Ухвала суду № 34693242, 05.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Логойда Т.В.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року справа №805/10099/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М., секретар судового засідання Романенко Т.О., за участю сторін: представник позивача Борозенцев С.В., представники відповідача Цуканов С.А., Домашенко Т.Г., Федорко Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року в адміністративній справі за позовом приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех» до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

11.07.2013р. приватне мале виробничо-впроваджувальне підприємство «Протех» (надалі ПМ ВВП «Протех») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2012 року №0000112201/26437, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку в загальному розмірі 75208,75 грн., з них: за основним платежем - 66971 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8237,75 грн., яке прийнято за наслідками документальної планової виїзної перевірки.

Позов обґрунтовано тим, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про невиконання позивачем функцій податкового агента.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.09.2013 р. позовні вимоги задоволено: повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області Державної податкової служби від 27.11.2012 року №0000112201/26437 скасовано.

Суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган під час перевірки не встановив чи належить позивач до податкових агентів, які здійснюють оптову торгівлю паливом, та не дослідив факт купівлі-продажу позивачем товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надання пов'язаних із цим послуг.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що основними видами діяльності позивача є оптова та роздрібна торгівля паливом. Екологічний податок стягується за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення в частині використання палива, утримується й оплачується до бюджету податковими агентами при реалізації такого палива. Апелянт вважає, що обсяги палива, яке реалізовувалося позивачем шляхом оптового продажу за 2 та 3 квартали 2011 року - це різниця між кредитовими оборотом по рахунку 281 «Товари на складі» (на підставі оборотно-сальдових відомостей за відповідні періоди), тобто загальним обсягом реалізованих паливно-мастильних матеріалів та обсягом реалізованого палива вроздріб, а саме через АЗС 1, АЗС 2 , АЗС 3. Обсяги оптових продаж позивачем паливно-мастильних матеріалів підтверджується договорами поставок партій ПММ, податковими накладними, рахунками-фактри, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, іншими первинними документами.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПМ ВВП «Протех» перебував на обліку в Державній податковій інспекції у місті Краматорську Донецької області Державної податкової служби, є платником екологічного податку. Основними видами діяльності позивача є оптова та роздрібна торгівля паливом.

Податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за вказаний період, за результатами якої складено акт від 05.11.2012 року № 2109/22-1-13540086, яким встановлені порушення, зокрема п. 240.2 ст. 240, п. 241.1, пп. 241.2.1 п. 241.2 ст. 241, пп. 242.1.4 ст. 242, п. 244.1 ст. 244 Податкового кодексу України (в редакції від 02 грудня 2010 року), а саме суб'єктом господарювання знижено фактичний обсяг використаних ПММ, що призвело до донарахування позивачу екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення всього у сумі 66971 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року - 34024 грн., за 3 квартал 2011 року - 32947 грн.

В акті перевірки зазначено: заниження за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року задекларованих суб'єктом господарювання показників декларацій у рядку 1.1.2 «за викиди в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення» за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року всього в сумі 66971 грн. У звітній декларації за 2 квартал 2011 року (декларація від 22 липня 2011 року №9005299461) підприємством задекларовано 132,91 грн., тоді як за даними перевірки повинно бути 34156,91 грн., відхилення становило 34024 грн.; в звітній декларації за 3 квартал 2011 року (декларація від 07 листопада 2011 року №901171771) підприємством задекларовано 132,91 грн., тоді як за даними перевірки повинно бути 33079,91 грн., відхилення становило 32947 грн. На формування цих показників мала вплив оптова реалізація позивачем ПММ. За даними перевірки за 2 квартал 2011 року фактичний обсяг використаного позивачем бензину (оптова реалізація ПММ) становив 360 тн., газу зрідженого - 4 тн., дизельного пального - 1440 тн.; за 3 квартал 2011 року фактичний обсяг використаного бензину становив 354 тн., газу зрідженого - 1 тн., дизельного пального - 1391 тн. Вказані показники податковим органом взяті з в оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 «Товари», які позивачем було продано (оптова реалізація) підприємствам ПММ, з якими він перебував в господарських відносинах (додаток 2 до довідки про загальну інформацію Реєстр суб'єктів господарювання, з якими ПМ ВВП «Протех» перебував в господарських відносинах). Обсяги палива, яке реалізовувалося позивачем шляхом оптового продажу, вирахувані виходячи з показників оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 за 2 та 3 квартали 2011 року шляхом арифметичного відняття обсягів палива, яке реалізовувалося вроздріб через АЗС 1, АЗС 2 та АЗС 3 від обсягів палива, яке містилося на складі позивача. В той же час за даними платника податків вказані показники становили 0 тн.

