Рішення № 34692237, 05.11.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_________________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. канцелярії 672-847, факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

від 05 листопада 2013 року по справі №927/1295/13

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Т.Г. Оленич

розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/1295/13

за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова», вул.. Комарова, 59, смт. Варва, Чернігівська область, 17600

до відповідача: сільськогосподарського виробничого кооперативу «Пам'яті

декабристів», вул.. 30 років Перемоги, 1, с. Вороньки, Бобровицький

район, Чернігівська область, 17442

про стягнення 3706606грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Буряк О.І - представник, дов.пост. №10/10-07 від. 10.10.2013

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 3706606грн., які сплачені позивачем як попередня оплата за сільськогосподарську продукцію.

Відповідач письмовий відзив на позов з відповідними доказами не надав, не повідомивши при цьому про поважність причин неможливості представити витребувані судом документи.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суду не повідомлено.

Оскільки господарським судом явка уповноважених представників відповідача обов'язковою не визнавалася, тому в силу приписів ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь у господарському засіданні є правом сторони, яким відповідач не скористався.

З огляду на те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, від нього до початку судового засідання не надійшли до суду будь-які обґрунтовані клопотання процесуального характеру, зокрема про відкладення розгляду справи, тому, з метою уникнення затягування вирішення спору, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності уповноваженого представника відповідача, та на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами.

Подане позивачем клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволено. Хід судового розгляду справи відображено в протоколі судового засідання.

Дослідивши в ході розгляду справи по суті матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, суд ВСТАНОВИВ:

Позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, стверджує, що ним в період з червня 2011 року по червень 2013 року перераховано по платіжних дорученнях та видано на підставі видаткових касових ордерів грошові кошти в сумі 3706606грн. як попередня оплата за поставку сільськогосподарської продукції.

Договір щодо поставки сільськогосподарської продукції у вигляді єдиного письмового документу, підписаного сторонами та скріплений печатками, між СТОВ «Дружба-Нова» (позивач по справі) та СВК «Пам'яті декабристів» (відповідач по справі) не укладався.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, відповідачем в 2011-2013 роках пред'являлися позивачу рахунки-фактури на оплату кукурудзи, в яких зазначалися кількість та ціна продукції.

Позивачем на підставі виставлених рахунків-фактур перераховано на рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 3271100грн. із зазначенням в призначенні платежів «оплата за с/г продукцію заодно рах.», що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень та банківськими виписками з рахунків позивача.

Крім того, позивачем в 2011 та в 2013 роках видано представнику відповідача готівкові кошти на загальну суму 435506грн. як попередню оплату за сільськогосподарську продукцію, що підтверджується наявними у справі копіями видаткових касових ордерів. Про отримання грошових коштів представником відповідача свідчить наявність у касових ордерах підпису одержувача коштів.

Отже, всього позивачем за період з червня 2011 року по червень 2013р. сплачено 3706606грн.

Відповідачем не надано суду доказів, які свідчили б про повернення ним сплачених позивачем грошових коштів, а також відповідачем не надано суду доказів, які спростовують факт отримання ним від позивача коштів у вищезазначеній сумі. А відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем вчинені дії про прийняттю сплачених позивачем грошових коштів.

Згідно зі ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається господарським зобов'язанням.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачаються підстави виникнення господарських зобов'язань, зокрема: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Статтею 175 Господарського кодексу України визначається, що цивільно-правові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, та в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнаються майново-господарськими. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні приписи щодо визначення зобов'язання та підстав їх виникнення містяться у ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України.

Отже, однією із підстав виникнення господарського зобов'язання є юридично значимі дії суб'єктів господарювання, наслідком вчинення яких є встановлення, зміна або припинення взаємних прав та обов'язків сторін.

Вчинення сторонами конклюдентних дій по сплаті грошових коштів як попередньої оплати за продукцію та по прийняттю цих коштів свідчить про виникнення між сторонами зобов'язальних господарських правовідносин, тобто про укладення договору поставки, що не суперечить приписам ч.1 ст.207, ст.ст.205,208 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом вище, позивачем здійснені платежі на оплату сільськогосподарської продукції, зокрема, кукурудзи, що не спростовано відповідачем.

Таким чином, позивачем виконані зобов'язання по оплаті продукції.

Отже, в силу ст.712 та ст.538 Цивільного кодексу України у відповідача виникли підстави для зустрічного виконання зобов'язання по передачі позивачеві оплаченої продукції.

Разом з тим, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують визначення сторонами строків поставки відповідачем продукції, тому згідно з приписами ст.530 Цивільного кодексу України у позивача є право в будь-який час вимагати від відповідача виконання його обов'язку, а відповідач зобов'язаний виконати такий обов'язок в семиденний термін з моменту пред'явлення вимоги.

Позивач 16 жовтня 2013р. направив на адресу відповідача вимогу №16/10-27 від 16.10.13 про передачу у семиденний строк сільськогосподарської продукції, а у разі непоставки продукції у встановлений термін - повернути суму попередньої оплати.

За таких обставин, відповідач був повинен передати позивачу продукцію в строк до 23.10.13.

Відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження факту передачі позивачу продукції на всю сплачену останнім суму попередньої оплати. Тобто, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по передачі оплаченого товару.

При цьому суд приймає до уваги, що вимога надіслана позивачем після порушення провадження у справи, проте, оскільки на момент прийняття рішення відповідач свої зобов'язання не виконав, тому суд приходить до висновку, що право позивача порушено і потребує захисту.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто, умовою застосування даної норми є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право у будь-який спосіб: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 28.11.11 по справі №43/308-10.

Судом встановлено, що відповідачем не виконані зобов'язання по передачі сільськогосподарської продукції, а тому в силу ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення грошових коштів, отриманих у вигляді попередньої оплати за продукцію, яке він і реалізував шляхом подання позову, що розглядається в межах даної справи.

Враховуючи, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту передачі продукцію на сплачену позивачем суму, тому суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний повернути на вимогу позивача отриману суму попередньої оплати.

Відповідачем не надано суду доказів повернення ним позивачу отриманої суми попередньої оплати в розмірі 3706606грн.

Таким чином, з відповідача має бути стягнуто 3706606грн. отриманої від позивача попередньої оплати за продукцію.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати повністю покладаються судом на відповідача, в тому числі витрати позивача по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 205, 207, 208, 509, 530, 538, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Пам'яті декабристів», Чернігівська область, Бобровицький район, с.Вороньки, вул..30 років Перемоги, 1 (ідентифікаційний код 30866290) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова», Чернігівська область, смт.Варва, вул..Комарова, 59 (ідентифікаційний код 31333767, п/р 2600492285001 в ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092) 3706606грн. боргу, 70540грн.50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 08 листопада 2013р.

Суддя Т.Г.Оленич