Постанова № 34690143, 05.11.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2013 р. (10:05) Справа №801/8444/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Петренко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АР Крим

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення

за участю сторін:

представник позивача - Коргун Галина Василівна, довіреність № б/н від 20.08.13, посвідчення НОМЕР_2;

відповідач - не з'явився.

Суть спору: Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративнім позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1356,43грн.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.11.2013 року представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.22). Клопотань не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як свідчать матеріали справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця 23.10.2008 року Сімферопольською районною державною адміністрацією в АР Крим, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.16).

Спеціальним Законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування є Закон України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон № 2464), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організації, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п.п.1,4 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно з ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для виду платника, до якого відноситься відповідач, є календарний місяць.

Судом встановлено, що у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, відповідач самостійно визначив розмір належного до сплати єдиного внеску за 2011 рік у сумі 4010,30 грн. (а.с.4-5). Заборгованість було частково сплачено у сумі 2653,87 грн., отже загальна сума заборгованості 1356,43 грн.

Відповідно до п.7 ст.13 Закону №2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст.9 Закону №2464).

Згідно з ч.4 ст.25 вказаного Закону територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач сформував вимогу про сплату боргу від 03.05.2012 року №Ф591-С на у суму 1356,43грн. (а.с.6), яка була направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією та отримана останнім відповідно до відмітки на повідомлені про вручення поштового відправлення (а.с.7).

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Відповідач у порядку, передбаченому ст.71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1356,43 грн.

Наявність та розмір заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування також підтверджуються карткою особового рахунку (а.с.10).

Враховуючи зазначене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1356,43грн. (одна тисяча триста п'ятдесят шість гривень 43 коп.) на р/р37192076000124 в ГУ Державної казначейської служби України в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 22259661.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Петренко