Ухвала суду № 34692962, 05.11.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справи:122/14822/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Злотніков В.Я. № провадження:22-ц/190/6566/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Онищенко Т. С. _______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Онищенко Т.С., суддів:Даніла Н.М., Куриленка О.С. при секретарі:Рижих М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ПАТ «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» в особі представника - Шуліка Аліни Володимирівни на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02.09.2013, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі представника звернулося до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок не виконання належним чином умов кредитного договору №SIXRF100810864 від 26.11.2007 виникла заборгованість станом на 19.03.2013 на загальну суму 33 010,04 грн., що складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 4 398,05 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 173,87 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 2 805,16 грн., пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань в розмірі 23 584,86 грн. та двох штрафів - в розмірі 500 грн. (фіксована частина) і 1 548,10 грн. (процентна складова), яку відповідач у добровільному порядку не сплачує /арк. с. 2/.

При судовому розгляді справи позивачем - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» уточнено позов (зменшено розмір заявлених вимог) - просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 26.11.2007 в розмірі 25 949,85 грн., яка виникла станом на 19.03.2013 і складається з: заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 89,23 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 2 066,96 грн., пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань в розмірі 22 534,15 грн. та двох штрафів - в розмірі 500 грн. (фіксована частина) і 1 259,51 грн. (процентна складова), про надав відповідну письмову заяву /арк. с. 49-51/.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02.09.2013 позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково /арк. с. 60-61/, а саме:

- стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором в розмірі 4 256,19 та судовий збір в розмірі 42,56 грн., а всього 4 298,75 грн.;

- в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з даним судовим рішенням, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі представника подано апеляційну скаргу, в якій позивач просить змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки в сумі 24 293,66 грн., посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права /арк. с. 62-65/.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача-апелянта, а також відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статей 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.2007 між сторонами укладено кредитний договір №SIXRF100810864, відповідно до умов якого позивач (банк) надав відповідачеві (позичальнику) кредит в сумі 4 921,30 грн. на строк 24 місяців - з 26.11.2007 по 26.11.2009, сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 5,04% річних (0,42% на місяць), комісії та неустойки у разі порушення зобов'язання /арк. с. 4-8/.

Позивач - банк виконав належним чином свої зобов'язання за Кредитним договором № SIXRF100810864 від 26.11.2007, тобто надав відповідачеві - ОСОБА_6 обумовлену суму кредитних коштів (4 921,30 грн.).

Відповідно положень Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525). Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (стаття 526).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк - термін (стаття 530). За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором (стаття 536).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (стаття 546). Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (стаття 549).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (стаття 1054).

Відповідач - ОСОБА_6 належним чином не виконав свої зобов'язання за цим Кредитним договором, внаслідок чого станом 19.03.2013 виникла заборгованість на загальну суму 25 949,85 грн., яка складається з: заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 89,23 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 2 066,96 грн., пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань в розмірі 22 534,15 грн. та двох штрафів - в розмірі 500 грн. (фіксована частина) і 1 259,51 грн. (процентна складова).

Положеннями частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення по даній справі, стягнув з відповідача заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 89,23 грн. і заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 2 066,96 грн. (всього 2 156,19 грн.). Стягуючи з відповідача суму неустойки в розмірі 2 100 грн., суд першої інстанції, виходячи з положень частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, зменшив заявлений розмір неустойки, оскільки він значно перевищує розмір збитків, та за враховуючи інши обставини, які мають істотне значення, зокрема матеріальне становище відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки погоджується з таким вирішенням спору та вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені всі дійсні обставини справи, яку вирішено згідно з законом.

Інши доводи апеляційної скарги не є безумовними підставами для скасування судового рішення.

За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати, пов'язані з подачею апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають, внаслідок відхилення апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, 307-308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі представника звернулося до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок не виконання належним чином умов кредитного договору №SIXRF100810864 від 26.11.2007 виникла заборгованість станом на 19.03.2013 на загальну суму 33 010,04 грн., що складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 4 398,05 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 173,87 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 2 805,16 грн., пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань в розмірі 23 584,86 грн. та двох штрафів - в розмірі 500 грн. (фіксована частина) і 1 548,10 грн. (процентна складова), яку відповідач у добровільному порядку не сплачує /арк. с. 2/.

При судовому розгляді справи позивачем - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» уточнено позов (зменшено розмір заявлених вимог) - просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 26.11.2007 в розмірі 25 949,85 грн., яка виникла станом на 19.03.2013 і складається з: заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 89,23 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 2 066,96 грн., пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань в розмірі 22 534,15 грн. та двох штрафів - в розмірі 500 грн. (фіксована частина) і 1 259,51 грн. (процентна складова), про надав відповідну письмову заяву /арк. с. 49-51/.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02.09.2013 позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково /арк. с. 60-61/, а саме:

- стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором в розмірі 4 256,19 та судовий збір в розмірі 42,56 грн., а всього 4 298,75 грн.;

- в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з даним судовим рішенням, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі представника подано апеляційну скаргу, в якій позивач просить змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки в сумі 24 293,66 грн., посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права /арк. с. 62-65/.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача-апелянта, а також відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статей 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.2007 між сторонами укладено кредитний договір №SIXRF100810864, відповідно до умов якого позивач (банк) надав відповідачеві (позичальнику) кредит в сумі 4 921,30 грн. на строк 24 місяців - з 26.11.2007 по 26.11.2009, сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 5,04% річних (0,42% на місяць), комісії та неустойки у разі порушення зобов'язання /арк. с. 4-8/.

Позивач - банк виконав належним чином свої зобов'язання за Кредитним договором № SIXRF100810864 від 26.11.2007, тобто надав відповідачеві - ОСОБА_6 обумовлену суму кредитних коштів (4 921,30 грн.).

Відповідно положень Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525). Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (стаття 526).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк - термін (стаття 530). За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором (стаття 536).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (стаття 546). Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (стаття 549).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (стаття 1054).

Відповідач - ОСОБА_6 належним чином не виконав свої зобов'язання за цим Кредитним договором, внаслідок чого станом 19.03.2013 виникла заборгованість на загальну суму 25 949,85 грн., яка складається з: заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 89,23 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 2 066,96 грн., пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань в розмірі 22 534,15 грн. та двох штрафів - в розмірі 500 грн. (фіксована частина) і 1 259,51 грн. (процентна складова).

Положеннями частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення по даній справі, стягнув з відповідача заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 89,23 грн. і заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 2 066,96 грн. (всього 2 156,19 грн.). Стягуючи з відповідача суму неустойки в розмірі 2 100 грн., суд першої інстанції, виходячи з положень частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, зменшив заявлений розмір неустойки, оскільки він значно перевищує розмір збитків, та за враховуючи інши обставини, які мають істотне значення, зокрема матеріальне становище відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки погоджується з таким вирішенням спору та вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені всі дійсні обставини справи, яку вирішено згідно з законом.

Інши доводи апеляційної скарги не є безумовними підставами для скасування судового рішення.

За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати, пов'язані з подачею апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають, внаслідок відхилення апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, 307-308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» в особі представника - Шуліка Аліни Володимирівни відхилити.

Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02.09.2013 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: