Рішення № 34689114, 01.11.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" листопада 2013 р.Справа № 921/1029/13-г/14

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживача", вул. Метрологічна, 4, м. Київ, 03680

до відповідача Комунального закладу Тернопільської обласної ради "Тернопільська університетська лікарня", вул. Клінічна, 1, м. Тернопіль, 46002

про стягнення заборгованості в сумі 24521.20 грн.

за участю представника відповідача: Сененька О. П., довіреність №1880 від 09.09.2013р.

Суть справи:

Державне підприємство "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Комунального закладу Тернопільської обласної ради "Тернопільська університетська лікарня" про стягнення заборгованості в сумі 24521.20 грн.

Позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманих ним, згідно актів здачі-прийняття робіт, послуг, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість, яка і є предметом судового розгляду.

Участь повноважного представника підприємство в судових засіданнях не забезпечило, 22 жовтня 2013р. подало заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, згідно відзиву на позов (№01-2/2314 від 22.10.2013р.), що підтриманий під час розгляду справи його представником, щодо заявлених вимог не заперечує. В той же час, долучає запропонований позивачу проект мирової угоди, для врегулювання спору шляхом примирення, проте останній, листом від 30.10.2013р. №3-19/608, відмовляється від її підписання. Також, заявою від 23.10.2013р. №01-2/2323 просить розстрочити заявлену до стягнення суму заборгованості, сплатою рівними частинами на 24 місяці.

В судовому засіданні повноважному представнику відповідача належні йому права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

17 грудня 2012р. між ДП "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" (Виконавець) та Комунальним закладом Тернопільської обласної ради "Тернопільська університетська лікарня" (Замовник) укладено договір №360-В00861/12 про виконання платних робіт (послуг).

Згідно умов даного правочину (п. 1.1), Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання роботи: Державна метрологічна атестація вимірювальних каналів апаратів для гемодіалізу (штучна нирка) у кількості 4 шт.

Вартість послуг складає 9343.20 грн. в т. ч. ПДВ (п. 2.1).

Оплата здійснюється, після закінчення роботи Виконавцем, протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконання робіт (п. 2.2, 3.1).

Також, 17 грудня 2012р. між сторонами укладено договір про надання послуг з повірки засобів вимірювальної техніки №361284, яким обумовлено, що Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з повірки - апаратів для гемодіалізу, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх вартість в сумі 17646.48 грн. (п. 1.1).

Розрахунок здійснюється, після закінчення роботи Виконавцем, протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконання робіт (п. 2.2, 3.1).

Термін дії договорів п. 5.1 та 6.1 визначено: з моменту їх підписання до 31.12.2012р.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на виконання умов вищезазначених правочинів, надав комунальній установі, на підставі актів здачі-прийняття робіт, що підписані (погоджені) повноважними представниками сторін без зауважень та заперечень, послуги в наступному порядку:

- по договору №360-В00861/12 виконані роботи підтверджується актом №360-В00861/12 від 17.12.2012р. на суму 9343.20 грн.;

- згідно угоди №361284 послуги отримано відповідно до акту №361284 від 17.12.2012р. на суму 17646.48 грн.

Вартість виконаних робіт, наданих послуг, відповідачем оплачено лише частково, в сумі 2468.48 грн., що сторонами не заперечується, а відтак заявлена до стягнення сума заборгованості становить 24521.20 грн., в т. ч. по договорах: №360-В00861/12 - 6874.72 грн., №361284 - 17646.48 грн.

Письмових зауважень щодо якості виконаних робіт із наявних у матеріалах справи документів не вбачається, а відтак заявлена до стягнення сума заборгованості є обґрунтованою та правомірною.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 28.01.2013р. направлено на адресу відповідача претензію у формі вимоги №8 від 24.01.2013р. про сплату спірної суми заборгованості.

Згідно листа-відповіді комунальної установи від 04.07.2013р. №01-2/1470, борг перед позивачем лікарня визнає, проте ставить до відома підприємство, що сплатити його можливості немає, оскільки, станом на час відповіді, не прийнято бюджет області на 2013р., яким, на суму заборгованості буде збільшено кошторис їх видатків.

В той же час, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на день звернення із позовом та вирішення спору становить 24521.20 грн., що відповідачем не заперечується, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Разом з тим, згідно письмової заяви №01-2/2323 від 23.10.2013р. відповідач просить, враховуючи відсутність цільових коштів для погашення заборгованості та для належного виконання рішення суду, його розстрочити, сплатою рівними частинами, на 24 місяці, в порядку ст. 121 ГПК України.

В той же час, розгляд заяви, згідно ст. 121 ГПК України, є можливий виключно на стадії виконання рішення, що не відповідає фактичним обставинам справи, а відтак суд, не вбачає підстав для її задоволення.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як вбачається із змісту заявленого клопотання (заяви), підставою для розстрочки виконання рішення господарського суду, є відсутність цільових коштів для погашення спірної заборгованості.

При цьому, суд зазначає, що за викладеними у ст. 218 ГК України правилами, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарську відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання було неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних та невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку необхідних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Разом з тим, фінансовий стан суб'єкта господарювання є результатом його власної господарської діяльності, і не може бути прийнятий судом як об'єктивна обставина, що унеможливлює виконання договірних зобов'язань, а відтак суд не вбачає підстав для розстрочки виконання рішення суду, в порядку п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 1, 2, 32-34, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Комунального закладу Тернопільської обласної ради "Тернопільська університетська лікарня" (вул. Клінічна, 1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 02001311) на користь Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживача" (вул. Метрологічна, 4, м. Київ, ідентифікаційний код 02568182) - 24521 (двадцять чотири тисячі п'ятсот двадцять один) грн. 20 коп. суми основної заборгованості та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення складено

"01" листопада 2013р.