Висновок податкового органу: суб'єктом господарювання як податковим агентом, який здійснює оптову торгівлю паливом, занижено обсяг використаних ПММ, що призвело до необхідності донарахування йому екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.

27.11.2012 року відповідачем на підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000112201/26437 (форма «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, ст. 240, ст. 241, ст. 244 Податкового кодексу України за порушення п. 240.2 ст. 240, п. 241.1, пп. 241.2.1 п. 241.2 ст. 241, пп. 242.1.4 ст. 242, п. 244.1 ст. 244 Податкового кодексу України (в редакції від 02 грудня 2010 року) позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку в загальному розмірі 75208,75 грн., з них за основним платежем - 66971 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8237,75 грн.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.57 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що екологічний податок - це загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Відповідно до пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: 240.1.1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; 240.1.2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; 240.1.3. розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини; 240.1.4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); 240.1.5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Відповідно до пункту 240.2 статті 240 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива. Пересувне джерело забруднення - транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин (підпункт 14.1.142 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Пункт 241.1 статті 241 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

Відповідно до статті 18 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно п. 241.2 статті 241 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом (п.п. 241.2.1), здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом) (п.п. 241.2.2).

У відповідності до підпункту 242.1.4 пункту 242.1 статті 242 Податкового кодексу України об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами, а статтею 244 Податкового кодексу України закріплені ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення, які обчислені у гривнях за 1 тонну палива.

Порядок обчислення екологічного податку встановлений ст. 249 вказаного Кодексу, п.п. 249.1, 249.4 якої було встановлено, що суми податку обчислюються платниками податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податковими агентами самостійно щокварталу. Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Пвп), обчислюються податковими агентами самостійно щокварталу виходячи з кількості фактично реалізованого палива та ставок податку за відповідною формулою.

Отже, на суму екологічного податку впливали види реалізованого шляхом оптової торгівлі палива і його обсяги.

З акту перевірки вбачається, та відповідачем не заперечувалось, що обсяги палива, яке реалізовано позивачем шляхом оптового продажу, вирахувані податковим органом виходячи з показників оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 за 2 та 3 квартал 2011 року шляхом арифметичного відняття обсягів палива, яке реалізовувалося вроздріб через АЗС від обсягів палива, яке містилося на складі позивача.

З матеріалів справи вбачається, до показників оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 за 2 та 3 квартали 2011 року крім обсягів палива, яке реалізовувалося позивачем шляхом оптових чи роздрібних продаж, позивачем також включені: обсяги таких видів палива (палива моторні МТА-76 та МТА-92 постачальника ТОВ «Алекспром», паливо Аб-92е40Ехtrа та Аб-95е40Ехtrа постачальника ТОВ Агро-Нафта»), які відповідно не є товарами, які обкладаються екологічним податком, що визнається сторонами; обсяги палива, придбаного позивачем у суб'єктів господарювання - оптовиків, які під час його продажу утримали та сплатити відповідний екологічний податок (наприклад, ТОВ «СВГ Плюс», ТОВ «ФортексГаз»), що підтверджується відповідними довідками; обсяги палива, яке використовувалося позивачем на власні потреби підприємства (для власного автотранспорту). При перевірці податковим органом вказані обставини не встановлювалися і відповідні договори та первинні документи не досліджувалися та не аналізувалися. В акті перевірки податковий орган не виклав обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень.

Отже, податковий орган під час перевірки не встановив чи належить позивач до податкових агентів, які здійснюють оптову торгівлю паливом, та не дослідив факт купівлі-продажу позивачем товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надання пов'язаних із цим послуг.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення, прийшов до висновку про здійснення позивачем оптової торгівлі паливом, отже, податковим органом не доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови. Повний текс ухвали виготовлено 06.11.2013року.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року, залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року в адміністративній справі за позовом приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Протех» до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

М.М. Гімон