С. Сидоренко

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Славенська О.І. –представ., дов. від 13.04.2009р. № 98

СУТЬ СПОРУ:

Приватним підприємством „Ніко –Львів” (надалі –позивач) заявлено позов до закритого акціонерного товариства „Ніжинський дослідно –механічний завод” (надалі –відповідач) про стягнення 4800,00 грн. заборгованості за надані транспортні послуги, згідно договорів –заявок на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 12.09.2008р. та від 16.09.2008р., 345,60 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 46,55 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Позивач належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1225559, однак в судове засідання не з’явився.

До початку судового засідання від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог до 5275,20 грн. Згідно даної заяви позивач просить стягнути 4800,00 грн. основного боргу, 417,60 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 57,60 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Одночасно позивач просить суд розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні визнав факт існування заборгованості.

Справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника відповідача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Ніко –Львів” зареєстроване рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 22.03.2002р. за адресою: м. Львів, вул. Шолом Алейхема, 10, кв. 7, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесені відомості за № 1 415 120 0000 003207.

Закрите акціонерне товариство „Ніжинський дослідно –механічний завод” зареєстроване рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 26.11.2007р. за адресою: м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 56, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесені відомості за № 1 063 102 0000 000689.

Згідно договорів –заявок на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 12.09.2008р. та від 16.09.2008р. позивачем були надані відповідачеві транспортні послуги на загальну суму 7100,00 грн.

Факт надання відповідних транспортних послуг підтверджується актами від 17.09.2008р. та від 18.09.2008р. виконаних робіт по договорам –заявкам від 12.09.2008р. та від 16.09.2008р., підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками підприємств.

Вказаними вище договорами –заявками на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 12.09.2008р. та від 16.09.2008р. були визначені умови оплати наданих транспортних послуг, за яких вона здійснюється по факту доставки вантажу.

Відповідач частково розрахувався за надані транспортні послуги, сплативши 2300,00 грн., у зв’язку з чим має заборгованість в сумі 4800,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов’язання шляхом надання транспортних послуг.

Відповідач, в свою чергу, зобов’язання щодо оплати наданих транспортних послуг належним чином не виконав і має заборгованість в сумі 4800,00 грн.

Факт наявності заборгованості був визнаний відповідачем, що підтверджується актом зведення взаєморозрахунків з 01.09.2008р. по 09.04.2009р., підписаним головним бухгалтером підприємства та скріпленим його печаткою.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобов’язання по оплаті наданих транспортних послуг, з нього підлягає стягненню 417,60 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 57,60 грн. трьох процентів річних від простроченої суми.

06.11.2008р. позивачем на адресу відповідача направлялась претензія з проханням погасити суму заборгованості по оплаті наданих транспортних послуг. При цьому позивач повідомив відповідача про намір звернення до господарського суду для примусового стягнення суми заборгованості у разі відмови від добровільного її відшкодування.

Дана претензія була отримана відповідачем 11.11.2008р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 1769970, однак на момент звернення позивача з позовом до суду грошові кошти відповідачем сплачені не були.

Оскільки відповідач своєчасно з позивачем не розрахувався, позивач правомірно звернувся з відповідною позовною заявою до суду.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства „Ніжинський дослідно –механічний завод”, м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 56 (р/р 26002961721101 в АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 353014, код 35505991) на користь приватного підприємства „Ніко –Львів”, м. Львів, вул. Виговського, 53/86 (р/р 260030023955 в Залізничному відділенні ПЛФ АТ „Кредо Банк”, МФО 325365, код 31896991) 4800 грн. 00 коп. заборгованості, 417 грн. 60 коп. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 57 грн. 60 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко